Справа № 183/1162/23
№ 2/183/1944/23
27 липня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Сороки О.В.
за участі секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
встановив:
30 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 04 вересня 2015 року між сторонами зареєстровано шлюб. На даний момент позивачем подано позовну заяву про розірвання шлюбу. Від даного шлюбу у сторін народилися діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка вже тривалий час не проживає із відповідачем однією сім'єю. З моменту припинення фактичних сімейних відносин відповідач не бере жодної участі у фінансовому утриманні дітей, не зважаючи на обов'язок, встановлений законом. Малолітні діти зареєстровані разом з позивачем за місцем її реєстрації в АДРЕСА_1 . Відповідач добровільно сплачувати аліменти відмовляється, при цьому погрожує позивачці фізичною розправою та шантажує її. У зв'язку з наведеними діями відповідача та його відмовою сплачувати аліменти добровільно, вона змушена звернутися до суду із даним позовом задля захисту прав та інтересів малолітніх дітей та просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у розмірі 1/3 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою від 20 квітня 2023 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10 травня 2023 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначає, що 04 вересня 2015 року між відповідачем та позивачем був укладений шлюб. Від шлюбу у сторін народилися діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . В 2021 році він разом з позивачем та дітьми проживали в Російській Федерації, ОСОБА_2 вів свій бізнес, але в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, вирішив покинути Росію, на що ОСОБА_1 відмовилася, однак надала усну згоду на виїзд дітей до ОСОБА_9 . З березня 2022 року діти проживають з батьком за кордоном. Тобто, відповідач наполягає на тому, що більше року діти перебувають на повному утриманні та забезпеченні батька. Мати дітей жодним чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти. Також відповідач звернув увагу на те, що позивач вже зверталася до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей, однак у видачі судового наказу їй було відмовлено. В зазначеній справі відповідачем було подано заперечення на заяву про видачу судового наказу, з огляду на те, що діти з березня 2022 року мешкають за кордоном з батьком. На думку представника відповідача, позивач зловживає процесуальними правами. 21.12.2022 року адвокатом Збарською І.В. було подано адвокатський запит до служби у справах дітей Піщанської сільської ради, з метою перевірки інформації, викладеної у актах обстеження умов проживання від 11.11.2022 року. На адвокатський запит 26.12.2022 року отримано відповідь, відповідно до якої на час обстеження за адресою АДРЕСА_1 , були присутня ОСОБА_10 , а ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на час обстеження не було. Вдалося встановити, що ОСОБА_1 є зареєстрованою за даною адресою, місцеперебування дітей, повідомлено не було. 25.11.2022 року адвокатом Збарською І.В. було подано адвокатський запит до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області в інтересах ОСОБА_2 29.11.2022 року Новомосковським РВП було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 . Під час якого було встановлено, що за вищевказаною адресою наразі проживає ОСОБА_10 . Також, зі слів сусідів - ОСОБА_1 та її малолітні діти ОСОБА_8 , ОСОБА_7 за вказаною адресою не проживають. Крім того, представник відповідача зазначає, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, знаходиться позовна заява № 202/8608/22 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей та повернення дітей за їх попереднім місцем проживання з матір'ю. Разом з тим, в рамках справи про визначення місця проживання дітей, адвокат Бєлік А.С. подав адвокатський запит щодо перетину кордону дітьми. Центром обробки спеціальної інформації ДПС України надано відповідь щодо перетину кордону ОСОБА_11 та ОСОБА_7 . Представник відповідача вказує також на те, що Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська розглядалося питання про розшук дітей. В судовому засіданні було встановлено, що батько з дітьми проживають за кордоном. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Позивач та представник позивача в судове засіданні не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789ХІІ (78912) від 27.02.91 року та набула чинності для України 27.09.91 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України від 26.04.2001 року "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Аліменти це обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього.
За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України (в редакції, що набрала законної сили 08.07.2017 року), способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 8,9).
Під час розгляду справи судом встановлено, що діти ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають з батьком за кордоном, що підтверджується копіями закордонних паспортів дітей та копією відповіді на адвокатський запит з Державної прикордонної служби України, відповідно до якої ОСОБА_13 та ОСОБА_12 перетнули кордон України 06.03.2022 року.
Крім того, судом встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей та повернення дітей за їх попереднім місцем проживання з матір'ю, що підтверджується копією ухвали про відкриття провадження у справі № 202/8608/22 від 13 грудня 2022 року (а.с. 134-135).
При цьому, варто звернути увагу на наступне.
Звертаючись 30 січня 2023 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, позивач надала до суду інформаційну довідку Орлівщинського старостинського округу Піщанської сільської ради № 1845 від 24.10.2022 року, у відповідності до якої відомості щодо складу сім'ї ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , взяті з по господарського обліку книги 17 сторінка 23 (а.с. 13).
В той же час, законодавство України визначає, що на довідку про зареєстроване місце проживання особи має право видати відповідний суб'єкт надання адміністративних послуг, який діє на території Піщанської сільської ради, Орлівщинський старостинський округ до таких суб'єктів не відноситься.
Крім того, на підтвердження обставин проживання малолітніх дітей разом з матір'ю до суду надано акт обстеження умов проживання від 01.11.2022 року (а.с.14-15). Таке обстеження проведено службою у справах дітей за заявою ОСОБА_1 та встановлено, що за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_1 разом зі своїми дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Разом з тим, на адвокатський запит представника відповідача служба у справах дітей Піщанської сільської ради щодо складання зазначеного акту надала роз'яснення про те, що на момент проведення обстеження 01.11.2022 року у будинку АДРЕСА_1 , знаходилася ОСОБА_10 . В свою чергу, ні ОСОБА_1 , ні її малолітні діти на момент обстеження не перебували у зазначеному будинку (а.с. 100).
Більш того, вже станом на 28.11.2022 року Новомосковським районним відділом поліції ГУНП в Дніпропетровській області було встановлено, що за вказаною адресою проживає ОСОБА_10 , а позивач та її малолітні діти за вказаною адресою не проживають (а.с. 101-102).
До того, як звертатися до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, використовуючи свою право того із подружжя, з ким проживають діти, на звернення до суду за місцем реєстрації позивача, відповідно до ч.1 ст. 28 ЦПК України, позивач звернулася до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовом про визначення місця проживання дітей з матір'ю та повернення їх за попереднім місцем проживання з матір'ю (а.с. 104-111).
Аналіз поданих сторонами доказів свідчить про те, що малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживали з матір'ю на момент її звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.
Так само, суду не надано належних та допустимих доказів про те, що діти проживають з матір'ю на момент винесення рішення по справі, хоча обов'язок доведення цієї обставини, в силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, покладається саме на позивача.
Враховуючи, що законом не передбачено можливість стягнення аліментів на користь того із батьків, з яким не проживають діти, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Сорока.