Справа № 182/3636/23
Провадження № 1-кс/0182/825/2023
Іменем України
28.07.2023 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого СВ Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 27.07.2023 року до ЄРДР за № 12023041340000885, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, із середньо-спеціальною освітою, котрий проходе службу у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді електрика відділення енергетичного забезпечення відділення радіолокаційної розвідки командного пункту у м. Нікополь, Дніпропетровської області, у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України ,-
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції).
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Слідчий СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , звернулась із клопотанням, яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 27.07.2023 року до ЄРДР за № 12023041340000885, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.
Клопотання мотивовано тим, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан.
Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022, строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2119-IX від 15.03.2022.
Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022, строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2212-IX від 21.04.2022.
Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022, строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2263-IX від 22.05.2022.
Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2500-IX від 15.08.2022.
Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2738-IX від 16.11.2022.
Указом Президента України №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023.
Указом Президента України №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 9259-ІХ від 01.05.2023.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст.106 Конституції України, Указом Президентом України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.3033 № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» (далі - Указ Президента України № 69/2022), на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва оголошено загальну мобілізацію. Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року, строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2119-IX від 15 березня 2022 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, 03.05.2022 року, громадянин України ОСОБА_5 призваний до Збройних Сил України за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , перебуває у військовому званні «солдат».
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 106 від 03.05.2022 ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду солдата енергетичного забезпечення відділення радіолокаційної розвідки командного пункту АДРЕСА_1 військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу по теперішній час.
Відповідно до ст.ст. 3, 28 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Поряд з цим, відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Будучи електриком відділення енергетичного забезпечення відділення радіолокаційного розвідки командного пункту у АДРЕСА_1 , військової частини НОМЕР_1 , тобто військовою службовою особою, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
Незважаючи на це, солдат ОСОБА_5 усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання, став на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи при наступних обставинах.
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №209 встановлено, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 перебував у щорічній основній відпустці строком на 15 діб та був виключений з котлового забезпечення частини з 26 липня 2023 року.
Так, 26.07.2023 близько 13 год. 00 хв. солдат ОСОБА_5 , разом зі своєю дружиною громадянкою України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи в альтанці за місцем свого домоволодіння будинку АДРЕСА_1 , де сиділи спілкувались.
В подальшому, під час проведення спілкування ОСОБА_5 почав висловлювати на адресу своєю дружині ОСОБА_8 нецензурною лайкою при цьому почав висловлювати недовіру з приводу подруженої зради та на ґрунті ревнощів між ними виникла словесна суперечка під час якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_8 .
Так, 26.07.2023 близько 13 год. 10 хв. ОСОБА_5 , знаходячись в альтанці, котра розташована на території домоволодіння будинку АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, не маючи наміру на заподіяння смерті, знаходячись в положенні стоячи обличчям один до одного, схопивши обома руками в області обличчя свою дружину громадянку України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з такого положення штовхнув останню так що впав разом з нею на бетонне покриття, при цьому ОСОБА_8 в результаті падіння забилась потиличною частиною голови та втратила свідомість.
В подальшому, ОСОБА_5 перемістив свою дружину ОСОБА_8 до спальної кімнати домоволодіння за вищезазначеною адресою, де остання не приходячи до тями від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді набряку закритої черепно-мозкової травми, крововиливу під оболонки та речовину головного мозку, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 368 від 27.07.2023, ОСОБА_8 померла на місці злочину.
27.07.2023 працівниками Нікопольського РУП о 09 год. 30 хв. в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 .
27.07.2023 слідчим слідчого відділу Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується:
?протоколом огляду трупа ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якої під час огляду виявлено тілесні ушкодження у вигляді забій м'яких тканин.
?лікарським свідоцтвом про смерть № 368 від 27.07.2023, в якому зазначено причину смерті ОСОБА_5 : закрита черепно-мозкова травма, крововилив під оболонки та речовину головного мозку.;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , був знайомий з гр. ОСОБА_5 , котрий проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_8 . Так 26.07.2023 року приблизно о 22:45 ОСОБА_5 намагався перелізти через огорожу та потрапити на територію мого домоволодіння але у нього не вийшло свідок намагався заспокоїти ОСОБА_5 , але в нього не вийшло та ОСОБА_5 поліз до інших сусідів далі приїхали працівники поліції та затримали ОСОБА_5 оскільки він повідомив, що вбив свою дружину.
?протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК ОСОБА_5 від 27.07.2023 в ході якого у останнього нічого не вилучалось;
?повідомленням про підозру ОСОБА_5 ;
?іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років та під час досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, встановлено ризики, які знайшли своє підтвердження в ході досудового розслідування та на даний час не зникли, а саме:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, на час розгляду клопотання ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та його підрозділ, у зв'язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі забезпечити виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та обвинувачений буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, існування даного ризику обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким та вчинене проти життя та здоров'я особи, у зазначеному кримінальному провадженні показання потерпілого та свідків, що знають підозрюваного та перебувають у родинних стосунках з останнім, мають доказове значення, таким чином, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеному ризику.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - враховуючи особу ОСОБА_5 , вчиняючи тяжкий злочин в умовах воєнного стану, з метою уникнення покарання за вчинений ним кримінальне правопорушення, фактично може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч. 4 ст. 408 КК України. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Також, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який підриває авторитет Збройних Сил України.
В той же час, враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний очевидний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування або суду на території, які не підконтрольні Українській владі.
Тобто інші, більш м'які запобіжні заходи, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин:
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюваний у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей (доказів), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілого;
- особиста порука - на адресу СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 , але навіть у тому разі, якщо у суді під час розгляду даного клопотання буду такі звернення, на думку слідства такий запобіжний захід не є достатнім для запобігання зазначеним ризикам;
- застава - прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу;
- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики обвинуваченого.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_5 переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
За викладених обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 є недостатніми.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин будучи особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, слідчий вважає доцільним при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 .
У зв'язку з вищевикладеним слідчий просить застосувати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60діб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні проти клопотання заперечував, зазначив, що злочин він скоїв не умисно.
Підозрюваний просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Захисник адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаючи клопотання слідчого немотивованим.
Свідок ОСОБА_10 повідомив, що підозрюваний є його молодшим братом, він має на праві власності будинок за адресою АДРЕСА_2 і має можливість забезпечити брата у разі обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 27 липня 2023р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. В той же день, то б то 27.07.2023р. о 09.30 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий судя також враховує наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом огляду трупа ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якої під час огляду виявлено тілесні ушкодження у вигляді забій м'яких тканин; лікарським свідоцтвом про смерть № 368 від 27.07.2023, в якому зазначено причину смерті ОСОБА_5 : закрита черепно-мозкова травма, крововилив під оболонки та речовину головного мозку; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК ОСОБА_5 від 27.07.2023; повідомленням про підозру ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, «термін обґрунтована підозра» на стадії досудового розслідування означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 28.10.1994 р. «Мюррей проти Сполученого Королівства» і інші), а питання доведеності вини є завданням вже судового провадження.
Інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання до десяти років позбавлення волі.
Враховуючи особу обвинуваченого, слідчий суддя вважає, що існують обгрунтовані ризики того, що обвинувачений, якому відомі адреси проживання свідків, може чинити на них тиск з метою зміни ними своїх показань. Також слідчий суддя, вважає, що існує обгрунтований ризик вчинення нових злочинів із застосуванням насильства.
Вищевстановлені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Також судом враховується незадовільна характеристика за місцем проходження військової служби підозрюваним.
Врахувавши вищевикладене та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків .
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до яких при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючі обставини кримінального правопорушення, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить визначити в 60 днів.
Керуючись статтями 132, 176-179, 182, 183, 194, 197, 206 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування у кримінальному провадженні, внесенному 27.07.2023 року до ЄРДР за № 12023041340000885, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити, в задоволенні клопотання сторонни захисту відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, рахуючі з 09-30 год. 27.07.2023 року до 09-30год. 24.09.2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити Нікопольському РУП ГУНП в Дніпропетровській обл.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1