Єдиний унікальний номер 202/4966/22
1-кс/205/184/23
Справа № 202/4966/22
Провадження № 1-кс/205/184/23
24 липня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016040660000583, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
07.02.2023 року скаржник ОСОБА_3 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із вищезазначеною скаргою.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2023 року скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12016040660000583, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України направлено до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.02.2023 року подання Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у формі ухвали від 08.02.2023 року було задоволено, вирішено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12016040660000583, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України направити до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська для здійснення судового провадження.
В обґрунтування скарги зазначив, що в провадженні ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016040660000583 від 11.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. 28.01.2023 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області із клопотанням про проведення слідчої дії, а саме направлення запиту до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури ДМР з метою отримання інформації:
- хто саме проводив демонтажні роботи 12.10.2015 року приблизно о 15:00 год. на тролейбусній зупинці біля будинку № 19 по пр. Миру в м. Дніпро?;
- на підставі якого договору чи розпорядження здійснювався демонтаж?;
- повні анкетні дані, адреси місця роботи та проживання осіб, які безпосередньо виконували демонтаж;
- повні анкетні дані, адреси місця роботи та проживання власника транспортного засобу з д.р.н. НОМЕР_1 , з застосуванням якого здійснювався демонтаж. Постановою дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 01.02.2023 року ОСОБА_3 було повністю відмовлено у задоволенні клопотання від 28.01.2023 року. Вказана постанова була отримана ОСОБА_3 06.02.2023 року. Свою відмову дізнавач мотивувала тим, що раніше дізнавачем вже було направлено запит до КП «Благоустрій міста» ДМР та отримано відповідь, що надати запитувану інформацію неможливо у зв'язку зі спливом терміну зберігання документації, адже вказані дані зберігаються протягом трьох років. Сторона потерпілого вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки не містить жодного належного мотивування відмови у задоволенні клопотання потерпілого, дізнавачем не зазначено, на яких підставах нею вважається недоцільним та неможливим направлення запиту саме до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури ДМР. Окрім того, раніше слідчим в особі ОСОБА_5 вже вживалися заходи щодо отримання такої інформації.
Враховуючи викладене, сторона потерпілого звернулась до слідчого судді з відповідною скаргою на бездіяльність дізнавача, у якій просить визнати незаконною та скасувати постанову дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 01.02.2023 року про відмову у задоволенні його клопотання ОСОБА_3 від 28.01.2023 року, зобов'язати дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання потерпілого від 28.01.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2023 року було відкрито провадження по зазначеній скарзі, призначено судове засідання та зобов'язано ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надати слідчому судді матеріали кримінального провадження № 12016040660000583 внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2023 року клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040660000583 від 11.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України було задоволено, кримінальне провадження № 12016040660000583 від 11.03.2016 року закрито на підставі п. 3-1 ч. 1, п.1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, оскільки не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26.06.2023 року апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 було задоволено частково, ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016040660000583 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 3-1 ч.1, п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
21.07.2023 року до суду із ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали кримінального провадження № 12016040660000583 внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не з'явився, натомість його захисник - адвокат ОСОБА_7 через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд скарги без участі скаржника та його представника, скаргу підтримали та просили задовольнити.
Дізнавач ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, письмово просила проводити розгляд скарги за її відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 12016040660000583, оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя це зокрема, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, що 11.03.2016 посадовою особою ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було внесено відомості до ЄРДР за № 12016040660000583, з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України.
28.01.2023 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області із клопотанням про проведення слідчої дії, а саме направлення запиту до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури ДМР з метою отримання інформації:
- хто саме проводив демонтажні роботи 12.10.2015 року приблизно о 15:00 год. на тролейбусній зупинці біля будинку № 19 по пр. Миру в м. Дніпро?;
- на підставі якого договору чи розпорядження здійснювався демонтаж?;
- повні анкетні дані, адреси місця роботи та проживання осіб, які безпосередньо виконували демонтаж;
- повні анкетні дані, адреси місця роботи та проживання власника транспортного засобу з д.р.н. НОМЕР_1 , з застосуванням якого здійснювався демонтаж.
Постановою дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 01.02.2023 року ОСОБА_3 було повністю відмовлено у задоволенні клопотання від 28.01.2023 року.
При винесенні постанови дізнавач виходив з того, що раніше дізнавачем вже було направлено запит до КП «Благоустрій міста» ДМР та отримано відповідь, що надати запитувану інформацію неможливо у зв'язку зі спливом терміну зберігання документації, адже вказані дані зберігаються протягом трьох років.
Положеннями ст. 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст. 24 КПК України кожному гарантується право оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення;місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмови, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Слідчим суддею встановлено, що дізнавач, приймаючи рішення про відмову у задоволені клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 28.01.2023 року, не мотивувала своє рішення належним чином у відповідності до вимог ст. 110 КПК України, оскільки не навела зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви його прийняття, їх обґрунтування, зокрема, дізнавач у своїй постанові зводить усі мотиви по суті лише до формальних посилань на положення Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України.
Вищевикладене свідчить про необґрунтованість постанови дізнавача про відмову в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 28.01.2023 року, що є суттєвим порушення вимог ст. 110 КПК України та безпосередньо впливає на законність прийнятого дізнавачем рішення.
Разом з тим, скаржник, зокрема, просив слідчого суддю визнати незаконною постанову дізнавача від 01.02.2023 року про відмову в задоволенні клопотання потерпілого від 28.01.2023 року.
Положеннями п.п 1, 3 ч. 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора та зобов'язання вчинити певну дію.
Таким чином, визнання постанови незаконною не передбачено КПК України, а тому у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016040660000583, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 24, 110, 220, 303, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016040660000583, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - задовольнити частково.
Постанову дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 01.02.2023 року про відмову в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 28.01.2023 року - скасувати.
Зобов'язати дізнавача ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження № 12016040660000583, повторно розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 28.01.2023 року, відповідно до вимог ст. 220 КПК України.
В іншій частині у задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1