24.07.2023 Єдиний унікальний номер 205/2981/23
Справа № 205/2981/23
Провадження № 2/205/1625/23
24 липня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Глух Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2023 року представник позивача звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між АТ «АБ «РАДАБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта, було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідно до заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 302218/Z02/16 від 28.03.2018 року та було встановлено ліміт овердрафту за № 128919/ФКР510/0 від 07.11.2019 року на платіжну картку у розмірі 5 000 грн.
Відповідач, підписавши паспорт споживчого кредиту овердрафту на зарплатну картку в АТ «АБ «РАДАБАНК», ознайомився з інформацією про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, а саме: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня; пеня нараховується на суму простроченого платежу за кожний день прострочення. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у формі овердрафту з лімітом у сумі 5 000,00 грн., який в подальшому було збільшено до 10 000 грн., строком кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації, на платіжну картку міжнародних платіжних систем на наступних умовах: процентна ставка за користування овердрафтом встановлюється в розмірі 0,01 % у межах пільгового періоду та 42 % річних за межами пільгового періоду. Надання овердрафту та рух коштів підтверджується виписками по особовим рахункам відповідача.
Банк свої зобов'язання за Договором виконав, надав відповідачу кредит.
Однак, у порушення умов договору, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, в зв'язку з чим у відповідача перед АТ «АБ «РАДАБАНК», станом на 13.03.2023 року виникла заборгованість у розмірі 17 400,61 грн., яка складається із: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту у розмірі 10 000,00 грн., та простроченої заборгованості по нарахованим процентам у розмірі 7 400,61 грн.
Оскільки, по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду та просити стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за Договором у загальному розмірі 17 400,61 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача Журавльов О.А. письмово просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв від нього не надходило.
Суд у зв'язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між АТ «АБ «Радабанк» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта, було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідно до заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб 302218/Z02/16 від 28.03.2018 року (а.с. 16) та було встановлено ліміт овердрафту за № 128919/ФКР510/0 від 07.11.2019 року, відповідно до якої відповідачу надано кредит у формі овердрафту на споживчі потреби у сумі 5 000 грн. (а.с.17).
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк також надав договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Договір) (а.с. 19-31).
У порядку та на умовах цього Договору АТ «АБ «РАДАБАНК» зобов'язується надавати ОСОБА_1 одну, або декілька послуг, визначених цим Договором, та замовлених останнім шляхом підписання Заяви на оформлення послуг/Заяви на приєднання, за умови своєчасної та повної оплати вартості послуг Банку, а ОСОБА_1 зобов'язується користуватися послугами у відповідності до умов Договору, правил надання послуг, встановлених Банком, сплачувати Банку винагороду за послуги та виконувати інші зобов'язання, відповідно до цього Договору
Підписанням Заяви відповідач ОСОБА_1 беззастережно та безумовно приєднується до умов цього Договору або його частини, яка регулює порядок надання замовленої послуги та підтверджує своє ознайомлення з рекомендаціями щодо кібербезпеки, що розміщені на сайті Банку та у розділах цього Договору.
Відповідно до п. 33.3 Клієнт попередньо ознайомився з умовами надання послуги та Тарифами Банка та підтверджує свою згоду на використання вказаного сервісу Банка.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно копії Паспорту споживчого кредиту, який був підписаний ОСОБА_1 07.11.2019 року шляхом підтвердження ЦП у вигляді ОТП, зазначається, що відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, наданою виходячи з обраних ним умов кредитування Крім того, умовами вказаного Паспорту споживчого кредиту передбачено, що процентна ставка за користування овердрафтом встановлюється в розмірі 0,01 % у межах пільгового періоду та 42 % річних за межами пільгового періоду (а.с. 18).
Також, в заяві на приєднання до Договору відповідач підтверджує, що його у письмовій формі було повідомлено про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі пені, процентну ставку за прострочену заборгованість.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати щомісячних мінімальних платежів порушив, в наслідок чого у нього утворилася заборгованість, на підтвердження якої позивачем наданий розрахунок станом на 13.03.2023 року (а.с. 8-15), згідно з яким, заборгованість відповідача становить 17 400,61 грн. та складається з:
- 10 000,00 грн. - простроченої заборгованості по ліміту овердрафту;
- 7 400,61 грн. - простроченої заборгованості по нарахованим процентам.
Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон).
Згідно із ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
Згідно із статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону.
За загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються. У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Положеннями ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, наданими Банком, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 07.11.2019 року по 13.03.2023 року (а.с. 33-37).
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку.
Також, суд погоджується із правильністю розрахунку позивачем суми заборгованості, які містяться в позовній заяві та письмовому розрахунку до позову.
Відповідач, всупереч положенням статті 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів, які б спростовували факт існування вказаної заборгованості.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 2 684,00 грн. (а.с. 7а).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15-16, 509, 525-526, 530, 599, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 274, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» (код ЄДРПОУ: 21322127, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5) заборгованість по ліміту овердрафту, встановленому на платіжну карту відповідно до Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 302218/Z02/16 від 28.03.2018 року, по договору овердрафту № 128919/ФКР510/0 від 07.11.2019 року, станом на 13.03.2023 року, в розмірі 17 400,61 грн. (сімнадцять тисяч чотириста) гривень 61 копійку, яка складається з: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту у розмірі 10 000,00 грн., та простроченої заборгованості по нарахованим процентам у розмірі 7 400,61 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» (код ЄДРПОУ: 21322127, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Федотова В.М.