Справа № 204/10762/23
Провадження № 2-з/204/82/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
27 липня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
встановив:
18 липня 2023 року до суду подана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку тощо) щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1588783012101.
В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що 02.11.2019 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, відповідного до якого, останній отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1093000, 00 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1 . На виконання зазначеного договору ОСОБА_2 написав розписку про отримання грошових коштів на суму 1093000, 00 грн. Датою повернення грошових коштів зазначено 02.11.2022, проте, грошові кошти до теперішнього часу не повернуті, у зв'язку з чим, заявник вимушений звернутись до суду із зазначеною заявою.
Заява про забезпечення позову передана судді Токар Н.В. 19 липня 2023 року.
Ознайомившись із поданою заявою про забезпечення позову, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема, забезпечувати позов.
Аналогічна правова позиція висловлена у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно з якою, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть буди порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З поданої заяви вбачається, що 02.11.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, відповідного до якого, останній отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1093000, 00 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1 . На виконання зазначеного договору ОСОБА_2 написав розписку про отримання грошових коштів на суму 1093000, 00 грн. Датою повернення грошових коштів зазначено 02.11.2022, проте, грошові кошти до теперішнього часу не повернуті.
Отже, між сторонами виник спір щодо неповернення грошових коштів за договором позики для придбання квартири АДРЕСА_1 .
Щодо співмірності заходів забезпечення позову, згідно ч.3 ст.150 ЦПК України суд зазначає, що заявником ОСОБА_1 наданий звіт про оцінку майна - квартири АДРЕСА_1 , згідно висновків якого, ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 25.07.2023 складає 2005600, 00 грн.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що між сторонами виник спір з приводу неповернення грошових коштів за договором позики для придбання квартири АДРЕСА_1 , та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог заявника ОСОБА_1 з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважаю, що найбільш доцільним буде заборона на вчинення будь-яких реєстраційних дій, спрямованих на відчуження квартири АДРЕСА_1 . Саме такий вид забезпечення позову є співмірним.
В іншій частині заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Тому, розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність допустити негайне виконання ухвали, про що зазначено в ч.1 ст.157 ЦПК України, згідно якої, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити частково.
Накласти заборону на відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1588783012101), власником якої є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Заборонити іншим особам вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1588783012101), власником якої є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
В іншій частині заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Токар