Справа № 235/7688/20
Провадження № 6/204/239/23 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
20 червня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про видачу дублікату виконавчого листа,-
До суду звернувся ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про видачу дублікату виконавчого листа. В обґрунтування заяви зазначено, що 01.03.2021 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист, про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітній платі в сумі 38391,59 грн. (сума визначена з урахуванням утримання прибуткового податку з громадян, внесків інших обов'язкових платежів). Вказаний виконавчий документ був пред'явлений до виконання і перебував у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. ОСОБА_1 , звернувся до вказаного відділу з заявою про повернення виконавчого документа. Однак з постановою про повернення виконавчого документа такий документ позивачу не наданий, в п. 5 постанови про повернення виконавчого документа зазначено, що у зв'язку з бойовими діями на території Донецької області та відсутністю доступу до приміщень адміністративної будівлі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в м. Краматорську, де перебувало виконавче провадження в паперовому вигляді, а також у зв'язку з ворожим влучанням в приміщення виконавчої служби, де останнє зазнало пошкоджень, повернути виконавчий документ не виявляється можливим. Заяву просив розглянути без його участі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12 від 17 листопада 2021 року.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.
В судовому засіданні було оглянуто справу та встановлено, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у цивільній справі № 235/7688/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі (нарахованої, але не виплаченої при звільненні), а саме:
-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати (в тому числі компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомоги) за листопад - грудень 2019 року, січень - лютий 2020 року в сумі 38391 (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто одна) гривня 59 копійок (сума визначена з урахуванням утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов'язкових платежів). Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах місячного платежу за грудень 2019 року в сумі 11221 (одинадцять тисяч двісті двадцять одна) гривня 78 копійок (сума визначена з урахуванням прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів).
Як вбачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця Покровському міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 11.05.2021 року було відкрито виконавче провадження № 65353117 та передано на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.04.2023 року було повернуто виконавчий лист № 235/7688/20 від 01.03.2021 року.
Заявник вказує, що оригінал виконавчого листа повернуто не було, у зв'язку з тим, що всі виконавчі провадження та інші документи у паперовому вигляді перебували за місцем реєстрації відділу - Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32. У результаті збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, будівлю відділу було частково зруйновано.
Відповідно же до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Аналогічні положення мають ч. ч. 4, 8 ст. 10 ЦПК України, згідно яких суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
Так, Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя, зокрема у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, у п. 40 зазначає, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Також, Європейським судом з прав людини було постановлене «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (YuriyNikolayevichIvanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04, де Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.
Окрім того, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.
У зв'язку з вищевказаним, суд вважає необхідним застосувати у даних правовідносинах вищевказану практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За таких обставин, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, в порядку п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд доходить до переконливого висновку, що виконавчий лист по справі № 235/7688/20, що виданий Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, було втрачено з незалежних від стягувача та приватного виконавця причин, а відтак клопотання заявника є обґрунтованим та таким, що підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами, а відтак підлягає задоволенню, тому суд вважає за необхідне видати заявнику дублікат виконавчого листа № 235/7688/20, що виданий 01.03.2021 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 18, 76, 77, 81, 182-183, 223, 247, 258-261, 352-355, п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.
Видати ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа за рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.03.2021 року у справі № 235/7688/20, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати (в тому числі компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомоги) за листопад - грудень 2019 року, січень - лютий 2020 року в сумі 38391 (тридцять вісім тисяч триста дев'яносто одна) гривня 59 копійок (сума визначена з урахуванням утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов'язкових платежів).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова