Справа № 204/5031/20
Провадження № 6/204/272/23 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
21 червня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа,-
До суду звернувся Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа. В обґрунтування заяви зазначено, що 27 жовтня 2020 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено заочне рішення у зазначеній справі, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Боржника понесені витрати у розмірі 53 808 грн. 32 коп., та судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп. За заявою представника Заявника була видано виконавчий лист. 13 квітня 2021 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження №65060432 відносно боржника по стягненню заборгованості у розмірі 53808 грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп. на користь Заявника. 21 лютого 2022 року Чечелівським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану, оскільки у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення. Зазначену постанову та оригінал виконавчого листа було отримано 05 квітня 2022 року. 08 грудня 2022 року представником заявника, цінним листом з описом вкладення, було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження відносно боржника для примусового стягнення грошових коштів в розмірі 55 910 грн. 32 коп. до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. За допомогою відстеження трек-номера поштового відправлення було встановлено, що поштове відправлення було прийнято для відправки 08 грудня 2022 року та не вручене. Останньою відмоткою є відправлення з сортувального центру 21 січня 2023 року. Зазначає, що поштове відправлення не було вручене ні адресату, ні представнику заявника, ні заявнику.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12 від 17 листопада 2021 року.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.
В судовому засіданні було встановлено, що заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 204/5031/20 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з регламентною виплатою потерпілому, а саме:
-стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати у розмірі 53808,32 грн., судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті м. Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21.02.2022 року було повернення виконавчого документа стягувача № 65060432.
Заявник вказує, що оригінал виконавчого листа повернуто не було, що підтверджується матеріалами заяви.
Відповідно же до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Аналогічні положення мають ч. ч. 4, 8 ст. 10 ЦПК України, згідно яких суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
Так, Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя, зокрема у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, у п. 40 зазначає, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Також, Європейським судом з прав людини було постановлене «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (YuriyNikolayevichIvanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04, де Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.
Окрім того, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.
У зв'язку з вищевказаним, суд вважає необхідним застосувати у даних правовідносинах вищевказану практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За таких обставин, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, в порядку п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд доходить до переконливого висновку, що виконавчий лист по справі № 235/7688/20, що виданий Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, було втрачено з незалежних від стягувача та приватного виконавця причин, а відтак клопотання заявника є обґрунтованим та таким, що підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами, а відтак підлягає задоволенню, тому суд вважає за необхідне видати заявнику дублікат виконавчого листа № 204/5031/20, що виданий 28.01.2021 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 18, 76, 77, 81, 182-183, 223, 247, 258-261, 352-355, п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-
Заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.
Видати Моторному (транспортному) страховому бюро України дублікат виконавчого листа за рішенням Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року у справі № 204/5031/20, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати у розмірі 53808,32 грн., судовий збір у розмірі 2102,00 грн. - для подальшого виконання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова