Справа № 211/1088/23
Провадження № 3/211/985/23
28 липня 2023 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 130 ч. 2 КУпАП,-
Водій ОСОБА_1 09 02 2023року, о 09-45 год., керував транспортним засобом ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кривому Розі Довгинцівський район, дорога Н- 23, ео 37 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук , поведінка, що не відповідає дійсності, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, не природна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився , Скоїв повторно протягом року аналогічне правопорушення , чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений працівниками патрульної поліції при складанні протоколу. Також повістки про дату розгляду справи судом направлялися за місцем мешкання. Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення дату та дати визначені судом до суду не з'явився. Також не надав жодних належних та допустимих доказів, (висновку спеціаліста, довідки медичної установи тощо), які б спростовували факт наявності у останнього ознак сп'яніння та підтверджували б вмотивовану відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Стаття 268 КУпАП не вимагає обов'язкової участі у розгляді справи особи, яка притягується до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи : протоколом, направленням на огляд, поясненнями , адмінпрактикою, постановою про притягнення до адміністративної відповідальності від 09 02 2023 року за ст. 126 ч 4 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.п.2,3,4 Розділу 1 Інструкції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння а бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснює, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння було зафіксовано у протоколі про адміністративні правопорушення. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується направленням на огляд , відеозаписом з відео реєстраторів (боді-камери) поліцейських. Будь яких спростувань стосовно його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не надано.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Суд, вивчивши матеріали справи вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, що дозволяє суду визнати останнього винним.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини. Судом не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
З метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити адміністративне стягнення, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення буде достатнім, та повністю досягне мети його застосування.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
Керуючись статтями 283, 284 КУпАП,-
Накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 34000 ( тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість ) гривень 80 копійок.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя: С. В. Ткаченко