Справа № 199/6174/23
(1-кс/199/902/23)
іменем України
2023 року липня місяця 28 дня м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Тальне, Тальнівського району, Черкаської області, громадянина України, маючого середню-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
якому 27 липня 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Відповідно до клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 28.07.2023, погодженого з повноважним прокурором, ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовується тим, що 25.06.2023 приблизно о 23:20 годині, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм раніше знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували поблизу будинку АДРЕСА_3 . В цей час, поруч з вказаним будинком знаходився ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Побачивши останнього, ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_8 , почавши виражатись нецензурною лайкою. В ході конфлікту, у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , 25.06.2023 приблизно о 23:20 годині, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 наблизився до потерпілого ОСОБА_8 з переду, та перебуваючи на відстані близько 1-го метра, обличчям до обличчя потерпілого, своїми обома руками, штовхнув від себе ОСОБА_8 в область грудної клітини. Від вказаного поштовху, потерпілий не втримав рівновагу та з висоти власного зросту впав на асфальтне покриття на сідниці.
Продовжуючи реалізувати свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , побачивши, що потерпілий намагається підвестись, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що голова є життєво важливим органом людини, бажаючи спричинити потерпілому тілесні ушкодження, діючи умисно, перебуваючи в безпосередній близькості до ОСОБА_8 , який знаходився на асфальтному покритті в положенні сидячи, нахилився над останнім та наніс йому не менше 6-ти ударів, кулаком правої руки в область скроневої ділянки голови з правої сторони.
Після отримання вказаних ударів, потерпілий залишився сидіти на асфальтному покритті, при цьому закриваючи голову обома руками.
В цей час, знаходячись поруч, з лівої сторони ОСОБА_4 , побачивши його злочинні дії, у ОСОБА_7 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , вчиненому групою осіб з ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , вчиненому групою осіб з ОСОБА_4 , 25.06.2023 приблизно о 23:20 годині, знаходячись поблизу будинку №7, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, діючи спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 наблизився до потерпілого ОСОБА_8 з правої сторони, та усвідомлюючи, що голова є життєво важливим органом людини, бажаючи спричинити потерпілому тілесні ушкодження, діючи умисно, перебуваючи в безпосередній близькості до ОСОБА_8 , який знаходився на асфальтному покритті в положенні сидячи, при цьому закриваючи голову руками, ОСОБА_7 своєю правою ногою, взутою у черевики, наніс два удари в область скроневої ділянки голови потерпілого з правої сторони.
Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , вчиненому групою осіб, діючи спільно з ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що голова є життєво важливим органом людини, бажаючи спричинити потерпілому тілесні ушкодження, діючи умисно, ОСОБА_7 наніс ще не менше 6-ти ударів, кулаком правої руки в область скроневої ділянки голови потерпілого з правої сторони.
Внаслідок отриманих ударів, потерпілий продовжував знаходитись на асфальтному покритті в положенні сидячи.
Вважаючи свої спільні злочинні дії, доведеними до кінця, спричинивши тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення пішли, залишивши потерпілого в положенні сидячи на асфальтному покритті.
Внаслідок своїх спільних умисних дій, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2244е від 24.07.2023, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 спричинили потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ ступеню, перелому правої скроневої кістки, обмеженого субдурального згортку крові в ділянці перелому (14х3х15 мм), садна правої скроневої ділянки, які за своїм характером, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, що відповідає вимогам п. 2.1.3. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995, №6, при цьому удари, що були спричиненні в праву скроневу ділянку голови, спричинили встановлені тілесні ушкодження.
Умисні дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб.
18.07.2023 даний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12023041630000918, правова кваліфікація ч. 2 ст. 121 КК України.
27.07.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
За таких обставин, порушується питання обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, посилаючись на обставини викладені у клопотанні та наявність ризиків передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання слідчого. Пояснив, що першим він конфлікт не починав, а почав його ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_6 проти клопотання слідчого не заперечувала.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , вважаю необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12023041630000918 від 18.07.2023, правова кваліфікація ч. 2 ст. 121 КК України.
Про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, повідомлено 28.07.2023.
Так, клопотання та матеріали, надані слідчим доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 ; висновком експерта №2242е від 24.07.2023; висновком експерта №2252е від 24.07.2023; повідомленням про підозру; поясненнями наданими слідчому судді.
Клопотання та матеріали, надані слідчим, доводять про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1), 3), ч. 1 ст. 177 КПК України.
При оцінці ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання, що також знайшло своє відображення у § 76 рішення ЄСПЛ "Пунцельт проти Чехії" ("Punzelt v. Czech Republic") № 31315/96 від 25.04.2000. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Смірнова проти Росії" (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція тяжкого злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, не працевлаштований, тобто є особою без стійких соціальних зв'язків.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ґрунтується на тому, що ОСОБА_4 , після отримання копій процесуальних документів, в яких зазначені анкетні відомості встановлених під час досудового розслідування свідків, може незаконно впливати на них у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів на його користь.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, відсутність постійного місця роботи, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За встановлених обставин, вважаю, що підозрюваному ОСОБА_4 може бути обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло з 22.00 години до 07.00 години, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, -
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло з 22.00 години до 07.00 години без дозволу слідчого, прокурора або суду строком до 25 вересня 2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання будинок АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не спілкуватися з потерпілим та свідками.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом встановити до 25 вересня 2023 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ, який здійснює кримінальне провадження - слідчому відділу ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.
По закінченню цього строку та за відсутністю клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід та обов'язок вважається скасованим.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
28.07.2023