Справа №522/11432/23
Провадження по справі № 1-кп/522/2414/23
18 липня 2023 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023162510000678 від 14.05.2023, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич, Львівська область, ром за національністю, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
13.05.2023 приблизно о 11:30 години, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX), перебуваючи в маршрутному таксі №201, сполученням «вул. Нескучна- пл. Старосінна», помітив раніше йому незнайому потерпілу ОСОБА_5 , яка також перебувала в маршрутному таксі №201, та яка поклала в сумку свій мобільний телефон марки «Samsung A32», в цей час у останнього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, а саме вищевказаного мобільного телефону, який ОСОБА_3 і визначив предметом свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, ОСОБА_3 скористався тим, що потерпіла відволіклася, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для оточуючих та потерпілої та носять таємний характер, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, викрав з кишені сумки потерпілої мобільний телефон марки «Samsung A32» лілового кольору, у чохлі такого ж кольору, ІMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора ТОВ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_3 , вартістю 3 500 гривень, належний потерпілій, який відразу поклав до своєї кишені, після чого разом із викраденим майном вийшов з маршрутного таксі на зупинці по вул. Мала Арнаутська в м. Одесі та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. У вчиненому кається, просить суд не призначати покарання пов'язане з позбавленням волі. Збитки, спричинені потерпілій вчиненим злочином відшкодував в повному розмірі.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась надавши заяву до суду заяву, щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 без її участі.
Відповідно до вимог ст.325 КПК України неявка потерпілого у судове засідання не є перешкодою для проведення судового розгляду.
Суд з'ясував, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України /в редакції КПК України 2012 року/.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування потерпілій ОСОБА_5 збитків, спричинених злочином.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, - не встановлено.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, тобто висловив щирий жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення та осуд своєї поведінки, добровільно відшкодував потерпілій збитки, спричинені злочином, а також те що ОСОБА_3 на обліку у психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, дають у своїй сукупності підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства і необхідності призначення йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від призначеного покарання з іспитовим строком, із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 і для попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, ч.15 ст. 615 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 ,- не обирався.
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом від 13.05.2023,- зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, представнику потерпілої сторони, обвинуваченому.
Головуючий суддя: ОСОБА_6
18.07.2023