про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/21512/23
категорія 108010100
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Рачкинди Світлани Анатоліївни про визнання дій протиправними, скасування реєстраційної дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати п.1 рішення одинадцятої сесії Житомирської обласної ради від 14.07.2022 №421 "Про створення Управління майном Житомирської обласної ради" нечинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили;
- визнати п.2 рішення одинадцятої сесії Житомирської обласної ради від 14.07.2022 №421 "Про створення Управління майном Житомирської обласної ради" нечинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили;
- визнати протиправною та скасувати дію державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Рачкинди С.А. по вчиненню реєстраційної дії №1003051020000018416 від 19.07.2022 про реєстрацію органу місцевого самоврядування Управління майном Житомирської обласної ради (код юридичної особи 44736531), вчинену на підставі рішення Житомирської обласної ради від 14.07.2022 №421.
Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з положеннями п.10 ч.5 ст.160 КАС України, у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно особа має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушено відповідачем саме в спірних публічно-правових відносинах.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Наведене відповідає правовим позиціям викладеним в постанові Верховного Суду України від 7 лютого 2017 року у справі № 800/45/16, постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року у справі №766/7172/17, постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі №816/86/18.
Відтак, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Як випливає із заявленого позову, позивач не обґрунтував свою належність до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано акт - рішення Житомирської обласної ради від 14.07.2022 №421 "Про створення Управління майном Житомирської обласної ради".
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позивачу слід усунути недоліки шляхом подачі суду відомостей про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача, з приєднанням належних доказів на підтвердження цих обставин.
Також, згідно пунктами 6, 7, 11 ч. 5ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми відсутні відомостей про вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спору, а також відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з ч.4 та ч.5 ст.49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Питання про залучення третіх осіб вирішується ухвалою суду за заявою, в якій зазначається, на яких підставах їх належить залучити до участі у справі.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем, крім позивача та відповідача, зазначено третіх осіб -Управління майном Житомирської обласної ради, Міністерство юстиції України.
Проте, належного клопотання/заяви з обгрунтуванням доцільності залучення до участі у справі таких третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача/відповідача до позовної заяви не додано, чим порушено вимоги ч.5 ст.161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви (її копії для відповідача, третіх осіб), з урахуванням наведених вище норм.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва