Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 липня 2023 року Справа№200/5034/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
28 листопада 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач, Донецький обласний ТЦК та СП), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 26 листопада 2022 року, в якому позивач просив:
1. визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного ТЦК та СП стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1
- індексації грошового забезпечення за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації - 4 258,75 грн та відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 з урахуванням фактично виплачених сум;
- грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
2. зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1
- індексацію грошового забезпечення за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації - 4 258,75 грн та відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 з урахуванням фактично виплачених сум;
- грошове забезпечення та інші додаткові виплати за період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
29 листопада 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 травня 2023 року № 3057-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування розрахунку грошового забезпечення за посадами, які в подальшому він обіймав, за лютий 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 1294 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення; розрахунку грошового забезпечення за посадами, які в подальшому він обіймав, за березень 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення.
На переконання позивача, ці докази можуть підтвердити обставини щодо того, що після підвищення посадових окладів в березні 2018 року розмір його доходу не перевищив розмір індексації грошового забезпечення, який склався в лютому 2018 року.
Виходячи з положень ст. 80 КАС, а також враховуючи, що в матеріалах справи наявна довідка про розмір грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 за 2018 року, яка видана Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 13 січня 2023 року за № ф/6, з інформацією про розмір грошового забезпечення, який фактично був нарахований та виплачений позивачу в лютому і березні 2018 року із зазначенням його окремих складових, клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.
Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням про постановлення окремої ухвали щодо відповідача та притягнення його відповідальності за зловживання процесуальними правами, яке полягало у ненаправленні відзиву на позовну заяву на адресу позивача та його представника.
Проаналізувавши наведені позивачем обставини та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу та постановлення окремої ухвали.
До того ж з огляду на характер спірних правовідносин, у разі обґрунтованості позовних вимог, повний та ефективний захист прав позивача може бути забезпечений шляхом ухвалення рішення суду по суті позовних вимог. При цьому для відновлення прав позивача постановлення окремої ухвали не є необхідним.
З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року він проходив військову службу в Донецькому обласному військовому комісаріаті (далі - Донецький ОВК), який в подальшому був перейменований в Донецький обласний ТЦК та СП.
Позивач вказував на те, що в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року відповідач проводив індексацію грошового забезпечення без застосування абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку проведенні індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, (далі - Порядок № 1078).
Крім того, в період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач застосовував прожитковий мінімум, встановлений законом станом на 01 січня 2018 року, в той час як належало застосовувати прожитковий мінімум, встановлений законом на 01 січня календарного року, в якому проводилось нарахування та виплата грошового забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у проведенні індексації грошового забезпечення в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року без застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078, а також у непроведенні нарахування грошового забезпечення з 29 січня 2020 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, а позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позовні вимоги в частині, яка стосується індексації грошового забезпечення, позивач обґрунтував тим, що розмір його грошового забезпечення, визначений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 1294), становив 8 721,68 грн, в тому числі посадовий оклад - 950,00 грн; оклад за військовим званням - 1 130,00 грн; премія - 3 789,50 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 495,55 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 3 270,63 грн.
Внаслідок підвищення грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), його грошове забезпечення склало 10 359,30 грн, в тому числі посадовий оклад - 4 370,00 грн, оклад за військовим званням - 1 130,00 грн, надбавка за вислугу років - 1 375,00 грн, премія - 2 796,80 грн, надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 687,50 грн.
Позивач наголосив, що в березні 2018 року його грошове забезпечення збільшилося на 1 637,62 грн (10 359,30 грн - 8 721,68 грн), однак підвищення доходу у зв'язку зі зміною посадових окладів не перевищило суму індексації, що склалась у лютому 2018 року (4 258,75 грн), розмір якої підтверджений листом Мінсоцполітики від 29 грудня 2017 року № 122/0/66-17, а тому в силу положень абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 він набув право на отримання фіксованої суми індексації в розмірі 4 258,75 грн.
Позовні вимоги в частині, яка стосується нарахування та виплати грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, позивач обґрунтував таким.
Постановою КМУ № 704 в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» (далі - Постанова КМУ № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, до Постанови КМУ № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 викладено у новій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Проте, зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови КМУ № 704 не був приведений у відповідність з нормою п. 4 цієї ж постанови.
Згідно з Постановою КМУ № 704 в редакції Постанови КМУ № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови КМУ № 103, яким, зокрема, в п. 4 Постанови КМУ № 704 були внесені зміни.
Отже, зміни до п. 4 Постанови КМУ № 704, внесені п. 6 Постанови КМУ № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, яка діяла до внесення змін, та вимог п. 1 Приміток до додатку 1 та Примітки додатку 14 до Постанови КМУ № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Обчислення грошового забезпечення з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року не відповідає жодному чинному нормативно-правовому акту, що вказує на допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
Просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.
Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Донецькому обласному ТЦК та СП, де і перебував на грошовому утриманні, в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року.
21 листопада 2022 року позивач звернувся до Донецького обласного ТЦК та СП з заявою, в якій просив нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року із застосуванням фіксованої суми індексації - 4 258,75 грн відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 та виплатити її з урахуванням раніше виплаченої суми.
Відповідач зауважив, що відповідно до Постанови КМУ № 704 збільшено грошове забезпечення військовослужбовців шляхом підвищення окладів за посадою та військовим званням з 01 березня 2018 року, однак ОСОБА_1 почав проходити військову службу в лавах ІНФОРМАЦІЯ_1 , в подальшому - Донецького обласного ТЦК та СП лише з 09 серпня 2018 року.
Відповідач покликався на п. 5 Порядку № 1078 і зазначав, що правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення між ОСОБА_1 та Донецьким обласним ТЦК та СП виникли лише з 09 серпня 2018 року, а тому у останнього відсутні підстави для нарахування позивачу фіксованої суми індексації грошового забезпечення.
Будь-яких заперечень в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у відзиві на позовну заяву відповідач не навів.
Просив відмовити в позові.
Позивач надав додаткові пояснення, в яких наголосив, що посади старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів Приморського районного військового комісаріату Запорізької області, офіцера мобілізаційного відділу Донецького ОВК та офіцера групи офіцерів запасу і кадрів сектору мобілізаційно-оборонної роботи Донецького обласного ТЦК та СП, які він обіймав в період з 20 липня 2016 року по 11 квітня 2022 року, належать до штатно-посадової категорії - «капітан» і мають тарифний розряд - 19, отже є рівнозначними.
Позивач доводив, що розмір підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року не перевищив суму індексації, а тому у нього виникло право на отримання фіксованої суми індексації відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078, яке зберігалося і на час проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Донецькому обласному ТЦК та СП) в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року.
Також позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог.
При цьому позивач покликався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 та від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, та уточнив, що суть його позовних вимог полягає саме у виплаті «індексації-різниці» відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078.
Позивач зауважив, що сума 4 258,75 грн в позовних вимогах вказана як базова цифра для розрахунку індексації-різниці відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078.
Позивач вказував на безпідставність заперечень відповідача, які ґрунтуються на тому, що він проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Донецькому обласному ТЦК та СП) лише починаючи з 09 серпня 2018 року і це унеможливлює виплату індексації відповідно до абз. абз. 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, оскільки в силу положень п. 10-2 Порядку № 1078 для військовослужбовців, яких переведено на інше місце проходження служби в тій самій або іншій установі, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає військовослужбовець.
Правом на подання заперечення відповідач не скористався.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 06 березня 2019 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_4 28 грудня 2019 року.
Відповідач - Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код 08301764) зареєстрований як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
Позивач проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України.
На підставі витягу з послужного списку суд встановив таке.
З 20 липня 2016 року по 09 серпня 2018 року на підставі наказу Міністерства оборони України від 09 липня 2016 року № 635 ОСОБА_1 проходив військову службу в Запорізькому районному військовому комісаріаті Запорізької області на посаді старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів.
З 09 серпня 2018 року по 31 жовтня 2020 року на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 09 серпня 2022 року № 160 - в Донецькому ОВК Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Командування сухопутних військ Збройних Сил України на посаді офіцера мобілізаційного відділу.
Відповідно до спеціальної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 23 грудня 2019 року № Д-322/1/11/дск, директиви командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 26 грудня 2019 року № Д-11дск, директиви командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 10 березня 2020 року № Д-5дск Донецький ОВК переформатовано у Донецький обласний ТЦК та СП.
З 31 жовтня 2020 року по 11 квітня 2022 року на підставі наказу командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 31 жовтня 2020 року № 303 позивач проходив військову службу в Донецькому обласному ТЦК та СП Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Командування сухопутних військ Збройних Сил України на посаді офіцера групи офіцерів запасу і кадрів сектора мобілізаційно-оборонної роботи.
З 09 липня 2021 року ОСОБА_1 уклав новий контракт про проходження військової служби строком на три роки до 09 липня 2024 року (наказ командира Військової частини НОМЕР_4 від 17 травня 2021 року № 122).
З 11 квітня 2022 року по 05 червня 2022 року на підставі наказу Командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 11 квітня 2022 року № 298 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_5 на посаді старшого помічника начальника відділення персоналу штабу.
Таким чином, ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в подальшому - в Донецькому обласному ТЦК та СП в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року.
При цьому, посади «старший офіцер відділення офіцерів запасу і кадрів», «офіцер мобілізаційного відділу», «офіцер групи офіцерів запасу і кадрів сектору мобілізаційно-оборонної роботи» належать до штатно-посадової категорії - «капітан» і мають тарифний розряд - 19.
Отже, обґрунтованим є аргумент позивача про те, що, як на момент підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року, так і на час проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Донецькому обласному ТЦК та СП) з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року, він обіймав рівнозначні посади.
З приводу нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року суд встановив таке.
Архівні відомості про грошове забезпечення містять інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження ним військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в подальшому - в Донецькому обласному ТЦК та СП, починаючи з жовтня 2018 року.
Згідно з архівними відомостями відповідач здійснював нарахування позивачеві грошового забезпечення в таких розмірах:
жовтень 2018 року - посадовий оклад - 2 476,33 грн, оклад за військовим званням - 640,33 грн, надбавка за вислугу років - 776,17 грн, премія - 1 584,85 грн; премія 3 - 252,59 грн; винагорода АТО - 2 550,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 389,58 грн; всього нараховано - 8 672,85 грн;
листопад 2018 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військове звання - 1 130,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 375,00 грн; премія - 2 796,80 грн; премія 3 - 445,74 грн, винагорода АТО - 4 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 687,50 грн; всього нараховано - 15 305,04 грн;
грудень 2018 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 130,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 375,00 грн; премія - 2 796,80 грн; премія 3 - 445,74 грн; індексація - 71,08 грн; допомога на оздоровлення - 10 805,04 грн; винагорода АТО - 2 250,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 687,50 грн; всього нараховано - 23 931,16 грн;
січень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 181,94 грн; надбавка за вислугу років - 1 357,99 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 796,80 грн; індексація - 71,08 грн; винагорода АТО - 4 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 693,99 грн; всього нараховано - 15 436,80 грн;
лютий 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 392,50 грн; таємність - 437,00 грн; премія офіц. - 2 316,10 грн; індексація - 71,08 грн; винагорода АТО - 4 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 525,63 грн; всього нараховано - 18 812,31 грн;
березень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 392,50 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 134,47 грн; винагорода АТО - 4 017,88 грн; підйомна допомога - 10 805,04 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 525,63 грн; всього нараховано - 29 198,60 грн;
квітень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 392,50 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 134,47 грн; винагорода АТО - 5 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 525,63 грн; всього нараховано - 19 875,70 грн;
травень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 392,50 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 134,47 грн; винагорода АТО - 5 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 525,63 грн; всього нараховано - 19 875,70 грн;
червень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 392,50 грн; таємність - 437,00 грн; піднайом житла, речове майно - 1 586,67 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 134,47 грн; допомога на оздоровлення - 14 241,23 грн; винагорода АТО - 3 953,87 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 525,63 грн; всього нараховано - 34 187,47 грн;
липень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 392,50 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 206,72 грн; винагорода АТО - 5 850,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 525,63 грн; всього нараховано - 20 297,95 грн;
серпень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 392,50 грн; таємність - 437,00 грн; піднайом житла, речове майно - 1 700,00 грн; премія - 2 316,10 грн; одноразова премія - 2 000,00 грн; індексація - 206,72 грн; винагорода АТО - 6 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 525,63 грн; всього нараховано - 24 847,95 грн;
вересень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 491,32 грн; таємність - 437,00 грн; піднайом житла, речове майно - 1 700,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 206,72 грн; винагорода АТО - 6 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 589,86 грн; всього нараховано - 22 811,00 грн;
жовтень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 316,10 грн; винагорода АТО - 3 033,33 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 705,65 грн; всього нараховано - 17 734,08 грн;
листопад 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; піднайом житла, речове майно - 1 700,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 206,72 грн; винагорода АТО - 5 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 706,65 грн; всього нараховано - 23 107,47 грн;
грудень 2019 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; піднайом житла, речове майно - 3 400,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 206,72 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 1 313,97 грн; винагорода АТО - 5 633,33 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 706,65 грн; всього нараховано - 25 254,77 грн;
січень 2020 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн, оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 054,49 грн; індексація - 216,51 грн; винагорода АТО - 5 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 706,65 грн; всього нараховано - 21 185,55 грн;
лютий 2020 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 216,51 грн; винагорода АТО - 5 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 706,65 грн; всього нараховано - 21 417,25 грн;
березень 2020 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн, оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; піднайом житла, речове майно - 3 500,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 216,51 грн; винагорода АТО - 6 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 706,55 грн; всього нараховано - 25 917,25 грн;
квітень 2020 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; піднайом житла, речове майно - 1 900,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 216,51 грн; винагорода АТО - 6 500,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 706,65 грн; одноразова грошова допомога до 5 травня - 1 390,00 грн; всього нараховано - 24 707,26 грн;
травень 2020 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 216,51 грн; допомога на оздоровлення - 14 706,75 грн; винагорода АТО - 5 633,33 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 706,65 грн; всього нараховано - 35 251,34 грн;
червень 2020 року - посадовий оклад - 4 370,00 грн; оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; таємність - 437,00 грн; піднайом житла, речове майно - 1 900,00 грн; премія - 2 316,10 грн; індексація - 216,51 грн; винагорода АТО - 3 354,34 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 10% - 4 706,65 грн; всього нараховано - 20 172,10 грн.
липень 2020 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; надбавка за особливі умови проходження служби - 4 706,65 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 4 550,00 грн; індексація поточна - 216,51 грн; всього нараховано - 19 467,26 грн;
серпень 2020 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; надбавка за особливі умови проходження служби - 4 706,65 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 4 612,90 грн; індексація поточна - 226,29 грн; всього нараховано - 19 539,94 грн;
вересень 2020 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; надбавка за особливі умови проходження служби - 4 706,65 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; індексація поточна - 226,29 грн; всього нараховано - 21 427,04 грн;
жовтень 2020 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; надбавка за особливі умови проходження служби - 4 706,65 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; індексація поточна - 226,29 грн; всього нараховано - 21 427,04 грн;
листопад 2020 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 706,65 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; індексація поточна - 226,29 грн; всього нараховано - 21 427,04 грн;
грудень 2020 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 706,65 грн; премія - 2 316,10 грн; 2 лінія ООС - 3 683,33 грн; індексація поточна - 226,29 грн; всього нараховано - 18 173,37 грн;
січень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 706,65 грн; премія - 2 316,10 грн; 2 лінія ООС - 6 080,65 грн; поточна індексація - 233,81 грн; всього нараховано - 20 578,21 грн;
лютий 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 671,00 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 706,65 грн; премія - 2 316,10 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; грошова допомога на оздоровлення - 14 263,75 грн; індексація поточна - 331,42 грн; всього нараховано - 35 358,92 грн;
березень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 2 228,00 грн; надбавка за особливості проходження служби - 5 068,71 грн; премія - 2 316,10 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; грошова допомога на оздоровлення - 459,53 грн; індексація поточна - 331,42 грн; всього нараховано - 22 473,76 грн;
квітень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 857,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 197,35 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; індексація поточна - 331,42 грн; одноразова грошова допомога до 5 травня - 1 491,00 грн; всього нараховано - 23 243,05 грн;
травень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 5 200,00 грн; індексація поточна - 415,41 грн; всього нараховано - 20 775,69 грн;
червень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; індексація поточна - 415,41 грн; всього нараховано - 22 075,69 грн;
липень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; індексація поточна - 415,41 грн; всього нараховано - 22 075,69 грн;
серпень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливі умови проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 5 241,94 грн; індексація поточна - 540,03 грн; всього нараховано - 20 942,25 грн;
вересень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 2 096,77 грн; індексація поточна - 540,03 грн; всього нараховано - 17 797,08 грн;
жовтень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 433,33 грн; матеріальна допомога в розмірі окладу за військовим званням - 1 200,00 грн; премія святкова - 2 538,07 грн; індексація поточна - 540,03 грн; всього нараховано - 19 871,71 грн;
листопад 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 3 145,16 грн; індексація поточна - 540,03 грн; всього нараховано - 19 871,71 грн;
грудень 2021 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 5 633,33 грн; індексація поточна - 540,03 грн; всього нараховано - 21 333,64 грн;
січень 2022 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; індексація поточна - 563,19 грн; всього нараховано - 22 223,47 грн;
лютий 2022 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 2 316,10 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 6 500,00 грн; індексація поточна - 563,19 грн; всього нараховано - 22 223,47 грн;
березень 2022 року - оклад за військовим званням - 1 200,00 грн; посадовий оклад - 4 370,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 949,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 4 887,68 грн; премія - 6 773,50 грн; таємність - 437,00 грн; 2 лінія ООС - 5 339,29 грн; премія захисникам - 29 550,69 грн; індексація поточна - 672,35 грн; всього нараховано - 55 180,01 грн;
квітень 2022 року - оклад за військовим званням - 2 096,94 грн; посадовий оклад - 6 555,00 грн; надбавка за вислугу років - 3 028,18 грн; надбавка за особливості проходження служби - 7 592,06 грн; премія - 10 160,25 грн; грошова допомога на оздоровлення - 15 316,20 грн; премія захисникам - 20 806,45 грн; індексація поточна - 1 008,53 грн; всього нараховано - 66 563,61 грн.
Таким чином, в період проходження позивачем військової служби в Донецькому ОВК, а в подальшому - в Донецькому обласному ТЦК та СП, його посадовий оклад був визначений згідно з додатком 1 до Постанови КМУ № 704, а саме відповідно до 19 тарифного розряду, із застосуванням тарифного коефіцієнту 2,48 та з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року: 2,48 х 1 762 грн = 4 369,76 грн.
Виходячи з правил заокруглення, наведених в п. 1 Примітки до додатку 1 Постанови КМУ № 704, відповідно до яких, у разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень, посадовий оклад позивача склав 4 370,00 грн.
Впродовж спірного періоду (з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року) позивач отримував оклад за військовим званням в розмірі 1 200,00 грн.
Оклад за військове звання «старший лейтенант» був визначений згідно з додатком 14 до Постанови КМУ № 704 із застосуванням тарифного коефіцієнту 0,68 та з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року: 0,68 х 1 762 грн = 1 198,16 грн.
З урахуванням правила заокруглення, наведеного в п. 1 Примітки до додатку 14 Постанови КМУ № 704, відповідно до якого, у разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень, оклад за військовим званням склав 1 200,00 грн.
Таким чином, розмір таких складових грошового забезпечення як посадовий оклад та оклад за військовим званням був визначений відповідачем із застосуванням Постанови КМУ № 704 в редакції, яка діяла з 24 лютого 2018 року по 29 січня 2020 року, тобто до набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18.
З приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року суд встановив таке.
Розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 14 вересня 2018 року до 15 квітня 2022 року, складений Донецьким обласним ТЦК та СП 24 листопада 2022 року за вихідним № 09/02/313, свідчить, що відповідач проводив нарахування та виплату позивачеві індексації, виходячи з такого:
вересень 2018 року - прожитковий мінімум - 1 841,00 грн; коефіцієнт індексації - 0,00%; нарахована сума індексації - 0,00 грн; виплачена індексація - 0,00 грн;
жовтень 2018 року - прожитковий мінімум - 1 841,00 грн; коефіцієнт індексації - 000%; нарахована сума індексації - 0,00 грн; виплачена індексація - 0,00 грн;
листопад 2018 року - прожитковий мінімум - 1 841,00 грн; коефіцієнт індексації - 0,00%; нарахована сума індексації - 0,00 грн; виплачена індексація - 0,00 грн;
грудень 2018 року - прожитковий мінімум - 1 921,00 грн; коефіцієнт індексації - 3,70%; нарахована сума індексації - 71,08 грн; виплачена індексація - 71,08 грн;
січень 2019 року - прожитковий мінімум - 1 921,00 грн; коефіцієнт індексації - 3,70%; нарахована сума індексації - 71,08 грн; виплачена індексація - 71,08 грн;
лютий 2019 року - прожитковий мінімум - 1 921,00 грн; коефіцієнт індексації - 3,70%; нарахована сума індексації - 71,08 грн; виплачена індексація - 71,08 грн;
березень 2019 року - прожитковий мінімум - 1 921,00 грн; коефіцієнт індексації - 7,00%; нарахована сума індексації - 134,47 грн; виплачена індексація - 134,47 грн;
квітень 2019 року - прожитковий мінімум - 1 921,00 грн; коефіцієнт індексації - 7,00%; нарахована сума індексації - 134,47 грн; виплачена індексація - 134,47 грн;
травень 2019 року - прожитковий мінімум - 1 921,00 грн; коефіцієнт індексації - 7,00%; нарахована сума індексації - 134,47 грн; виплачена індексація - 134,47 грн;
червень 2019 року - прожитковий мінімум - 1 921,00 грн; коефіцієнт індексації - 7,00%; нарахована сума індексації - 134,47 грн; виплачена індексація - 134,47 грн;
липень 2019 року - прожитковий мінімум - 2 007,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 206,72 грн; виплачена індексація - 206,72 грн;
серпень 2019 року - прожитковий мінімум - 2 007,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 206,72 грн; виплачена індексація - 206,72 грн;
вересень 2019 року - прожитковий мінімум - 2 007,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 206,72 грн; виплачена індексація - 206,72 грн;
жовтень 2019 року - прожитковий мінімум - 2 007,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 206,72 грн; виплачена індексація - 206,72 грн;
листопад 2019 року - прожитковий мінімум - 2 007,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 206,72 грн; виплачена індексація - 206,72 грн;
грудень 2019 року - прожитковий мінімум - 2 102,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 216,51 грн; виплачена індексація - 216,51 грн;
січень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 102,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 216,51 грн; виплачена індексація - 216,51 грн;
лютий 2020 року - прожитковий мінімум - 2 102,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 216,51 грн; виплачена індексація - 216,51 грн;
березень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 102,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 216,51 грн; виплачена індексація - 216,51 грн;
квітень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 102,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 216,51 грн; виплачена індексація - 216,51 грн;
травень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 102,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 216,51 грн; виплачена індексація - 216,51 грн;
червень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 102,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 216,51 грн; виплачена індексація - 216,51 грн;
липень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 197,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 226,29 грн; виплачена індексація - 226,29 грн;
серпень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 197,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 226,29 грн; виплачена індексація - 226,29 грн;
вересень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 197,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 226,29 грн; виплачена індексація - 226,29 грн;
жовтень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 197,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 226,29 грн; виплачена індексація - 226,29 грн;
листопад 2020 року - прожитковий мінімум - 2 197,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 226,29 грн; виплачена індексація - 226,29 грн;
грудень 2020 року - прожитковий мінімум - 2 270,00 грн; коефіцієнт індексації - 10,30%; нарахована сума індексації - 233,81 грн; виплачена індексація - 233,81 грн;
січень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 270,00 грн; коефіцієнт індексації - 14,60%; нарахована сума індексації - 331,42 грн; виплачена індексація - 331,42 грн;
лютий 2021 року - прожитковий мінімум - 2 270,00 грн; коефіцієнт індексації - 14,60%; нарахована сума індексації - 331,42 грн; виплачена індексація - 331,42 грн;
березень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 270,00 грн; коефіцієнт індексації - 14,60%; нарахована сума індексації - 331,42 грн; виплачена індексація - 331,42 грн;
квітень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 270,00 грн; коефіцієнт індексації - 18,30%; нарахована сума індексації - 415,41 грн; виплачена індексація - 415,41 грн;
травень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 270,00 грн; коефіцієнт індексації - 18,30%; нарахована сума індексації - 415,41 грн; виплачена індексація - 415,41 грн;
червень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 270,00 грн; коефіцієнт індексації - 18,30%; нарахована сума індексації - 415,41 грн; виплачена індексація - 415,41 грн;
липень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 379,00 грн; коефіцієнт індексації - 22,70%; нарахована сума індексації - 540,03 грн; виплачена індексація - 540,03 грн;
серпень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 379,00 грн; коефіцієнт індексації - 22,70%; нарахована сума індексації - 540,03 грн; виплачена індексація - 540,03 грн;
вересень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 379,00 грн; коефіцієнт індексації - 22,70%; нарахована сума індексації - 540,03 грн; виплачена індексація - 540,03 грн;
жовтень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 379,00 грн; коефіцієнт індексації - 22,70%; нарахована сума індексації - 540,03 грн; виплачена індексація - 540,03 грн;
листопад 2021 року - прожитковий мінімум - 2 379,00 грн; коефіцієнт індексації - 22,70%; нарахована сума індексації - 540,03 грн; виплачена індексація - 540,03 грн;
грудень 2021 року - прожитковий мінімум - 2 481,00 грн; коефіцієнт індексації - 22,70%; нарахована сума індексації - 563,19 грн; виплачена індексація - 563,19 грн;
січень 2022 року - прожитковий мінімум - 2 481,00 грн; коефіцієнт індексації - 22,70%; нарахована сума індексації - 563,19 грн; виплачена індексація - 563,19 грн;
лютий 2022 року - прожитковий мінімум - 2 481,00 грн; коефіцієнт індексації - 27,10%; нарахована сума індексації - 672,35 грн; виплачена індексація - 672,35 грн;
березень 2022 року - прожитковий мінімум - 2 481,00 грн; коефіцієнт індексації - 27,10%; нарахована сума індексації - 672,35 грн; виплачена індексація - 672,35 грн;
квітень 2022 року (15 днів) - прожитковий мінімум - 2 481,00 грн; коефіцієнт індексації - 27,10%; нарахована сума індексації - 336,18 грн; виплачена індексація - 336,18 грн.
Розрахунок індексації відповідач здійснював із застосуванням базового місяця (місяця підвищення доходу) - березень 2018 року.
Факт нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у вказаних розмірах підтверджений відомостями, наведеними в грошових атестатах.
Таким чином, в період проходження військової служби в Донецькому ОВК, а в подальшому - в Донецькому обласному ТЦК та СП позивачу нараховувалась і виплачувалась поточна індексація, спір щодо якої між сторонами відсутній.
Нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 відповідач не здійснював і ця обставина визнається сторонами.
На підставі довідки про розмір грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 за 2018 року, яка видана Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 13 січня 2023 року за № ф/6, суд встановив, що станом на лютий-березень 2018 року позивач обіймав посаду старшого офіцера, перебуваючи у військовому званні «молодший лейтенант».
В лютому 2018 року грошове забезпечення позивача становило 10 288,80 грн, в тому числі оклад за військовим званням - 110,00 грн, посадовий оклад - 1 030,00 грн, надбавка за вислугу років 5% - 57,00 грн, надбавка за особливості проходження служби - 598,50 грн, щомісячна премія - 4 635,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 3 858,30 грн.
В березні 2018 року грошове забезпечення позивача становило 10 805,04 грн, в тому числі оклад за військовим званням - 1 130,00 грн, посадовий оклад - 4 370,00 грн, надбавка за вислугу років 25% - 1 375,00 грн, надбавка за особливості проходження служби - 687,50 грн, щомісячна премія - 3 242,54 грн.
21 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою, в якій просив:
- нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року, виходячи з того, що у березні 2018 року підвищення грошового доходу у зв'язку зі зміною посадових окладів не перевищило суму індексації, що склалась у лютому 2018 року (4 258,75 грн), розмір якої підтверджений листом Міністерства соціальної політики України від 29 грудня 2017 року № 122/0/66-17;
- провести перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року, виходячи з того, що п. 4 Постанови КМУ № 740 в його первинній редакції, яка відновила дію з 29 січня 2020 року, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Донецький обласний ТЦК та СП листом від 24 листопада 2022 року № 09/02/312 надав позивачеві відповідь щодо нарахування та виплати поточної індексації.
При цьому, порушені позивачем питання щодо виплати індексації із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078, а також грошового забезпечення, обчисленого, виходячи з розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, відповідач залишив без відповіді.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Щодо позовних вимог в частині, яка стосується застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Ч. 4 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
П. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704) затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
П. 2 Постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
П. 4 Постанови КМУ № 704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема,посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» (далі - Постанова КМУ № 103), п. 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, в Постанові КМУ № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постанова КМУ № 103 набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Проте, зміст приміток до додатків 1 та 14 Постанови КМУ № 704 не був приведений у відповідність з нормою п. 4 цієї ж постанови.
Згідно з п. 4 Постановою КМУ № 704 в редакції Постанови КМУ № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови КМУ № 103, яким, зокрема, були внесені зміни до в п. 4 Постанови КМУ № 704.
Отже, зміни до п. 4 Постанови КМУ № 704, внесені п. 6 Постанови КМУ № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.
Таким чином, відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, яка діяла до внесення змін п. 6 Постанови КМУ № 103, та вимог п. 1 Приміток до додатку 1 та Примітки до додатку 14 до Постанови КМУ № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями ст. 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст. 6 Закону № 2017).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (п. 1) та порядок встановлення державних стандартів (п. 3).
Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів (окладів за військове (спеціальне) звання) із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, п. 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294) та Закон України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082), Закон України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020, 2021, 2022 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294 не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до ст. 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 навів такі висновки:
(1) з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
[…]
(3) встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом в постановах від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 380/18850/21.
При цьому під час розгляду справи № 380/18850/21 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) положень п. 4 Постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою КМУ № 103.
З огляду на встановлені фактичні обставини та виходячи з правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що бездіяльність Донецького обласного ТЦК та СП, яка полягала у незастосуванні п. 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року, та п. 1 Приміток до Додатку 1 та Приміток до Додатку 14 до цієї постанови при обчисленні позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, підлягає визнанню протиправною.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача на отримання грошового забезпечення в розмірах, визначених законодавством, є зобов'язання Донецького обласного ТЦК та СП здійснити ОСОБА_1
- перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум;
- перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум;
- перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, за період з 01 січня 2022 року по 11 квітня 2022 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум.
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного ТЦК та СП стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Між тим, обґрунтування цих позовних вимоги свідчить про те, що фактично ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, і такі позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині, яка стосується нарахування та виплати індексації-різниці в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
Поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Об'єкти індексації грошових доходів населення визначає ст. 2 Закону № 1282, відповідно до якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Ст. 2 Закону № 1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1282 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначає ст. 4 Закону № 1282.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1282 в редакції, що була чинною до 01 січня 2016 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
На підставі п. 21 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, у ч. 1 ст. 4 Закону № 1282 цифри «101» замінені цифрами «103».
Таким чином, до 01 січня 2016 року індексація грошових доходів населення проводилась в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації, який був встановлений в розмірі 101%; з 01 січня 2016 року поріг індексації встановлений в розмірі 103%.
Інші положення ст. 4 Закону № 1282 з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, ч. 2 ст. 4 Закону № 1282 передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 1282 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у ч. 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 1282 підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 1282 у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Ч. 2 ст. 6 Закону № 1282 передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
П. 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи ст. ст. 3, 4 Закону № 1282, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, п. 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.
За змістом абз. 5 п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців.
Абз. абз. 2, 4 п. 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в ч. 6 ст. 2 Закону № 1282.
Так, абз. 2 п. 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі грошове забезпечення, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
При цьому абз. 4 п. 4 Порядку № 1078 визначено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абз. 6 п. 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абз. 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013), яка набрала чинності 15 грудня 2015 року.
Згідно з п. 6 Постанови КМУ № 1013 ця постанова застосовується з 01 грудня 2015 року.
Отже, з 01 грудня 2015 року п. 5 Порядку № 1078 застосовувався у новій редакції на підставі Постанови КМУ № 1013.
Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
28 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова КМУ № 141), яка набрала чинності з 15 березня 2018 року.
31 березня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 278 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова КМУ № 278), яка набрала чинності з 02 квітня 2021 року.
Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 в період з 15 березня 2018 року по 01 квітня 2021 року включно діяв у редакції Постанови КМУ № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції Постанови КМУ № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абз. 3 п. 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови КМУ № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції Постанови КМУ № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз. 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції Постанови КМУ № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року по 01 квітня 2021 року включно в редакції Постанови КМУ № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абз. 6 п. 5 Порядку № 1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови КМУ № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року по 01 квітня 2021 року включно діяв у редакції Постанови КМУ № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 цього Порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011 передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
У контексті спірних правовідносин насамперед слід зауважити, що Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».
Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).
Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Аналіз положень п. п. 6, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 в редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, зумовлює висновок, що до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
На ці особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд звертав увагу, зокрема, в п. 45 постанови від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21.
09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013.
Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови № 1013, мета цього акта полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
Постановою КМУ № 1013 внесені зміни до Порядку № 1078.
Відповідно до Пояснювальної записки до проекту Постанови № 1013, ці зміни передбачали:
- здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»;
- зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний на той час механізм передбачав зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади).
Крім цього, п. п. 1, 3 Постанови КМУ № 1013 було встановлено, що:
- підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
- підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;
- у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;
- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.
Отже, з 01 грудня 2015 року Постановою КМУ № 1013 були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Крім того, вказана постанова передбачала підвищення розмірів посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також перегляд постійний додаткових виплат, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого непідвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1013.
У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови КМУ № 1013 дають підстави для висновку, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати тим працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.
Водночас норми Постанови КМУ № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1013).
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у п. 58 постанови від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21 і п. 62 постанови від 22 березня 2023 року у справі № 380/1730/22.
Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою КМУ № 1013 до Порядку № 1078 та пов'язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078, окремими положеннями яких установлено таке:
- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
- для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Порівняльний аналіз указаних положень свідчить, що внаслідок змін, запроваджених Постановою КМУ № 1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їх прийняття, переведення чи виходу на роботу.
Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення п. 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу, переведення на іншу посаду тощо.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він обіймав.
Системний спосіб тлумачення приписів Постанови КМУ № 1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078, дають підстави для висновку, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення установі, в якій позивач проходив військову службу, з 01 грудня 2015 року належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
Посадові оклади військовослужбовців визначаються постановами Кабінету Міністрів України.
Так, схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року включно.
Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
Позивач доводить, що в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року індексація грошового забезпечення мала здійснюватися не лише із застосуванням березня 2018 року місяцем підвищення доходу, а й з урахуванням вимог абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078, що передбачало виплату індексації-різниці.
Натомість, як свідчать грошові атестати, впродовж спірного періоду відповідач здійснював нарахування і виплату поточної індексації із застосуванням березня 2018 року місяцем підвищення доходу, проте не проводив нарахування і виплату індексації-різниці відповідно до вимог абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078.
Суд зауважує, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103% (абз. 2 п. 1-1, абз. 6 п. 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100% (абз. абз. 2, 5 п. 4 Порядку № 1078).
У цьому контексті правовідносини щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 поточної індексації не є спірними, індексація грошового забезпечення позивача нарахована та виплачена відповідно до вимог Порядку № 1078.
Позивач не заперечує і не оспорює тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача виникло право на індексацію, яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон № 1282 і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте Постановою КМУ № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому в Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01 грудня 2015 року в абз. абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 по суті йдеться про поняття «індексації-різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абз. абз. 3, 4 п. 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз. 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз. 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абз. 6 п. 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз п. 1, абз. абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Саме такі висновки наведені Верховним Судом в п. п. 97, 98 постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абз. абз. 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави для висновку, що, наряду з нарахуванням і виплатою поточної індексації, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Як свідчать атестати про грошове забезпечення, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року включно.
Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
До спірних правовідносин суд застосовує висновок Верховного Суду, наведений в постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, який полягає у такому:
«[…]
102. У цьому контексті Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
102.1. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
[…]
104. Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Суд звертає увагу на таке.
105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
109. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
[…]».
При вирішенні питання про те, чи має ОСОБА_1 право на отримання індексації-різниці з березня 2018 року, суд виходить з такого.
На підставі довідки про розмір грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 за 2018 року, яка видана Запорізьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 13 січня 2023 року за № ф/6, суд встановив, що в лютому 2018 року грошове забезпечення позивача становило 10 288,80 грн, в тому числі оклад за військовим званням - 110,00 грн, посадовий оклад - 1 030,00 грн, надбавка за вислугу років 5% - 57,00 грн, надбавка за особливості проходження служби - 598,50 грн, щомісячна премія - 4 635,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 3 858,30 грн.
В березні 2018 року грошове забезпечення позивача становило 10 805,04 грн, в тому числі оклад за військовим званням - 1 130,00 грн, посадовий оклад - 4 370,00 грн, надбавка за вислугу років 25% - 1 375,00 грн, надбавка за особливості проходження служби - 687,50 грн, щомісячна премія - 3 242,54 грн.
Отже, розмір підвищення посадового окладу ОСОБА_1 в березні 2018 року склав: 10 805,04 грн - 10 288,80 грн = 516,24 грн.
Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100%.
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом:
лютий 2008 року - 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно з даними Держстату) = 1,027;
березень 2008 року - 103,8% = 1,038;
квітень 2008 року - 103,1% = 1,031;
травень 2008 року - 101,3% = 1,013;
вересень 2008 року - 101,3% = 100,8% (червень 2008 року) х 99,5% (липень 2008 року) х 99,9% (серпень 2008 року) х 101,1% (вересень 2008 року) = 1,013;
жовтень 2008 року - 101,7% = 1,017;
листопад 2008 року - 101,5% = 1,015;
грудень 2008 року - 102,1% = 1,021;
січень 2009 року - 102,9% = 1,029;
лютий 2009 року - 101,5% = 1,015;
березень 2009 року - 101,4% = 1,014;
травень 2009 року - 101,4% = 100,9% (квітень 2009 року) х 100,5% (травень 2009 року) = 1,014;
червень 2009 року - 101,1% = 1,011;
жовтень 2009 року - 101,4% = 99,9% (липень 2009 року) х 99,8% (серпень 2009 року) х 100,8 (вересень 2009 року) х 100,9% (жовтень 2009 року) = 1,014;
листопад 2009 року - 101,1% = 1,011;
січень 2010 року - 102,7% = 100,9% (грудень 2009 року) х 101,8% (січень 2010 року) = 1,027;
лютий 2010 року - 101,9% = 1,019;
вересень 2010 року - 103,5% = 100,9% (березень 2010 року) х 99,7% (квітень 2010 року) х 99,4% (травень 2010 року) х 99,6% (червень 2010 року) х 99,8% (липень 2010 року) х 101,2% (серпень 2010 року) х 102,9% (вересень 2010 року) = 1,035;
грудень 2010 року - 101,6% = 100,5% (жовтень 2010 року) х 100,3% (листопад 2010 року) х 100,8% (грудень 2010 року) = 1,016;
березень 2011 року - 103,3% = 101,0% (січень 2011 року) х 100,9% (лютий 2011 року) х 101,4% (березень 2011 року) = 1,033;
квітень 2011 року - 101,3% = 1,013;
червень 2011 року - 101,2% = 100,8% (травень 2011 року) х 100,4% (червень 2011 року) = 1,012;
березень 2014 року - 101,98% = 98,7% (липень 2011 року) х 99,6% (серпень 2011 року) х 100,1% (вересень 2011 року) х 100,0% (жовтень 2011 року) х 100,1% (листопад 2011 року) х 100,2% (грудень 2011 року) х 100,2% (січень 2012 року) х 100,2% (лютий 2012 року) х 100,3% (березень 2012 року) х 100,0% (квітень 2012 року) х 99,7% (травень 2012 року) х 99,7% (червень 2012 року) х 99,8% (липень 2012 року) х 99,7% (серпень 2012 року) х 100,1% (вересень 2012 року) х 100,0% (жовтень 2012 року) х 99,9% (листопад 2012 року) х 100,2% (грудень 2012 року) х 100,2% (січень 2013 року) х 99,9% (лютий 2013 року) х 100,0% (березень 2013 року) х 100,0% (квітень 2013 року) х 100,1% (травень 2013 року) х 100,0% (червень 2013 року) х 99,9% (липень 2013 року) х 99,3% (серпень 2013 року) х 100,0% (вересень 2013 року) х 100,4% (жовтень 2013 року) х 100,2% (листопад 2013 року) х 100,5% (грудень 2013 року) х 100,2% (січень 2014 року) х 100,6% (лютий 2014 року) х 102,2% (березень 2014 року) = 1,020;
квітень 2014 року - 103,3% = 1,033;
травень 2014 року - 103,8 = 1,038;
липень 2014 року - 101,4% = 101,0% (червень 2014 року) х 100,4% (липень 2014 року) = 1,014;
вересень 2014 року - 103,72% = 100,8% (серпень 2014 року) х 102,9% (вересень 2014 року) = 1,037;
жовтень 2014 року - 102,4% = 1,024;
листопад 2014 року - 101,9% = 1,019;
грудень 2014 року - 103,0% = 1,030;
січень 2015 року - 103,1% = 1,031;
лютий 2015 року - 105,3 = 1,053;
березень 2015 року - 110,8% = 1,108;
квітень 2015 року - 114% = 1,140;
травень 2015 року - 102,2% = 1,022;
листопад 2015 року - 101,55% = 100,4% (червень 2015 року) х 99,0% (липень 2015 року) х 99,2% (серпень 2015 року) х 102,3% (вересень 2015 року) х 98,7% (жовтень 2015 року) х 102,0% (листопад 2015 року) = 1,016;
квітень 2016 року - 105,79% = 100,7% (грудень 2015 року) х 100,9% (січень 2016 року) х 99,6 (лютий 2016 року) х 101,0% (березень 2016 року) х 103,5 (квітень 2016 року) = 1,058;
жовтень 2016 року - 104,0% = 100,1% (травень 2016 року) х 99,8% (червень 2016 року) х 99,9% (липень 2016 року) х 99,7% (серпень 2016 року) х 101,8% (вересень 2016 року) х 102,8% (жовтень 2016 року) = 1,040;
січень 2017 року - 103,85% = 101,8% (листопад 2016 року) х 100,9% (грудень 2016 року) х 101,1% (січень 2017 року) = 1,038;
квітень 2017 року - 103,74% = 101,0% (лютий 2017 року) х 101,8% (березень 2017 року) х 100,9% (квітень 2017 року) = 1,037;
липень 2017 року - 103,13% = 101,3% (травень 2017 року) х 101,6% (червень 2017 року) х 100,2% (липень 2017 року) = 1,031;
жовтень 2017 року - 103,12% = 99,9% (серпень 2017 року) х 102,0% (вересень 2017 року) х 101,2% (жовтень 2017 року) = 1,031;
січень 2018 року - 103,44% = 100,9% (листопад 2017 року) х 101,0% (грудень 2017 року) х 101,5% (січень 2018 року) = 1,034.
1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 або 353,3%
353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін)
В березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 762,00 грн.
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100:
1 762,00 грн х 253,30% / 100 = 4 463,15 грн.
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становила 4 463,15 грн.
Вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, суд виходить того, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 516,24 грн, а сума можливої індексації в березні 2018 року - 4 463,15 грн, тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Таким чином, в березні 2018 року ОСОБА_1 набув право на виплату індексації-різниці.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн - 516,24 грн = 3 946,91 грн.
Суд зауважує, що на підставі Постанови КМУ № 1013 був викладений в новій редакції п. 10-2 Порядку № 1078, який підлягав застосуванню з 01 грудня 2015 року по 02 квітня 2021 року і передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 278 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова КМУ № 278), яка набрала чинності 02 квітня 2021 року, п. 10-2 Порядку № 1078 був викладений у такій редакції:
«10-2. Для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби».
З огляду на те, що з березня 2018 року по квітень 2022 року позивач продовжував походити військову службу за контрактом в Збройних Силах України, тобто не було факту звільнення позивача зі служби, а також враховуючи, що в цей період не відбулося чергове підвищення тарифних ставок (окладів), суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 зберігав право на отримання індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 (з урахуванням п. 10-2 цього Порядку) і в період проходження служби в Донецькому ОВК (Донецькому обласному ТЦК та СП) з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року.
Виходячи з цих мотивів, суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці, оскільки правовідносини щодо виплати грошового забезпечення між позивачем та відповідачем виникли лише з 09 серпня 2018 року.
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного ТЦК та СП стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації - 4 258,75 грн та відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 з урахуванням фактично виплачених сум.
Ці вимоги позивача не підлягають задоволенню через їх безпідставність, оскільки Порядок № 1078 в редакції, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не містить такого поняття як «фіксована» сума індексації; визначена позивачем «фіксована» сума індексації - 4 258,75 грн є результатом помилкового застосування норм абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078.
Разом з цим суд враховує додаткові пояснення позивача, в яких він зазначає, що звертається до суду з приводу нарахування та виплати йому саме індексації-різниці.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин та відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС з метою забезпечення повного та ефективного захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності Донецького обласного ТЦК та СП, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 (з урахуванням п. 10-2 цього Порядку), в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року включно і зобов'язання Донецького обласного ТЦК та СП нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року включно відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 (з урахуванням п. 10-2 цього Порядку), виходячи з її щомісячного розміру 3 946,91 грн.
Позовні вимоги в частині, яка стосується одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44 не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Щодо строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Строк звернення до адміністративного суду визначений ст. 122 КАС.
Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч. 5 ст. 122 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини виникли щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року, а також щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
П. 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Ст. 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою).
Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 160/8332/20.
Положення ст. 122 КАС не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
У той же час ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положень вказаної норми надав Конституційний Суд України в рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013.
Так, в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України навів висновок про те, що в аспекті конституційного звернення, положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями ст. ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з п. 2.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отож, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата індексації грошового забезпечення.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин право позивача на звернення до адміністративного суду з приводу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не було обмежено будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352) внесені зміни до КЗпП України.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Закону № 2352 цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 липня 2022 року.
На підставі пп. 18 п. 1 розділу І Закону № 2352 назва та частини 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладені в такій редакції:
«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
На підставі пп. 19 п. 1 розділу І Закону № 2352 текст ст. 234 КЗпП України викладений в такій редакції:
«У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року».
Отже, внаслідок набрання чинності Законом № 2352, яким внесені зміни до ст. ст. 233, 234 КЗпП України, зазнало змін правове регулювання правовідносин, які виникли з питань стягнення заробітної плати.
Зокрема, з 19 липня 2022 року в КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату, без обмеження будь-яким строком.
При цьому, ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, окремо взагалі не врегульовує питання щодо строку звернення до суду працівника з позовом про стягнення заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці.
Натомість, ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, встановлений загальний строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору, який становить три місяця з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
А ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, встановлені спеціальні строки звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору:
у справах про звільнення працівника - місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;
у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Закон № 2352 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії у часі.
Закон № 2352 містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, тобто з 19 липня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1/99-рп, ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.
З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Тобто, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.
Таке правозастосування узгоджується з нормою ч. 4 ст. 3 КАС, відповідно до якої закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року, а також щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року, а з цим позовом позивач звернувся до суду 26 листопада 2022 року, при вирішенні питання щодо дотримання ним строку звернення до суду має застосовуватися норма ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції до внесення змін Законом № 2352, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
За цих обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Розподіл судових витрат.
Як учасник бойових дій позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
До того ж відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.
Докази здійснення позивачем інших судових витрат суду не надані.
Отже, відповідно до ст. 139 КАС судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код: 08301764, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Новотрубна, буд. 16) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягала у незастосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року, та п. 1 Приміток до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до цієї постанови при обчисленні ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 29 січня 2020 року по 11 квітня 2022 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
3. Зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум.
4. Зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум.
5. Зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, за період з 01 січня 2022 року по 11 квітня 2022 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум.
6. Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 року включно індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, (з урахуванням п. 10-2 цього Порядку).
7. Зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 09 серпня 2018 року по 11 квітня 2022 включно відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, (з урахуванням п. 10-2 цього Порядку), виходячи з її щомісячного розміру 3 946,91 грн.
8. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
9. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
10. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
11. Повне судове рішення складено 26 липня 2023 року.
Суддя Т.О. Кравченко