Справа № 342/831/23
Провадження № 1-кп/342/137/2023
27 липня 2023 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Городенка клопотання прокурора Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023091150000083 від 17.06.2023 про обрання запобіжного заходу
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Городенка Івано-Франківської області, який без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше судимого 09.03.2021 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.185, ч3 ст.185, ч.2 ст.389 КК України до покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 26.01.2023 звільнений по строку відбуття покарання, щодо якого 21.06.2023 направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023091150000079 від 05.06.2023 за ч.4 ст.185 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.389 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7
14.07.2023 Городенківським районним судом отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023091150000083 від 17.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.389 КК України.
Ухвалою від 18.07.2023 призначено підготовче судове засідання на 27.07.2023.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Обґрунтовує клопотання наявністю ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення), що унеможливлює обрання щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про об'єднання даного кримінального провадження з кримінальним провадженням № 12023091150000079 від 05.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_5 заперечив щодо заявленого прокурором клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що прокурором не обґрунтовано передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого виду запобіжного заходу. Вважає за доцільне застосувати до нього більш м'який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту. Щодо об'єднання кримінальних проваджень не заперечив.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Потерпілий ОСОБА_6 вважав за доцільне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не заперечив щодо об'єднання кримінальних проваджень.
Потерпілий ОСОБА_7 не заперечив щодо об'єднання кримінальних проваджень.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо клопотань прокурора та зазначає таке.
Ухвалою слідчого судді від 06.07.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із строком дії ухвали до 01.08.2023 року включно.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , обраний в ході досудового розслідування, спливає 01.08.2023. Кримінальне провадження не призначено до судового розгляду, тобто ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, чинити тиск на свідків та потерпілих, які ще не допитані. Також суд враховує, що один із злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , є тяжким (ч.4 ст.185 КК України), санкція за вчинення якого у разі доведеності вини, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому інший запобіжний захід не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.
Також суд бере до уваги відсутність у обвинуваченого ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, оскільки він не працює, не має офіційних джерел для здобуття необхідних для існування речей, неодружений.
Навіть за умови відсутності у обвинуваченого наміру ухилятися від суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також порушувати процесуальні обов'язки, обставини, за яких вчинено кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати, що ризики, вказані прокурором у клопотанні, мають місце, і для їх запобігання доцільним є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисника про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту через хворобу, суд вважає, що на даний час такий запобіжний захід неспівмірний з інкримінованими обвинуваченому кримінальними правопорушеннями, тяжкістю висунутого йому обвинувачення.
Таким чином, саме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого, та інші, більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, на даний час, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що не виключає можливість прийняття такого рішення судом в подальшому.
Обставин, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В той же час, зважаючи на вимоги процесуального законодавства, зокрема ст. 183 КПК України, а також злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає можливим визначити обвинуваченому розмір застави для даної категорії кримінальних правопорушень, який, буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, визначених законодавством.
Відповідно до ч.4, ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, у яких останній обвинувачується, доцільно визначити розмір застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму, що зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Вирішуючи клопотання прокурора про об'єднання кримінальних проваджень, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 КПК України. Частиною 1 ст. 217 КПК України визначає, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
У провадженні Городенківського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження № 12023091150000079 від 05.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (справа № 342/726/23).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є підстави для об'єднання в одне провадження кримінального провадження № 12023091150000083 від 17.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.389 КК України (справа № 342/831/23) з кримінальним провадженням № 12023091150000079 від 05.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (справа № 342/726/23).
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196-198, 205, 217, 314, 315, 331, 334 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городенка Івано-Франківської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з утриманням у Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 до 24 вересня 2023 року включно.
Розмір застави визначити в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 161 040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002265.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» для виконання.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів.
Клопотання прокурора про об'єднання кримінальних проваджень задовольнити.
Об'єднати кримінальне провадження № 12023091150000083 від 17.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.389 КК України (справа № 342/831/23) з кримінальним провадженням № 12023091150000079 від 05.06.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (справа № 342/726/23), присвоївши об'єднаному кримінальному провадженню номер того з об'єднаних матеріалів кримінального провадження, яке надійшло до суду першим, - № 342/726/23.
Ухвала суду в частині об'єднання кримінальних проваджень оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя ОСОБА_1