26.07.2023 Єдиний унікальний номер 205/4486/23
Провадження № 2-а/205/57/23
26 липня 2023 року місто Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.,
за участю секретаря судового засідання Мальцевої І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дейнегін Сергій Миколайович, до Чернівецької митниці Державної митної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
Адвокат Дейнегін С.М., який дії від імені та в інтересах ОСОБА_1 , вернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
В обґрунтування позову посилається на те, що 26 квітня 2023 року начальником Чернівецької митниці Державної митної служби України Товт М.Й. (далі по тексту Відповідач) у відношенні ОСОБА_1 (далі по тексту Позивача) була винесена постанова в справі про порушення митних правил №0242/40800/23 (далі по тексту оскаржувана Постанова), якою позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 471 Митного кодексу України (далі по тексту МКУ) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, чим порушено його законні права і інтереси. Дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про порушення митних правил, за відсутності належних та допустимих доказів наявності в діях Позивача ознак складу адміністративного правопорушення передбачених ч.1 ст. 471 Митного кодексу України, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже не підтверджують наявність правопорушення про порушення митних правил, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так 09.03.2022 року Позивач на автомобілі NISSAN X-TRAIL д.н.з НОМЕР_1 здійснював перетин Державного кордону України у пункті пропуску «Мамалига», під час якого обрав форму проходження митного контролю - проходження (проїзд) через «зелений коридор», чим підтвердив факт відсутності у себе товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або валютних цінностей у обсягах, які перевищують встановлені законодавством України. При перетині кордону з Україною 09.03.2023 року позивач здійснював виїзд одним транспортним засобом разом із чотирма членами родини (дружина, дві доньки та мати дружини). Також при перетині Державного кордону у пункті пропуску «Мамалига» працівниками Державної митної служби Чернівецької Митниці було здійснено огляд речей Позивача, членів родини та транспортного засобу, серед яких було встановлено відсутність валютних цінностей у кількості, яка перевищує дозволені законодавством України обсяги. Твердження відповідача про виїзд Позивача «Зеленим коридором» без здійснення огляду не відповідає дійсності. Під час митного огляду Позивач мав незначну кількість грошових коштів (близько 150 (сто п'ятдесят) Євро), що було встановлено працівниками Митної служби, які здійснювали ретельний огляд речей Позивача.
В подальшому при перетині кордону у пункті пропуску «Мамалига-Крива» на митній території Молдови, аналогічний догляд особистих речей позивача був здійснений працівниками митниці Республіки Молдова, під час якого валютних цінностей також виявлено не було, у зв'язку із відсутністю. Однак при співбесіді з працівником митної служби Республіки Молдова останній зазначив, що наявні в позивача валютні цінності у кількості 150 Євро недостатньо для подорожі Європою сім'єю. На що Позивач повідомив, що у Молдові має знайомих, від яких планує отримати грошові кошти необхідні для подорожі. Після чого працівник митниці Республіки Молдова (прізвище якого Позивачу не відомо) порадив задекларувати грошові кошти, яких в Позивача не було, але які останній планував отримати та, можливо, вивозити з Республіки Молдова у подальшому в Україну або до країн ЄС. Враховуючи, що позивач планував отримати грошові кошти у сумі близько 45 тисяч Євро, за рекомендацією працівника митної служби Республіки Молдова Позивач зазначив саме цю суму в декларації. Чи відповідало нормам закону Республіки Молдова таке декларування позивачу невідомо, однак згідно отриманих роз'яснень компетентних представників влади позивач здійснив відповідне відображення валютних цінностей у декларації. Вказане непорозуміння щодо декларування валютних цінностей, яких фактично позивач не вивозив з України та не ввозив в Республіку Молдова сталось виходячи з мовного непорозуміння та вкрай складними обставинами в умовах яких здійснювався виїзд з України 09.03.2022 року - запровадження воєнного стану, нервове виснаження та страх від подій вторгнення росії в Україну.
Також зазначає, що при перетині кордону України з ОСОБА_2 валютні цінності у сумі 45 тис. євро у Позивача були відсутні, що також можуть підтвердити інші особи, які проходили митний огляд поруч з позивачем та могли спостерігати процес огляду його речей працівниками митної служби, а також записи з камер відеоспостереження на обох пунктах пропуску.
Станом на 09.03.2022 року Національний банк України на період воєнного стану відмінив вимогу щодо надання громадянами України підтвердних документів банків, а саме про зняття готівки з власних рахунків та придбання банківських металів, при переміщенні валютних цінностей за межі України у зв'язку з чим не було необхідності та будь-якої доцільності приховувати валютні цінності при вивезенні за кордон.
Під час розгляду матеріалів про порушення митних правил відносно Позивача працівникам Чернівецької митниці надані вичерпні пояснення щодо обставин виниклої ситуації. Також заявлено клопотання при розгляді справи про порушення митних правил долучити до матеріалів справи відеозаписи процесу здійснення огляду особистих речей Позивача на пункті пропуску «Мамалига» та бодікамер працівників митниці, які здійснювали огляд. Вказані матеріали мали спростувати факт наявності у Позивача валютних цінностей. Проте будь-яких дій щодо вивчення та долучення вказаних доказів, які знаходяться у розпорядженні відповідача останнім не вжито.
При розгляді матеріалів про порушення митних правил уповноваженою особою на складання протоколу про порушення митних правил головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Чернівецької митниці ОСОБА_3 не надано належної оцінки поясненням позивача, та у якості пояснень позивача зазначено часткові пояснення позивача, у невірному контексті, а саме: «валютних цінностей, в кількості які перевищують дозволені законодавством в ході догляду співробітниками української митниці в нього виявлено не було», хоча у пояснені було зазначено, «фактів вивезення валютних цінностей працівниками Чернівецької митниці встановлено не було по причині відсутності у мене валютних цінностей». Вказана обставина підтверджує викривлення фактів та обставин встановлених при проведенні перевірки у справі про порушення митних правил. Також при здійсненні перевірки, особою яка здійснювала перевірку матеріалів про порушення митних правил було встановлено, що позивач здійснював перетин кодону на автомобілі, кількість пасажирів у якому складала 5 осіб. Однак вказані обставини при складанні протоколу про порушення митних правил також залишились поза увагою та не знайшли свого відображення у протоколі, що на думку Позивача також мало суттєве значення при вирішенні питання про порушення митних правил.
В оскаржуваній постанові, складеної відповідачем в справі про порушення митних правил, не наведено фактів та належних доказів вчинення дій, передбачених об'єктивною стороною митного правопорушення, а саме - переміщення через митний кордон товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Докази саме перевезення валютних цінностей відповідачем при складання матеріалів про порушення митних правил не надано.
Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до п. 1 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.04.2011 №260 «Про організацію та здійснення огляду транспортних засобів і вантажів», комплекс дій та заходів щодо недопущення випадків незаконного переміщення через державний кордон осіб з використанням обладнаних схованок та їх виявлення, а також незаконного переміщення, у тому числі з використанням схованок, через державний кордон зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених для переміщення через державний кордон, виявлення викрадених транспортних засобів здійснювати шляхом огляду транспортних засобів та вантажів. Згідно п. 2 вказаного наказу від 22.04.2011, огляд транспортних засобів і вантажів слід здійснювати із застосуванням заходів контролю першої та другої лінії прикордонного контролю з дотриманням норм частини другої та четвертої статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль» щодо початку та закінчення прикордонного контролю. Контроль першої лінії включає проведення заходів перевірки в мінімально необхідному обсязі для визначення наявності законних підстав для перетинання державного кордону транспортними засобами та вантажами. Він передбачає проведення візуального огляду транспортних засобів та вантажів без втручання в їх конструктивні особливості (зовнішній огляд транспортних засобів та вантажів, огляд кабін, купе, кают, салонів, цілісності упаковок, наявність пломб, спостереження за поведінкою пасажирів та обслуговуючого персоналу). Враховуючи вимоги процесуального законодавства, належними та допустимими доказами, які підтверджують факт порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 471 МК України є підтвердження переміщення громадянами через митний кордон України товару, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Єдиним доказом Відповідача щодо здійснення переміщення товару - є декларація надана митним бюро «Норд» митної служби Республіки Молдова. Однак вказана декларація не підтверджує факт переміщення товару, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а лише підтверджує факт складання декларації, яка відмінна, від тієї, що подана при виїзді з території України.
Статтею 525 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи. Відповідно до відмітки на протоколі про порушення митних правил від 30.03.2023 року №0242/40800/23 вказаний протокол зареєстровано відповідачем 30.03.2023 року за №7.2-20-01-10/634. Також відповідно до оскаржуваної постанови справу про порушення митних правил розпочато 30.03.2023 року, що підтверджується вищевказаною реєстрацією протоколу відповідачем. Тобто відповідачем в особі уповноваженого працівника митної служби вказані матеріали надійшли в провадження 30.03.2023 року. Будь-яких посилань в оскаржуваній постанові на поважні причини пропуску строку для розгляду справи відповідачем у оскаржувані постанові не зазначено. Враховуючи вимоги ст.525 МК України розгляд справи здійснюється в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи. Враховуючи викладене справу про порушення митних правил розглянуто, шляхом винесення оскаржуваної постанови, поза межами процесуального строку, передбаченого ст.525 МК України. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його встановлення. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах
Також представник позивача зазначає, що він отримав копію оскаржуваної постанови 26 квітня 2023 року, у зв'язку з чим строк на оскарження постанови спливає лише 06.05.2023 року, тому строк на оскарження ним не пропущений.
Враховуючи вищевикладене просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати протиправною та скасувати постанову начальника Чернівецької митниці Товт М.Й. від 26 квітня 2023 року в справі про порушення митних правил № 0242/40800/23, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.471 Митного Кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян, що складає 1700 гривень.
28.06.2023 року від представника відповідача Чернівецької митниці Державної митної служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 виходячи з наступного. Чернівецькою митницею 04.11.2022 року листом Держмитслужби №26/26-04/7.2/1794 отримано інформацію митних органів Республіки Молдова щодо фактів декларування громадянами України при в'їздів Молдову у період з 24.02.2022 року по 30.05.2022 року готівкових валютних коштів понад 10 000 євро для проведення митницею перевірки дотримання митного законодавства України при переміщенні громадянами готівкових коштів у пунктах пропуску зони діяльності Чернівецької митниці. На запит митниці від 09.12.2022 року №7.2-08-1/7,2-20/11/6689 митним бюро «Норд» Республіки Молдова отримано копії митних декларацій та інших документів, які підтверджують факт ввезення валюти громадянами в Республіку Молдова.
Згідно з отриманою інформацією встановлено, що 09.03.2022 під час в?їзду на митну територію Молдови (п/п «Мамалига-Крива» Чернівецької митниці) громадянином України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 ) при в?їзді в Молдову задекларовано валютні цінності в сумі 45 000 євро. В декларації вказано що разом з ним слідує 1 неповнолітня дитина. Грошові кошти були задекларовані на бланку встановленої форми декларації ТД-6, та громадянину видано сертифікат Forma TV-28 за №90037297 від 09.03.2022 року. За результатами перевірки інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 09.03.2022 об 11:57:13 год. виїхав за межі митної території України в якості пасажира на транспортному засобі марки NISSAN X-TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_3 , через пункт пропуску «Мамалига-Крива» Чернівецької митниці. Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор» гр. України ОСОБА_1 09.03.2022 не декларував при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» валютні цінності. Додатково слід зазначити, що водієм вищевказаного транспортного засобу виступала гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в свою чергу, за інформацією митних органів Республіки Молдова, теж декларувала валютні кошти в сумі 45 000 євро.
Листом Чернівецької митниці від 16.01.2023 року №7.2-20-01-10/124 громадянин ОСОБА_1 повідомлений про необхідність прибуття до Чернівецької митниці для надання пояснень, та попереджений про можливість запровадження справи про ПМП. Також у зазначеному листі вказано контактні телефони УБК та ГМП Чернівецької митниці. В своїх поясненнях, отриманих листом від 10.02.2023 №1065 від адвоката С.Дейнегіна, громадянин ОСОБА_1 повідомив, що «дійсно виїжджав 09.03.2022 через пункт пропуску «Мамалига-Крива» Чернівецької митниці. Валютних цінностей, в кількості які перевищують дозволені законодавством в ході догляду співробітниками української митниці в нього виявлено не було. 3 приводу декларування коштів на молдовській митниці, співробітнику митниці, який поцікавився відсутністю валютних коштів, він повідомив, що має в Молдові знайомих, які позичать необхідну суму грошей. Разом з тим працівником митниці Молдови його було повідомлено, що згідно з законами Молдови, в разі найму житла будуть вимагатися документи на грошові кошти.
Також йому було запропоновано видати декларацію на приблизну суму валюти, які він отримає в Молдові та сертифікат. Чи відповідає нормам закону Республіки Молдова така декларація гр. ОСОБА_1 невідомо».
Разом з тим, згідно зі ст. 373 Митного Кодексу Республіки Молдови та ст. 33 Закону про валютне регулювання № 62-XVI от 21.03.2008 Республіки Молдова (інформація розміщена на сайті Митної служби Молдови www.customs.gov.md та посиланні в мережі Інтернет htpps://www.legis.md:) «Фізичні особи - резиденти і фізичні особи - нерезиденти зобов?язані письмово декларувати митним органам Республіки Молдова валютні цінності в наступних випадках: а) при ввезенні до Республіки Молдова/вивезенні з Республіки Молдова національної валюти готівкою, а також іноземної валюти готівкою і дорожніх чеків в іноземній валюті, якщо їх загальна сума перевищує 10000 євро (або їх еквівалент) на одну особу/поїздку». Відповідно до статті 491 Митного Кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 не задекларував валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 25 000 євро, що за курсом НБУ (1 евро 33,1707 грн.) станом на 09.03.2022 становить 829 267,5 грн. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України.
Станом на 09.03.2022, тобто на момент порушення митних правил гр. України ОСОБА_1 , диспозицією ст. 471 МК України була передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Санкція ст.471 МК України (станом на 09.03.2022) передбачала стягнення у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів. При цьому окремі положення абзацу другого статті 471, а саме: а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-p(11)/2021 від 21.07.2021.
Посилаючись на ч.1 ст.7 Закону України, якою визначено поняття митна справа, вважає, що посилання в позовній заяві на нормативно-правові акти Державної прикордонної служби є недоречними, оскільки регулюють порядок та здійснення огляду транспортних засобів і вантажів саме працівниками прикордонної служби, а не посадовими особами митного органу.
Відповідно до ст.ст. 487-489 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Протокол про порушення митних правил є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог митного законодавства відповідним суб'єктом, та є документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Так, датою виявлення правопорушення, вчиненого позивачем, є дата складання протоколу про порушення митних правил 30.03.2023 року, і саме з цієї дати починається відлік шестимісячного строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відтак, митним органом дотримано строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки матеріали справи підтверджують те, що посадові особи митниці діяли відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих їм повноважень.
В ході проведення у справі, відповідачем доведено вину позивача у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1ст.471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті Кодексу, а твердження позивача в позовній заяві про порушення порядку розгляду справи є безпідставним та необґрунтованим.
Таким чином, постанову Чернівецької митниці від 26.04.2023 року відносно ОСОБА_1 винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку, а відтак вона є законною та обґрунтованою.
Ухвалою суду від 09.05.2023 року вищезазначений позов залишено без руху у зв'язку з відсутність у позовній заяві доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, та надано термін для усунення недоліків, що не перевищує десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Ухвалою суду від 22.05.2023 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від його представника адвоката Дейнегіна С.М. до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності. Зазначив, що позивач адміністративний позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити. При розгляді справи просив звернути увагу на підтвердження відповідачем факту пропуску процесуальних строків прийняття рішення у справі без наведення жодних поважних причин такого пропуску, відсутність показів свідків, зазначених у матеріалах справи ( ОСОБА_5 ), не спростовано факти недопустимості доказів складених іноземною мовою та не доведено поза розумним сумнівом факт переміщення позивачем валютних цінностей, за клопотанням позивача не долучені матеріали (відеозаписи з камер відеоспостереження) огляду особистих речей позивача при перетині кордону, що підтверджує факт відсутності грошових коштів та виключає обставини митного правопорушення.
Представник відповідача Чернівецької митниці Державної митної служби про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надавши на адресу суду відзив на позовну заяву в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, тому суд, відповідно до ст.205 КАС України, розглянув справу по суті без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 30.03.2023 року головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Чернівецької митниці Яловко О.С. було складено протокол про порушення митних правил №0242/40800/23 стосовно громадянина України ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.471 Митного кодексу України (а.с.24).
Постановою начальника Чернівецької митниці Товт М.Й. в справі про порушення митних правил №0242/40800/23 від 26.04.2023 року, громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.471 МК України, на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700,00 гривень. (а.с.19-21).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, Чернівецькою митницею здійснювалась перевірка інформації наданої листом 04.11.2022 року Держмитслужби №26/26-04/7.2/1794 щодо фактів декларування громадянами України при в'їздів Молдову у період з 24.02.2022 року по 30.05.2022 року готівкових валютних коштів понад 10 000 євро для проведення митницею перевірки дотримання митного законодавства України при переміщенні громадянами готівкових коштів у пунктах пропуску зони діяльності Чернівецької митниці.
На запит митниці від 09.12.2022 року №7.2-08-1/7,2-20/11/6689 митним бюро «Норд» Республіки Молдова отримано копії митних декларацій та інших документів, які підтверджують факт ввезення валюти громадянами в Республіку Молдова.
Згідно з отриманою інформацією встановлено, що 09.03.2022 під час в?їзду на митну територію Молдови (п/п «Мамалига-Крива» Чернівецької митниці) громадянином України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 ) при в'їзді в Молдову задекларовано валютні цінності в сумі 45 000 євро.
Грошові кошти були задекларовані на бланку встановленої форми декларації ТД-6 та видано сертифікат Forma TV-28 за №90037297 від 09.03.2022 року.
За результатами перевірки інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 09.03.2022 об 11:57:13 год. виїхав за межі митної території України в якості пасажира на транспортному засобі марки NISSAN X-TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_3 , через пункт пропуску «Мамалига-Крива» Чернівецької митниці. Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор» гр. України ОСОБА_1 09.03.2022 не декларував при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» валютні цінності. Додатково слід зазначити, що водієм вищевказаного транспортного засобу виступала гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в свою чергу, за інформацією митних органів Республіки Молдова, теж декларувала валютні кошти в сумі 45 000 євро.
Листом Чернівецької митниці від 16.01.2023 року №7.2-20-01-10/124 громадянин ОСОБА_1 повідомлений про необхідність прибуття до Чернівецької митниці для надання пояснень, та попереджений про можливість запровадження справи про ПМП. Також у зазначеному листі вказано контактні телефони УБК та ГМП Чернівецької митниці. В своїх поясненнях, отриманих листом від 10.02.2023 №1065 від адвоката С.Дейнегіна, громадянин ОСОБА_1 повідомив, що «дійсно виїжджав 09.03.2022 через пункт пропуску «Мамалига-Крива» Чернівецької митниці. Валютних цінностей, в кількості які перевищують дозволені законодавством в ході догляду співробітниками української митниці в нього виявлено не було. 3 приводу декларування коштів на молдовській митниці, співробітнику митниці, який поцікавився відсутністю валютних коштів, він повідомив, що має в Молдові знайомих, які позичать необхідну суму грошей. Разом з тим працівником митниці Молдови його було повідомлено, що згідно з законами Молдови, в разі найму житла будуть вимагатися документи на грошові кошти. Також йому було запропоновано видати декларацію на приблизну суму валюти, які він отримає в Молдові та сертифікат. Чи відповідає нормам закону Республіки Молдова така декларація гр. ОСОБА_1 невідомо.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 не задекларував валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 25 000 євро, що за курсом НБУ (1 евро 33,1707 грн.) станом на 09.03.2022 становить 829 267,5 грн. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.1 ст. 7 Митного Кодексу України встановлено порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.
Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною 3 ст.197 Митного кодексу України встановлено, що переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про валюту і валютні операції» транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 8 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» визначено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Відповідно до п.5 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019р № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро без письмового декларування митному органу.
Пунктом 6 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» встановлено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Таким чином, фізичні особи, незалежно від статусу резидент/нерезидент, як при в'їзді, так і при виїзді з України, зобов'язані задекларувати валюту та банківські метали, які сумарно перевищують еквівалент 10 000 євро.
Згідно з п.18 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019р. № 5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.
Таким чином, фізичні особи, незалежно від статусу резидент/нерезидент, як при в'їзді, так і при виїзді з України, зобов'язані задекларувати валюту та банківські метали, які сумарно перевищують еквівалент 10 тис. євро.
Підставами для порушення справи про порушення митних правил, відповідно до ст. 491 Митного Кодексу є:
1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;
2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;
3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Відповідно до ст.495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, є у недекларуванні валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
Відповідно до ч.1 ст. 471 МК України недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.
Таким чином, з суб'єктивної сторони правопорушення, що полягає в недекларуванні товарів, може бути вчинено як умисно, так і з необережності.
При цьому, відповідно до ст. 366 Митного кодексу України двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив митний контроль через «зелений коридор», що не спростовано останнім, який призначений для переміщення товарів, що не підлягають письмового декларуванню, оподаткуванню та митному оформленню, отже не намагався задекларувати валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність складання постанови про порушення митних правил №0242/40800/23 від 26.04.2023 року, оскільки позивач не задекларував валютні цінності, які переміщувалися ним через митний кордон України у сумі, що перевищує, дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, чим порушив ч.1 ст.471 МК України, а тому оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.
Доводи представника позивача, стосовно декларування валютних цінностей, яких фактично позивач не вивозив з України та не ввозив в Республіку Молдова, що сталося виходячи з мовного непорозуміння та вкрай складними обставинами в умовах яких здійснювався виїзд з України не спростовують факт відсутності у ОСОБА_1 грошових коштів на суму, що перевищує еквівалент 10000 євро на час перетину кордону України, внаслідок чого суд відхиляє дані ствердження при вирішенні спору по суті.
При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 отримав сертифікат в Республіці Молдова на грошові кошти на суму, що перевищує еквівалент 10000 євро, що надає суду підстави вважати про наявність у нього грошей у розмірі 45 000 євро під час перетину митного кордону України.
Також в матеріалах справи наявні відомості, що містяться у базі даних АСМО, а саме ОСОБА_1 зазначає, що він 09.03.2022 року виїхав за межі митної території України на автомобілі марки NISSAN X-TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_3 в якості пасажира та ОСОБА_4 є водієм цього автомобіля, яка також декларувала 45000 євро на митному кордної Республіки Молдова, що дає суду вважати, що позивач дійсно перевіз 45000 євро з через митний кордон України з порушенням вимог Митного Кодексу України.
Також суд відхиляє при вирішенні спору по суті посилання в позивача та його представника в позовні заяві на нормативно-правові акти Державної прикордонної служби, оскільки ці нормативно-правові акти регулюють порядок та здійснення огляду транспортних засобів і вантажів саме працівниками прикордонної служби, а не посадовими особами митного органу.
Не можуть слугувати для задоволенні позову твердження позивача та його представника щодо незаконності винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності внаслідок не допитування свідків, не огляду відео зйомки огляду речей позивача під час перетини Кордону України, оскільки вищенаведеними матеріалами справи, та офіційними документами, які надіслані митним органом іноземної держави, які не викликають сумнів в їх правдивості, повністю узгодженими між собою, які були враховані відповідачем при ухваленні постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, доводиться його вина у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення без допиту свідків та огляду відео зйомки, внаслідок чого суд відхиляє ці ствердження при вирішення спору по суті.
Стосовно доводів представника позивача про порушення відповідачем строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, суд зазначає наступне.
На виконання вимог статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Як зазначає відповідач, датою виявлення правопорушення, вчиненого позивачем, є дата складання протоколу про порушення митних правил 30.03.2023 року, і саме з цієї дати починається відлік шестимісячного строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відтак, митним органом дотримано строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки матеріали справи підтверджують те, що посадові особи митниці діяли відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих їм повноважень.
Враховуючи наведене, дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанову Чернівецької митниці від 26.04.2023 року відносно ОСОБА_1 винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку, а відтак вона є законною та обґрунтованою, тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 286 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дейнегін Сергій Миколайович, до Чернівецької митниці Державної митної служби про визнання протиправною та скасування постанови начальника Чернівецької митниці Товт Михайла Йосиповича від 26 квітня 2023 року в справі про порушення митних правил № 0242/40800/23, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.471 Митного Кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян, що складає 1700 гривень, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Костромітіна