Справа № 177/514/23
Провадження № 2/177/274/23
Іменем України
18 липня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі
секретаря скдового засідання Сотнікової А. І.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Гацької О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні, визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,-
Представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом та в обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період фактичних шлюбних відносин у позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . В подальшому сторони зареєстрували шлюб 05.04.2022, який рішенням Криворізького районного суду від 20.10.2022 розірвано.
Позивач з жовтня 2018 року є військовослужбовцем, проте маючи можливість отримання відпустки або з медичних показань, він кожного разу намагається приділити увагу своїй дитині. Влітку 2022 року відповідач повідомила про свій намір розірвати шлюб з позивачем, а тому позивач з метою виконання своїх обов'язків як батька щодо утримання дитини добровільно звернувся із заявою до військової частини, з метою відрахування аліментів у розмірі 1/4 частини з його заробітної плати на користь ОСОБА_6 на утримання малолітнього сина.
Приймаючи до уваги, що позивач є військовим та постійно перебуває на службі, він не має можливості регулярно (у визначені дні тижня або місяця) прибути до свого сина, оскільки порядок відпуски для військових в період воєнного часу значно обмежений. Тому з метою приділення уваги сину, останній постійно прохав відповідача надіслати відео або ж фото дитини, поспілкуватись онлайн із сином, однак вже більше півроку постійно отримує відмову від відповідача.
Приїхавши в грудні 2022 року до дитини, позивач знову був позбавлений можливості поспілкуватись з сином, та вимушений був звернутись до поліції з метою реалізації свого права на спілкування з сином. 13 грудня 2022 року відповідач ОСОБА_4 за місцем свого проживання в присутності працівників поліції, які попередили її про необхідність надання побачень батькові з дитиною, повідомила, що заперечує проти таких побачень через неприязні стосунки із заявником.
12 січня 2023 року виконавчий комітет Новопільської сільської ради, розглянувши звернення позивача, прийняв рішення №12 «Про встановлення ОСОБА_3 порядку участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 », згідно з яким визначено порядок зустрічей ОСОБА_3 з сином ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та рекомендовано ОСОБА_4 створити умови для зустрічей батька з дитиною.
Однак, навіть після прийняття зазначеного рішення відповідач відмовляється виконувати його. З метою реалізації вище вказаних рекомендацій позивач звернувся до відділу ювенальної юстиції відділу поліції №1 Криворізького районного управління поліції із заявою щодо перешкод з боку ОСОБА_4 у спілкуванні з спільним малолітнім сином. В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_4 на підставі ст. 63 Конституції України відмовляється надавати будь-які пояснення.
Тож позивач зі свого боку весь час намагався зустрітися з дитиною, приїздив, а коли просив відповідача надсилати йому фото та відео дитини ( під час того як він перебував на військових завданнях та ризикував життям і просив побачити свого рідного сина хоча б на хвилину), регулярно одержував від відповідача відмову і при цьому не припиняв надсилати кошти на утримання сина та цікавитися його здоров'ям, розвитком, успіхами, у той час коли він фактично не отримує жодної інформації від відповідача про життя свого сина.
Вважає, що право позивача на спілкування з його рідним сином та право на участь у його вихованні є порушеними, так як відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною та ухиляється від виконання рішення органів опіки та піклування, тому він змушений звернутися до суду з зазначеним позовом.
Просить суд зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні та участі у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити такі способи участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : створити умови для зустрічей батька з сином; необмежене спілкування батька ( ОСОБА_3 ) з сином ( ОСОБА_5 ) засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобів зв'язку, що передбачають безпосереднє фізичне спілкування між батьком та сином, але не рідше трьох разів на тиждень забезпечити онлайн-спілкувания батька з сином через доступний месенджер (Telegram, WhatsApp, Viber та інші); не рідше двох разів на тиждень відправляти батькові дитини через доступні месенджери фото та відео сина; у дні відпустки батька спільний відпочинок з дитиною не менше трьох годин на день (за попередньою домовленістю ( не пізніше за добу перед зустріччю) щодо місця та часу) тау присутності матері дитини, ОСОБА_4 ; перша і третя субота та друга і четверта неділя місяця з 16.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання дитини або на нейтральній території (за домовленістю між батьками), з правом відвідування дитиною культурних, розважальних закладів, парків, дитячих майданчиків у присутності матері дитини, ОСОБА_4 ; день народження дитини ( ОСОБА_5 ), а саме 17 червня щорічно до досягнення дитиною чотирьох років (включно), проводити спільний час з батьком з 13.00 год. до 16.00 год. за місцем проживання дитини або на нейтральній території чи за місцем проживання батька (за домовленістю між батьками у присутності матері, ОСОБА_4 , а після досягнення дитиною чотирьох років, день народження дитини святкувати в непарні роки з батьком ( ОСОБА_3 ), за бажанням дитини з урахуванням його здоров'я, потреб та інтересів; у день народження батька дитини ( ОСОБА_3 ) щорічно 01 березня протягом З годин за місцем проживання дитини або на нейтральній території чи місцем проживання батька (за домовленістю між батьками щодо часу та місця, та у присутності матері, ОСОБА_4 до досягненню дитиною чотирьох років, після чого за домовленістю між батьками з урахуванням інтересів дитини); у святкові дні (Новий рік - 1 січня щороку, Різдво, перший день Великодня та інші святкові дні визначені чинним Кодексом законів про працю) з 15.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання дитини або на нейтральній території чи за місцем проживання батька (за домовленістю між батьками) у присутності матері. ОСОБА_4 до досягненню дитиною чотирьох років, після чого за домовленістю між батьками щодо присутності матері, з урахуванням інтересів дитини; у разі якщо святкові дні припадають на день побачення з сином або святковий день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні син, за бажанням, проводить з батьком; в день побачення з сином, батько має право забирати сина з дому/дитячого садка (школи) особисто, за бажанням сина, та з попереднім повідомленням про це матері дитини; у період хвороби сина батько має право безперешкодно відвідувати сина за місцем фактичного проживання (перебування) або у лікарні; спільний відпочинок дитини ( ОСОБА_5 ) з батьком ( ОСОБА_3 ) першу половину зимових (але не менше одного тижня) та літніх канікул (але не менше трьох тижнів), за бажанням дитини з урахуванням його здоров'я, потреб та інтересів.
Ухвалою судді від 21 серпня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання, в порядку підготовки справи до судового розгляду з Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та з Органу опіки та піклування Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, витребувані докази на підтвердження викладених в позові обставин (а.с 30-31).
12.05.2023 представник відповідача ОСОБА_7 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не чинила позивачу перешкод у спілкуванні з сином, навпаки, вважала необхідною батьківську турботу та любов для сина. Натомість позивач сам уникав цього. Вказує, що відповідач, завжди просила позивача підходити до питання виховання дитини зважливо, відповідально та розумно, адже, усунувшись від обов'язку щодо виховання дитини, позивач фактично став для нього чужою незнайомою людиною, що потребувало поступового налагодження контакту сина з батьком. Натомість, позивач, звернувшись до поліції, свідомо налякав відповідача та дитину своїм неочікуваним поступком, маючи на меті помсту за надмірні витрати на дитину. Зазначає, що позивач недбало ставився до виконання своїх батьківських обов'язків, про дитину не піклувався, матері дитини не допомагає, вихованням сина не займався. У зв'язку з цим позивач став чужим для сина, який не сприймає його як батька.
Вважає, що для вирішення питання щодо встановлення способу участі позивача у вихованні дитини, враховуючи тривалий строк невиконання ним своїх батьківських обов'язків, позивач зобов'язаний звернутись через орган опіки та піклування до центру соціальних служб з метою проведення психологом центру роботи по визначенню особистої прихильності дитини до батька.
Таким чином, відповідач вважає за можливе встановити на даний час наступний спосіб участі позивача у вихованні сина: два рази на тиждень протягом двох годин за домовленістю з матір'ю та враховуючи графік годування та сну дитини побачення батька з сином в присутності матері, саме в цій частині відповідач визнає позовні вимоги, в задоволенні іншої частини позовних вимоги просив відмовити (а.с. 61-63).
18.05.2023 представник позивача ОСОБА_1 надала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказувала на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач обставини справи тлумачить на свій власний розсуд. Із запропонованим відповідачем способом участі позивача у вихованні сина позивач не погоджується, оскільки відповідач ухиляється від виконання рішення виконавчого комітету Новопільської сільської ради від 12 січня 2023 року, яким встановлений порядок участі батька у вихованні дитини. Зазначене рішення оскаржено до суду відповідачем шляхом подання позовної заяви та рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року позовні вимоги відповідача залишені без задоволення. Однак, відповідач продовжує чинити перешкоди позивачу у зустрічах з сином.
Отже, вважає, що право позивача на спілкування з його рідним сином та право на участь у його вихованні є порушеними. Відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною та ухиляється від виконання рішення органів опіки та піклування.
Вказує, що дитина практично не відчуває турботи, піклування, спілкування зі сторони батька через перешкоди власної матері, які створюються з метою обмеження участі у житті сина позивача з якихось особистих підстав, які виникли через непорозуміння у подружньому житті позивача з відповідачем. Вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими ( а.с 77-79).
28 червня 2023 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 98).
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач також в судове засідання не з'явилася, її представник ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, посилаючись на пояснення зазначені у відзиві на позовну заяву та просив визначити заявлений у відзиві спосіб спілкування батька з дитиною. Просив відмовити в задоволенні позову в частині усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, вказуючи на необґрунтованість цих вимог.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, органу опіки та піклування Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Гацька О.С. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, не заперечувала проти їх задоволення, однак при ухвалені рішення просила врахувати висновок органу опіки та піклування Новопільської сільської ради щодо розв'язання спору про визначення порядку участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дитиною, затвердженого рішенням виконавчого комітету Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 88 від 13 квітня 2023 року .
Суд, вислухавши думку присутніх представників учасників справи, дослідивши у сукупності всі матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с 12) та актовим записом по народження № 541 від 08 липня 2021 року (а.с. 39).
Рішенням Криворізького районного суду від 20 жовтня 2022 року шлюб зареєстрований 05 квітня 2022 року між сторонами розірвано (а.с. 13).
На даний час позивач та відповідач проживають окремо, позивач проходить військову службу (а.с. 10-11), дитина проживає разом з відповідачем, що визнано сторонами.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною є реалізацією матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою (ст. 142 СК України).
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Згідно із статтею 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» зазначено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов'язаних із вихованням дітей, обов'язковими є участь у судовому засіданні органів опіки та піклування.
Рішенням № 12 виконавчого комітету Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 12 січня 2023 року «Про встановлення ОСОБА_3 порядку участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 », визначено порядок зустрічей ОСОБА_3 з сином, ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 : у дні відпустки батька, не менше двох годин на день, за попередньою домовленістю та у присутності матері дитини ОСОБА_4 . Рекомендовано ОСОБА_8 : створити умови для зустрічей батька з дитиною; не рідше двох разів на тиждень забезпечити онлайн спілкування батька з сином через доступний месенджер (Telegram, WhatsApp, Viber та інші); не рідше двох разів на тиждень відправляти батькові дитини через доступні месенджери фото та відео сина (а.с. 23).
Однак, як вказував в позовній заяві позивач відповідач не виконує вказане рішення та чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, про що заперечувала відповідач, вказуючи у відзиві на позовну заяву, що позивач недбало ставився до виконання своїх батьківських обов'язків, про дитину не піклувався, матері дитини не допомагає, вихованням сина не займався.
Твердження відповідача про те, що позивач не займається вихованням сина та не допомагає дитині та його матері спростовуються рапортом ОСОБА_3 за місцем служби про відрахування з його заробітної плати аліментів в розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_5 та перерахування їх на карту відповідача (а.с. 17).
Те, що відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною підтверджується інформацією наданою КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.12.2022, згідно якої 13 грудня 2022 року позивач звернувся з письмовою заявою з приводу перешкоджання відповідачем йому в побаченнях з сином - ОСОБА_5 . Працівниками поліції спільно з заявником ОСОБА_3 було здійснено виїзд за адресою проживання відповідача та дитини: АДРЕСА_1 , з метою розбирання за фактом звернення заявника та забезпечення побачення останнього з дитиною. Працівниками поліції роз'яснено ОСОБА_9 про необхідність надання можливості ОСОБА_3 бачити дитину ОСОБА_5 , 2021 року народження, на що остання відповіла, що не хоче аби дитина бачилась з батьком через особисті неприязні стосунки з заявником (а.с. 18).
Згідно інформації наданої КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 06.02.2023, вбачається, що при перевірці заяви ОСОБА_3 щодо колишньої дружини ОСОБА_4 , яка перешкоджає в спілкуванні з дитиною та не виконує рішення органу опіки та піклування, остання, на підставі ст. 63 Конституції України, відмовилася надавати будь-які пояснення (а.с. 22).
Крім того, доводи позивача про перешкоди у спілкуванні з дитиною, які створюються відповідачем, підтверджуються скріншотом переписки між сторонами щодо спілкування батька з дитиною (а.с. 19-21).
В ході розгляду справи судом встановлено, що між сторонами виникли особисті конфліктні відносини, а відтак самостійно домовитись щодо участі кожного з них у вихованні та спілкуванні з власною дитиною вони не можуть, що в кінцевому результаті стало підставою для звернення позивача до суду.
Отже, фактично предметом спору в даній справі є можливість батька бачитись із сином та брати участь у його вихованні.
При цьому судом встановлено, що доводи позивача про те, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною знайшли своє підтвердження сукупністю досліджених доказів, а тому позовні заява в цій частині підлягає задоволенню.
Суду надано висновок органу опіки та піклування Новопільської сільської ради щодо розв'язання спору про визначення порядку участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дитиною, затверджений рішенням виконавчого комітету Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 88 від 13 квітня 2023 року, в якому орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити ОСОБА_3 такий спосіб у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : один раз на тиждень, не менше двох годин, на нейтральній території поза межами помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою домовленістю та у присутності матері дитини, ОСОБА_4 .. Такий порядок зустрічей встановити до моменту, поки дитині не виповниться три роки. Матері дитини, ОСОБА_4 рекомендовано: не рідше двох разів на тиждень забезпечити онлайн спілкування батька з сином через доступний месенджер з урахуванням вікових особливостей та індивідуального графіка дитини; двічі на тиждень направляти батькові фото дитини через доступний месенджер; батькові дитини ОСОБА_3 , з метою захисту прав дитини, задля збереження особистого простору малолітнього рекомендувати не поширювати фото та відео із зображенням ОСОБА_10 в соціальних мережах (а.с. 53-55).
При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи.
За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Відповідно до статей 3, 18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.
Суд при визначенні графіка бере до уваги фактори, такі як вік дитини, потреби та обставини обох батьків, розклад роботи і відстань між їхніми місцезнаходженнями. Графік спілкування має створювати можливість для здорового зв'язку між батьком і дитиною, підтримувати родинні зв'язки та сприяти благополуччю дитини.
У п. 54 рішення ЄСПЛ « Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)
Практика ЄСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об'єднання сім'ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року, «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).
Отже, аналізуючи викладене вище, та дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, приділяючи особливу увагу до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із встановленням такого способу участі відповідача у спілкуванні та вихованні дитини, який відповідає інтересам дитини та батьків з врахування віку дитини, її графіку, стану здоров'я, потреб.
Керуючись ст..ст. 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні, визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , не чинити перешкоди ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , у спілкуванні та участі у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити такі способи участі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- один раз на тиждень, не менше двох годин на день на нейтральній території поза межами помешкання за адресою: АДРЕСА_1 за попередньою домовленість з матір'ю дитини ОСОБА_12 та в її присутності до виповнення дитиною трьох років, після чого за домовленістю між батьками щодо присутності матері дитини;
- в день народження дитини ОСОБА_5 17 червня щорічно проводити спільний час з батьком з 12.00 до 15.00 на нетральній території або за місцем проживання дитини в присутності матері до досягнення дитиною трьох років, а в подальшому в непарні роки з батьком за бажанням дитини з урахуванням його здоров'я, потреб та інтересів;
- в день побачень з сином особисто забирати та повертати дитину не пізніше встановленого часу за місцем проживання дитини з матір'ю; дотримуватися режиму харчування, відпочинку, правил безпеки установлених для дитини відповідного віку; попереджати за добу матір про можливість спілкування з дитиною та повідомляти про місцезнаходження дитини;
- не рідше двох разів на тиждень матері дитини ОСОБА_8 забезпечувати онлайн спілкування батька ОСОБА_3 із сином через доступний месенджер з урахування вікових особливостей дитини, режиму її харчування, відпочинку;
- двічі на тиждень матері дитини ОСОБА_8 направляти батькові дитини ОСОБА_3 фото дитини через доступний месенджер, заборонивши останньому поширювати фото та відео із зображенням дитини ОСОБА_5 в соціальних мережах.
В задоволенні іншої частин позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст судового рішення складено 27.07.2023.
Суддя Г.Г. Строгова