Справа № 203/3977/23
Провадження № 1-кс/0203/3505/2023
24 липня 2023 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 27 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62023170030000226 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 5 ст. 407 КК України, у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, який одружений, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, військовослужбовець військової служби за призивом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , перебуває на посаді старшого стрільця 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдата, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
24 липня 2023 року під наглядом прокурора Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону за проведенням цього досудового розслідування Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, слідчий клопочить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до ОСОБА_6 , підозрюваного в тяжкому військовому злочині за ознаками ч. 5 ст. 407 КК України.
Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваного 24 липня 2023 року отримати копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Клопотання обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, а також у разі повернення до розташування військової частини, підозрюваний може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, які разом із ним проходять військову службу в одній військовій частині. Також, підозрюваний вчинив самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану, будучи обізнаним про теперішнє місцезнаходження розташування військової частини, де проходив службу, що може призвести до проведення диверсійно-підривної діяльності, а тому перебуваючи у підрозділі може знищити, сховати або спотворити будь-які документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Окрім цього, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на те, що з 26 грудня 2022 року і до 07 червня 2023 року не вживав жодних заходів для припинення кримінального правопорушення, а тому як військовослужбовець військової служби за мобілізацією може самовільно покинути військову частину або місце служби, дезертирство та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти обставин, викладених у клопотанні прокурора, однак просив не застосовувати до нього запобіжний захід пов'язаний з тримання під вартою, оскільки наразі має намір повернутися до військової частини для продовження несення служби та захисту Вітчизни від країни агресора рф.
Заслухавши думку прокурора, міркування підозрюваного, дослідивши додані до клопотання докази, а також оригінали матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
ОСОБА_6 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється у самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками тяжкого військового кримінального правопорушення, за який санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
20 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з'ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин він, будучи військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді старшого стрільця 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдата, всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від військової служби, незаконно припинив виконувати конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, 26 грудня 2022 року, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 , проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 не приймав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 07 червня 2023 року, після чого самостійно прибув до органу досудового розслідування та заявив про себе. Таким чином, дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем фактичними даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 44 від 28 лютого 2022 року про зарахування солдата ОСОБА_6 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , рапорту старшого слідчого Третього СВ (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, № 211/вн/15-02-3 від 27.02.2023, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за фактом самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_6 розташування військової частини НОМЕР_1 , доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 27 грудня 2022 року про факт самовільного залишення частини (без зброї) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 , що сукупно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 16154 від 28 грудня 2022 року про призначення службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_6 , актом службового розслідування, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 373 від 11 січня 2023 року про результати службового розслідування, рішенням командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності чи інші заходи впливу за результатом службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 16154 від 28 грудня 2022 року, а також письмовими поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_6 , викривають роль останнього у поставленому йому за вину злочині.
Прокурором наведені достатні докази для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст. 176 КПК України.
За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії» слідчий суддя приймає до уваги, що суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі, який сукупно з обставинами способу вчинення інкримінованого злочину, а також оголошеного в країні воєнного стану, проведення воєнних дій на кордонах Дніпропетровщини, та часткової окупації військами російської федерації територій на сході та півдні України, збільшує ризик переховування з переходом лінії фронту, а сама по собі наявність у підозрюваного місця мешкання не виключає вказаного ризику і не переважає над обставинами суворості міри покарання, яка загрожує підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі до 10 років, а тому слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у разі повернення ОСОБА_12 до розташування військової частини, останній може, як у спосіб погроз так і умовляннями впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , які проходять з підозрюваним службу в одній військовій частині, спонукати співслужбовців та/або службових осіб військової частини НОМЕР_1 до надання завідомо неправдивих показів.
Доведений є й ризик за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що тривалий час жодних намірів для повернення у розташування військової частини підозрюваний не вживав та як військовослужбовець військової служби за мобілізацією може самовільно покинути військову частину або місце служби, вчинити дезертирство та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність ризиків щодо знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, а також щодо перешкод кримінальному провадженню іншим чином, оскільки саме по собі проходження військової служби з лютого 2022 року не може ставитись в аксіому підтвердження перешкоджанню проведенню досудового розслідування без реальної вказівки на характер і спосіб таких перешкод, так само і знищення будь-яких речей і документів.
Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням тяжкості повідомленої підозри, яка допускає застосування тримання під вартою згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання наявним процесуальним ризикам втечі, впливу на інших учасників кримінального провадження, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування тримання під вартою строком на 60 днів в межах строків досудового розслідування з моменту фактичного затримання, тобто з 20 липня 2023 року до 17 вересня 2023 року, оскільки інший більш м'який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, в умовах воєнного стану не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров'я підозрюваного в умовах попереднього ув'язнення відсутні.
При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» складає з 01 січня 2023 року від 53 680 до 214 720 гривень.
Визначаючи згідно з ст. ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов'язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в тяжкому злочині без визначення розміру заподіяної шкоди, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку така застава, що за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою, і, не перевищуватиме передбачений законом граничний розмір, а тому слідчий суддя вважає достатнім обмежитись заставою у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме - 53 680 грн., оскільки необхідність застосування більшої застави ні слідчим, ні прокурором не доведена, тоді як підозрюваний має намір та бажання повернутися до розташування військової частини та продовжити нести службу і захищати Вітчизну від країни агресора рф, з огляду на що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 27 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62023170030000226 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 5 ст. 407 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 17 вересня 2023 року, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Визначити строк дії ухвали до 17 вересня 2023 року.
ОСОБА_6 , може бути звільнений під заставу 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, тобто 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов'язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали - до 17 вересня 2023 року:
- за першою вимогою прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з місця дислокації військової частини, в якій ОСОБА_6 проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проходження служби та свого місця перебування;
- утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_6 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
Попередити ОСОБА_6 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов'язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам провадження 26 липня 2023 року о 09:15 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1