Справа № 212/3966/23
2-а/212/26/23
26 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в особі головуючого - Чайкіна І.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про скасування постанови від 08.05.2023 року № 602 про накладення адміністративного стягнення,
До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про скасування постанови від 08.05.2023 року № 602 про накладення адміністративного стягнення (а.с.№2-6).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначений суддя Чайкін І.Б.
Ухвалою суду від 07.06.2023р. позивачу поновлено строк на подачу позовної заяви, позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.№ 37-38).
В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що постановою ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.05.2023р. його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 1 700 грн. за порушення ч. 1 ст. 16315 КУпАП, а саме під час проведення перевірки встановлено проведення діяльності у сфері продажу товарів (громадського харчування, послуг) без застосування спеціальних платіжних засобів (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), чим порушено вимоги Постанови КМУ від 29.07.2022р. № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)». Посилаючись на те, що: (а) порушено порядок складання проколу та притягнення позивача до адміністративної відповідальності; (б) підставою для притягнення є акт перевірки та податкове повідомлення-рішення, які оскаржені ним до суду; (в) відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, зокрема, в постанові не вказано за якою частиною статті його притягнуто до адміністративної відповідальності, просив скасувати постанову в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Н.Я. від 08.05.2023р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700грн. за ст. 16315 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 16315 КУпАП Кодексу на підставі ст. 247 КУпАП
До суду 20.06.2023 р. надійшов відзив, в якому представниця відповідача - Денисова В.С. (діє в порядку самопредставництва) посилалася на те, що актом фактичної перевірки від 04.04.2022 р. встановлено, зокрема, порушення позивачем, Постанови КМУ від 29.07.2022р. № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)». Представник відповідача вважав, що постанова про накладення адміністративного стягнення 08.05.2023 року № 602 винесена правомірно, з дотриманням вимог КУпАП та податкового законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку змісту заперечень стосовно позовних вимог, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Підставою для проведення фактичної перевірки Позивача, слугувала інформація, отримана листом ДІЇС України № 16218/7/99-00-07-04-02-07 від 12.12.2022 (вх. ГУ ДПС № 3851/8 від 12.12.2022), наданих результатів аналізу розрахункових документів суб'єктів господарювання, проведених через РРО/ПРРО (дані СОД РРО) за період 01.11.2022 - 23.11.2022, які здійснювали продаж горілки (код УКТЗЕД 2208601100), при цьому у відповідній графі почекових даних РРО/ПРРО для реквізитів марки акцизного податку відсутня інформація про серію та номер марки акцизного податку.
Згідно даних СОД РРО встановлено, що 549 суб'єктами господарювання на 779 господарських об'єктах здійснено 67 871 розрахункових операцій, де відображено продаж горілки, яка повинна маркуватися МАП, при цьому відсутня інформація про обов'язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформація про серію та номер МАП), серед яких ФОП ОСОБА_2 зустрічається у 10 випадках.
Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.11.2022р. № 3587-п була призначена фактична перевірка ФОП ОСОБА_2 ..
За результатами перевірки складений акт (довідка) фактичної перевірки від 04.04.2023 р. № 1319/04/36/07/08/ РРО/ НОМЕР_1 , в якому зазначені наступні порушення:
1) пункту 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), а саме:
- видача (роздрукування) фіскальних чеків без зазначення цифрового значення марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;
- проведення розрахункових операцій без застосування РРО .
2) пункту 11 статті 3 Закону № 2&5/95-ВР:
- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (для пального із зазначенням коду товарної категорії згідно УКТЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
3) пп. 85.2 ст.85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з Предметом перевірки.
За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від 04.04.2023 № 1319/0-36-07-08/РРО/3719505195 та винесено податкові-повідомлення рішення, які оскарженні позивачем до суду (а.с. 27-34).
Відповідно до п. 86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Згідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. 56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення, чим і скористався позивач.
В ході фактичної перевірки додатково було встановлено порушення вимог Постанови КМУ від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» - згідно акту фактичної перевірки від 04.04.2023 року.
Правопорушення було зафіксоване посадовими особами Відповідача у протоколі від 03.04.2023 № 378, який стверджується, що Позивачем у магазині «Екоточка» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, 36/23, встановлено проведення діяльності у сфері продажу товарів (громадського харчування, послуг) з використанням реєстратора розрахункових операцій без застосування спеціальних платіжних засобів (платіжних терміналів) для здійснення розрахунків запродані товари (надані послуги), чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням спеціальних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надати послуги)».
В подальшому 08 травня 2023 року було винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч.1 ст.16315 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ч. 2 ст.16315 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії вчинені повторно.
Позивачем правильно звернуто увагу, що в спірній постанові не зазначено, за якою саме статтею притягають ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 у пункті 3.4 зазначено, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення» та відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним (п. 3.6), а отже правова кваліфікація має значення для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Крім того, Законом України від 18.09.2012 № 5284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» внесено зміни до деяких законодавчих актів відносно функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків.
Постановою КМУ від 29.07.2022р. № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)», відповідно до частини двадцять дев'ятої статті 38 Закону України “Про платіжні послуги” Кабінет Міністрів України установлено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, зокрема: 1) з 1 січня 2023 р. - торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту).
Тобто, диспозиція вказаної статті визначає відповідальність за не виконання обов'язку з прийняття спеціальних платіжних засобів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022р. № 894, який проявляється у формі відмови покупцю в прийнятті відповідного спеціального (електронного) платіжного засобу, внаслідок чого такий суб'єкт господарювання може бути притягнений до відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Визначене у ст.16315 КУпАП правопорушення, яке інкриміноване позивачу, передбачає вчинення дії у формі відмови покупцю в прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу, що свідчитиме про не забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Таким чином для кваліфікації діяння за ст. 163-15 КУпАП, встановлення особи, якій не забезпечено можливості проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів є обов'язковим, оскільки у разі відсутності такої особи відповідно відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.
При цьому Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що визначені у ст.163-15 КУпАП правопорушення є разовими правопорушенням, оскільки не мають триваючого характеру й завершується у момент вчинення відповідної дії, зокрема у постановах від 24.01.2019 у справі №203/28/17, від 18.12.2019 у справі №158/286/17 та від 19.05.2020 у справі №404/1794/16-а.
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, суд дійшов висновку, що недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів в частині використання терміналу, зокрема, відмова у прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу, яка мала наслідком здійснення розрахунку без застосування терміналу, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до протоколу від 03.04.2023 № 378, свідки вчинення адміністративного правопорушення відсутні, поняті відсутні, будь-які інші докази не зазначені та до протоколу не долучені.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) при винесенні оскаржуваної постанови, а відтак факт вчинення правопорушення за ст. 16315 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст.16315 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п.3 ч.3 ст.286 КАС України.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по оплаті при подачі позову судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп. (а.с. № 1).
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 163-15, ст.ст. 234-2, 280, п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 4, 5, 12, 46, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про скасування постанови від 08.05.2023 року № 602 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі Яківни від 08 травня 2023р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700 грн. за ст. 16315 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 16315 КУпАП - закрити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ - 44118658) на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 26 липня 2023 року.
Суддя: І. Б. Чайкін