Справа № 932/6897/23
Провадження №2а/932/235/23
"27" липня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська,
у складі головуючого судді Цитульського В.І.
за участю секретаря судового засідання: Дубовик К.В.
представника позивача: Мельника Д.П.
відповідача: Бабаєва Е.А.
перекладача: Зейнал-Заде В.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України,-
27 липня 2023 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України.
Ухвалою судді від 27 липня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду з викликом учасників справи у судове засідання на 27 липня 2023 року о 13.00 год.
Стислий виклад позиції позивача.
Відповідач був документований паспортним документом, який дійсний до 06.03.2022. 19.05.2019 ОСОБА_1 востаннє в'їхав на територію України, проте перебував більше дозволеного строку та не звертався до належних органів для продовження терміну перебування на території України, як і не звертався із заявою про визнання його біженцем або особою, що потребує додаткового захисту в Україні. За фактом порушення строків перебування на території України відносно ОСОБА_1 у період з 2019 по 2023 роки були складені чотири протоколи про адміністративне правопорушення, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та ухвалено чотири рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, проте відповідач територію України не покинув чим порушив правила перебування іноземців на території України, перейшов на нелегальне становище. У відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України, що стало підставою для звернення до суду із відповідною заявою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та викладені обставини, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, зазначив, що він має намір добровільно залишити країну. Вказав, що розумів обов'язок виїхати за межі території України, проте не міг цього зробити у зв'язку із захворюванням, відсутністю коштів та хворобою брата.
Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ НОМЕР_1 , виданий 06.03.2012, терміном дії до 06.03.2022 востаннє здійснив в?їзд в Україну 19.05.2019 через ПП «Куп?янськ» та з того часу з України не виїжджав що підтверджується наявними штампами у паспортному документі та інформацією з веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.
Із заявою про продовження терміну перебування на території України, чи із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не звертався, інформація щодо визнання вищезазначеного громадянина Азербайджанської Республіки біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відсутня, відповідно до службової документації структурних підрозділів Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області.
За фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими службовими особами відносно громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 складено чотири протоколи про адміністративне правопорушення серії ПР МДН N000136 від 22.10.2019, ПР МДН N001708 від 12.05.2021, ПР МДН N003820 від 08.08.2022, ПР МДН No005402 від 18.07.2023 у яких зафіксовано порушення законодавства відповідальність за які передбачено ч.1 ст.203 КУПАП, за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення винесені чотири постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН №000134 від 22.10.2019, ПН МДН Л001706 від 12.05.2021, ПН МДН М003812 від 08.08.2022, ПН МДН N.005392 від 18.07.2023 відповідно до яких на громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1 700 (тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Керуючись нормами ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відносно громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 ухвалені:
22.10.2019 рішення №9 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким останнього зобов'язано залишити територію України у термін до 10.11.2019;
13.05.2021 рішення №11 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким останнього зобов'язано залишити територію України у термін до 09.06.2021;
08.08.2022 рішення №86 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким останнього зобов'язано залишити територію України y термін до 17.08.2022.
З відповідними рішеннями відповідач був ознайомлений, але у зазначені строки не виїхав за межі території України, тобто вищезазначені рішення не виконав.
Керуючись нормами ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженою посадовою особою Амур-Нижньодніпровського відділу у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області було прийнято рішення № від 18.07.2023 про примусове видворення з України громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_4 .
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянств в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорам України.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.
Іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, не передбачених частинами другою - чотирнадцятою цієї статті, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України (частина п'ятнадцята статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
За приписами частини першої статті 21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно визначення пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
За приписами частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина п'ята статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Статтею 30 Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Згідно із статтею 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, Державна міграційна служба України приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов'язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України.
Висновки суду.
Судом встановлено, що відповідач неодноразово допускав порушення вимог міграційного законодавства України, станом на час розгляду справи в суді відповідач перебуває на території України незаконно, постійного місця проживання, законного джерела існування та власності в Україні немає, будь-яких дій для легалізації факту свого перебування на території України не вчиняв. Також відповідач ухилився від виконання рішення компетентного органу про його примусове повернення.
У відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України.
Наведені обставини, з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України, дають підстави для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про затримання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України строком на 6 місяців до 26.01.2024 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 3, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 245, 246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на шість місяців до 26.01.2024 з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Суддя В.І. Цитульський