Справа № 932/5647/23
Провадження №1-кс/932/2458/23
21 червня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12022100100002339 від 25.08.2022 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, неодруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
19.06.2023 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100100002339 від 25.08.2022 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23.08.2022 року приблизно об 11 год. 53 хв. у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом використання незаконних операцій з електронно-обчислювальною технікою, після чого, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, буд.№2, більш точне місце встановити не надалось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, шляхом використання спеціальних технічних засобів, використовуючи вразливість системи мобільного зв'язку «Київстар» під приводом перевипуску сім карти з фізичного носія на Е-sim, несанкціоновано перевипустила сім карту з особистого фінансового номеру НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_7 , з метою підміни вхідного номеру при дзвінку на лінію клієнтської підтримки АТ КБ «ПриватБанк».
В подальшому отримавши доступ до фінансового номеру телефону НОМЕР_1 , за яким зареєстровано ОСОБА_7 у онлайн банкінгу «Приват24», ОСОБА_5 маючи намір отримати доступ до фінансового кабінету ОСОБА_7 у онлайн банкінгу «Приват24», шляхом зміни паролю, який був встановлений ОСОБА_7 , через сервіс відновлення паролю в додатку «Приват24» отримала новий пароль від інтернет банкінгу та таким чином отримала доступ до фінансового кабінету ОСОБА_7 з банківськими рахунками № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритими на ім'я ОСОБА_7 , як фізичної особи, та з банківським рахунком № НОМЕР_4 , відкритим на ім'я ОСОБА_7 , як фізичної особи-підприємця, а також доступ до грошових коштів на вказаних рахунках.
Після чого, отримавши доступ до вказаних банківських рахунків ОСОБА_7 , реалізуючи свій умисел на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом використання незаконних операцій з електронно-обчислювальною технікою, без відома та дозволу власника рахунків, здійснила переказ особистих грошових коштів ОСОБА_7 , а саме: 23.08.2022 о 17 год. 52 хв. з картки № НОМЕР_2 , загальною сумою 24000 гривень; 23.08.2022 о 16 год. 23 хв. з картки № НОМЕР_3 на суму 50000 гривень; 23.08.2023 о 12 год. 14 хв. з картки № НОМЕР_3 на суму 165000 гривень; 23.08.2022 о 13 год. 39 хв. з картки ФОП ОСОБА_7 № НОМЕР_4 на суму 165000 гривень, на підконтрольний ОСОБА_5 рахунок НОМЕР_5 , відкритий на ім'я ОСОБА_8 , звідки в подальшому переказала вищевказані грошові кошти на свій особистий картковий рахунок НОМЕР_6 , після чого розпорядилась викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 , шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами на банківських рахунках ОСОБА_7 на загальну суму 404 000 гривень, що станом на 23.08.2022 становить 325 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є великим розміром.
Умисні дії ОСОБА_5 , кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у великих розмірах.
16.06.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 , вчинила тяжкий злочин, який відповідно до санкції ч. 3 ст. 190 КК України передбачає до 8 років позбавлення волі, що не виключає того, що остання може:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, щоб уникнути покарання за вчинений нею злочин;
2)вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тобто встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, прохав таке задовольнити.
Підозрювана у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, просила обрати більш м'який запобіжний захід.
У судовому засіданні захисник підозрюваної заперечував проти задоволення клопотання. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, прохав обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12022100100002339 від 25.08.2022 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.
16.06.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у великих розмірах.
Про причетність підозрюваної ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення фактично свідчать докази, додані до клопотання, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протокол огляду предметів; протокол тимчасового доступу до речей та документів АБ «Укргазбанк»; протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол тимчасового доступу до речей та документів АТ «ОщадБанк»; інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми до такого ступеню, щоб забезпечити засудження, але мають бути настільки достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Інкриміноване підозрюваній ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваної.
Вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя виходить з наступного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 , у випадку доведеності її вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що є тривалим, її вік та стан здоров'я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду.
З огляду на те, що підозрювана ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, вважаю, що прокурором не було доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором у судовому засіданні не доведено те, що неможливо запобігти встановленому в ході розгляду клопотання ризику, шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, приходжу до висновку, що запобігти встановленому у судовому засіданні ризику можливо шляхом обрання підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, за місцем її фактичного проживання, яке повідомлено підозрюваною у судовому засіданні: АДРЕСА_3 .
Підстави для застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів, у вигляді застави чи особистого зобов'язання відсутні.
Більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не є перешкодою для реалізації встановленого ризику.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про домашній арешт визначаю у межах строку досудового розслідування, що залишився по справі.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволення клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12022100100002339 від 25.08.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби із забороною залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого у період часу з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин ранку наступного дня.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- з'являтися за викликом до суду, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;
- повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;
- не виїжджати за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків встановити до 16.08.2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваній наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1