26.07.2023 Справа №914/2258/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали
заяви:Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат», м. Львів,
про:про забезпечення позову, до подання позовної заяви.
Особа, яка може отримати статус позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат», м. Львів,
Особа, яка може отримати статус відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Фрут Пектин», м. Городок Львівська обл.
про:стягнення 1'052'769,59 грн.
Представники сторін не викликались (не повідомлялись).
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ТзОВ «ТК «Сармат» про забезпечення позову до подання позову.
2. Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
3. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 3 ст. 138 ГПК України).
4. Згідно з частиною першою статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Позиція заявника.
5. Між сторонами виникли правовідносини щодо перевезення вантажів за Договором № 05/08/2022-1 від 05.08.2022. Перевізник належним чином виконав свої зобов'язання за договором, натомість Замовник допустив порушення своїх зобов'язань та не оплатив перевезення вантажів за період з 22.04.2023 по 12.07.2023 на загальну суму 1'045'861,96 грн. Відтак, на дату подання даної заяви існує вказана заборгованість, на яку позивачем нараховано три відсотки річних та інфляційні втрати, що разом складає 1'052'769,59 грн.
6. Враховуючи невиконання своїх зобов'язань за договором, наявність великої кількості судових справ, які підтверджують недобросовісність ТзОВ «ТБ «Фрут Пектин», наявність обтяження майна іпотечними договорами, у ТзОВ «ТК «Сармат» існують реальні побоювання стосовно наміру і можливості виконання Замовником своїх грошових зобов'язань за Договором в майбутньому, навіть при наявності рішення суду про примусове стягнення боргу.
7. ТзОВ «ТК «Сармат» зазначає, що при отриманні Замовником копії позовної заяви щодо вказаного боргу, з огляду на ігнорування переговорів, є велика вірогідність того, що Замовник захоче сховати майно, та ним будуть вчинені дії по швидкому виведенню зі своїх банківських рахунків всіх грошових коштів, що не лише утруднить, а практично зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення майбутнього позову.
8. Пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
9. Оскільки: 1) предметом майбутньої позовної заяви, для забезпечення якої подається дана заява, є фактично стягнення заборгованості за невиконання умов Договору щодо оплати за послуги перевезення, які були надані Замовнику у повному обсязі; 2) підставою позову є невиконання ТОВ «ТБ Фрут Пектин» своїх грошових зобов'язань за договором перевезення вантажів № 05/08/2022-1 від 05.08.2022 року; 3) вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, так як цим буде забезпечено ефективний захист прав та законних інтересів Заявника, за захистом яких останній звернувся до суду; 4) є небезпека можливого виведення або зняття коштів з рахунків ТзОВ «ТБ Фрут Пектин» ще до початку відкриття провадження за позовною заявою, що ускладнить або унеможливить ефективний захист прав Заявника та виконання майбутнього рішення суду; 5) таке забезпечення буде сприяти відновленню порушеного права Заявника, тому останній і змушений звернутися із вказаною заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
10. Окрім того, Заявник витрачав свої грошові кошти на перевезення вантажу, на замовлення ТзОВ «ТБ Фрут Пектин», на паливно-мастильні матеріали, амортизаційні витрати на транспорт, оплата за виконану роботу своїм працівникам, час, який був витрачений на належне виконання своїх зобов'язань, як Перевізника, по укладеному договору. Відтак, Замовник, станом на сьогодні, скористався послугами ТзОВ «ТК «Сармат» безкоштовно, що суперечить презумпції господарських взаємовідносин та підприємницької діяльності. Така недобросовісна поведінка ТзОВ «ТБ Фрут Пектин» зумовлює створення заборгованості Заявника перед своїми контрагентами, оскільки останній не може розрахуватись з ними, у зв'язку із відсутністю коштів по причині неоплати за перевезення вантажів, які виконані. Відтак, така ситуація так само підриває авторитет ТзОВ «ТК «Сармат» перед своїми контрагентами.
11. Задоволення заяви про забезпечення позову зможе в дійсності гарантувати отримання заборгованості від ТзОВ «ТБ Фрут Пектин», та зможе гарантувати виконання зобов'язань ТзОВ «ТК «Сармат» перед своїми контрагентами.
12. Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України зазначає, що підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.
13. Таким чином, заявник просить накласти арешт на грошові кошти ТзОВ «ТБ Фрут Пектин» у розмірі 1'052'769,59 грн, які знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, до вирішення спору по суті.
Оцінка доказів та позиція суду.
14. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
15. Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
16. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19 та від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).
17. Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України наданих у постанові «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 № 16, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
18. Суд також враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
19. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 № 16).
20. Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
21. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання зобов'язання без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76 - 79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
22. Як вбачається із матеріалів справи, позивач має намір звернувся до суду із позовом про стягнення 1'052'769,59 грн, з яких 1'045'861,96 грн основний борг, решта інфляційні втрати та три відсотки річних. Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, заявник вказує про те, що майбутній відповідач жодним чином не відреагував при отриманні копії заяви. До матеріалів поданої заяви доказів вручення позовної заяви не долучено. Також заявник вказує про те, що вважає ігнорування переговорів після вручення позовної заяви великою ймовірністю того, що Замовник хоче сховати майно та буде вчиняти дії по швидкому виведенні грошових коштів з банківських рахунків. Вказане не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
23. Додатковою підставою заявник вважає наявність обтяжень майна Замовника за іпотечними договорами.
24. Як вбачається з проведеного судом аналізу обґрунтованості застосування заходів забезпечення позову, заявником не доведено в порядку статей 13, 73, 74, 76 - 79 ГПК України можливих труднощів, що можуть виникнути під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову.
25. Водночас, заявник надає докази про те, що між сторонами існують правовідносини щодо перевезення, і станом на 18.07.2023 він здійснив перевезення вантажів на загальну суму 4'768'303,00 грн, з яких оплаченими є 3'722'441,04 грн, тобто заявник не заперечує, що зобов'язання з оплати виконано на 78 %.
26. Щодо перебування в іпотеці майна ТзОВ «ТБ Фрут Пектин», суд зазначає, що перебування майна в іпотеці є лише тимчасовою мірою, і не свідчить про вибуття чи можливість вибуття цього майна з метою невиконання чи утруднення виконання можливого майбутнього рішення суду за позовом Заявника. Більше того, нерухоме майно 8 земельних ділянок, водонасосної станції з водозабором, консервного заводу передано в іпотеку до виникнення заборгованості за Договором перевезення, яка може бути підставою для подання позову у майбутній справі.
27. Крім того, інші доводи заявника теж не підтверджені належними та допустимими доказами, які б підтверджували утруднення чи неможливість виконання у майбутньому можливого рішення суду, у випадку його задоволення.
28. Отже, з'ясувавши мотиви, з якими заявник пов'язує підстави для забезпечення позову та оцінивши їх у сукупності із доказами, якими останній обґрунтовує заяву про забезпечення позову, враховуючи в тому числі ступінь виконання зобов'язання, інтереси обох сторін, які не можуть піддаватись обмеженням без достатніх для цього доказів, тощо, суд дійшов висновку, що подана заява не підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, на підставі яких можна було б зробити висновок про її обґрунтованість та необхідність. Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 73, 74, 76 - 79, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат» про забезпечення позову (вх. № 2431 від 24.07.2023) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена у порядку визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Трускавецький В.П.