просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без руху
27 липня 2023 року м.Харків Справа № 913/255/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали за заявою боржника ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
21.07.2023 за допомогою модулю підсистеми "Електроний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Господарського суду Луганської області надійшла заява без номеру від 20.07.2023 фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Обґрунтовуючи вимоги за заявою заявник посилається на п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та зазначає про існування обставин, які підтверджують, що він найближчим часом не зможе виконати грошові зобов'язання та здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 справа передана на розгляд судді Масловському С.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства регулюються питання відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом
Згідно з ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Підставою звернення ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначено приписи пп. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частинами 1-2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Так, оцінюючи наданий ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкретизований список його кредиторів і боржників, суд зазначає наступне.
Приписами п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкретизований список кредиторів і божників має містити суму грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), тобто конкретно визначений розмір заборгованості.
У наданому ОСОБА_1 конкретизованому списку в абз. 2 зазначено про те, що інформація надається з Українського бюро кредитних історій станом на 20.07.2023 та в зазначених ним даних «не завжди і не вся інформація по боргу точна».
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 зазначив, що він не надав всіх належних доказів на підтвердження суми грошових вимог кредиторів, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату; надано ті докази, що є в боржника в наявності. У конкретизованому списку кредиторів і боржників вказана загальна сума грошових вимог кредиторів, яка відома заявнику, а також найменування, місцезнаходження, ідентифікаційні коди кожного кредитора, суми грошових вимог.
Суд звертає увагу заявника, що згідно з ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Проте, ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не зазначив докази, які ним не можуть бути подані, не зазначив причини, з яких докази не можуть бути подані у строк звернення з цією заявою, а також не зазначив докази, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів; при цьому зазначивши лише загальну суми грошових вимог без конкретизації загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та окремо суми неустойки (штрафу, пені) як того вимагає п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, господарський суд вважає, що такий боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відтак метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021 року.
На виконання вказаної вимоги Кодексу України з процедур банкрутства ОСОБА_1 надано план реструктуризації боргів (проект), який містить відомості про загальну суму заборгованості в розмірі 1 471 346 грн 72 коп., загальні доходи боржника в місяць в розмірі 2000 грн 00 коп., та витрати боржника на місяць в розмірі 2684 грн 00 коп., у зв'язку з чим, боржником пропонується сума для погашення вимог кредиторів за місяць "-684 грн 00 коп."
Оскільки наданий боржником план (проект) реструктуризації боргів фактично не містить жодних конкретних пропозицій, спрямованих на погашення існуючої заборгованості, суд дійшов висновку, що зазначений план (проект) реструктуризації боргів не відповідає приписам ч.4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках
На виконання п.8 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства ОСОБА_1 надано виписку по рахунку АТ "ПриватБанк" «по картці/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00070530694 від 14.09.2021 за період 10.07.2023 - 10.07.2023».
Проте, в матеріалах заяви відсутні докази звернення заявника до відповідних органів щодо отримання інформації про наявні рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні.
Оскільки надані ОСОБА_1 відомості про рахунки боржника не містять повної та актуальної інформації про рахунки боржника у банківських та інших фінансових установах, господарський суд дійшов висновку, що надані боржником відомості не відповідають приписам п. 8 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається, зокрема декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ОСОБА_1 надано до суду декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022 роки та за період з 01.01.2023 по 01.06.2023 року.
Господарським судом встановлено, що в доданих до заяви деклараціях про майновий стан боржника, заявником у відповідних рядках декларацій відмічено "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Крім того, господарським судом зазначено, що в порушення приписів ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, жодна з поданих декларацій не містить інформації про фінансові зобов'язання боржника за кредитами, у зв'язку з неможливістю сплачувати яких заявник звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Разом з тим, господарським судом зазначено, що заповнюючи у поданих деклараціях розділ ІІ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» виявлено розбіжності у задекларованих боржником сумах із зазначеними сумами відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 07.07.2023 та сумами, зазначеними у довідці форми ОК-7 Пенсійного фонду України Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу».
За таких обставин, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022 роки та за період з 01.01.2023 по 01.06.2023 року не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не відповідає приписам ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_1 без руху з наданням заявнику десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення наведених недоліків.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 30, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.174, 232 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву без номеру від 20.07.2023 ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України); якщо заявник не усунув недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: (https://court.gov.ua/FAIR).
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття 27.07.2023 та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ