ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.07.2023Справа № 910/7950/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Горба Сергія Михайловича , м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал"», м. Київ
про стягнення 225 009,60 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Горб Сергій Михайлович (далі - Горб С.М. /позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал"» (далі - ПрАТ «АК "Київводоканал"»/відповідач) про стягнення 225 009,60 грн, у тому числі: 167 440,00 грн - основного боргу, 6 605,85 грн - 3% річних та 50 963,75 грн - інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №1571/24/16-21 від 02.09.2021, укладеним між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія "Київводоканал"», як покупцем, та Фізичною особою-підприємцем Горбом Сергієм Михайловичем, як постачальником.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.05.2023 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.06.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПрАТ «АК "Київводоканал"» не заперечує наявність заборгованості перед позивачем за поставлений товар в сумі 167 440,00 грн, водночас, зазначає про неможливість виконання зобов'язань за договором поставки №1571/24/16-21 від 02.09.2021 у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин внаслідок воєнної агресії Російської Федерації проти України, а також стверджує про неспівмірність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та недоведення їх понесення. Крім того, у поданому відзиві на позовну заяву ПрАТ «АК "Київводоканал"» просить суд розглянути справу №910/7950/23 з викликом сторін.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, оскільки предметом стягнення у цій справі є грошова сума, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Більше того, відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву не заперечується наявність заборгованості перед позивачем за поставлений товар.
04.07.2023 до канцелярії суду від ПрАТ «АК "Київводоканал"» надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача.
При цьому, суд зазначає, що до суду не надходила від Горба С.М. відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02.09.2021 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія "Київводоканал"» (далі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем Горбом Сергієм Михайловичем (далі - постачальник) укладено договір поставки №1571/24/16-21, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю вироби домашнього текстилю за найменуваннями, в асортименті та за цінами, що вказуються в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, згідно заявок покупця в письмовому або електронному вигляді, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на нижчезазначених умовах договору.
У п. 2.1. договору сторони погодили, що загальна сума договору складає - 517 440,00 грн без ПДВ.
Згідно п. 5.1. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунку-фактури постачальника, який виписується у відповідності до заявки покупця та специфікації. Покупець здійснює оплату товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
У відповідності до п. 8.1. договору жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором, якщо це сталося внаслідок дії обставин непереборної сили, які не залежать від волі сторін, а саме: пожежі, повені, землетрусу або інших стихійних лих, війни, військових дій будь-якого виду, аварійного відключення електроенергії, водопостачання, які роблять неможливими виконання сторонами своїх зобов'язань, а також прийняття закону або іншого нормативно-правого акту, що забороняє будь-яку дію, передбачену цим договором.
Відповідно до п. 8.3. договору сторона, яка потрапила під дію обставин непереборної сили, повинна повідомити письмово іншу сторону про їх настання, вплив на виконання зобов'язань за договором та припинення дії обставин непереборної сили підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України або документом іншого компетентного органу.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними (п. 11.1. договору).
Також, між сторонами підписано специфікацію №1, в якій сторони погодили вартість товару на суму 517 440,00 грн.
15.11.2021 ФОП Горб С.М. поставив, а ПрАТ «АК "Київводоканал"» прийняло товар на загальну суму 517 440,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №14 та довіреністю на отримання цінностей №8Д00555 від 25.10.2021.
ПрАТ «АК "Київводоканал"» за поставлений товар розрахувалося частково в сумі 350 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №7310 від 19.01.2022 на суму 50 000,00 грн, №7384 від 21.01.2022 на суму 20 000,00 грн, №7405 від 24.01.2022 на суму 50 000,00 грн, №7428 від 25.01.2022 на суму 30 000,00 грн, №7494 від 27.01.2022 на суму 20 000,00 грн, №7524 від 28.01.2022 на суму 30 000,00 грн, №7566 від 01.02.2022 на суму 20 000,00 грн, №7583 від 02.02.2022 на суму 10 000,00 грн, №7652 від 07.02.2022 на суму 10 000,00 грн, №7674 від 08.02.2022 на суму 10 000,00 грн, №7693 від 09.02.2022 на суму 10 000,00 грн, №7839 від 15.02.2022 на суму 10 000,00 грн, №7848 від 16.02.2022 на суму 10 000,00 грн, №7858 від 17.02.2022 на суму 10 000,00 грн, №7944 від 22.02.2022 на суму 10 000,00 грн, №8337 від 29.04.2022 на суму 30 000,00 грн, №9343 від 08.08.2022 на суму 20 000,00 грн.
Отже, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 167 440,00 грн, що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2022.
02.03.2023 позивач надіслав на адресу відповідача заяву за вих. №5 від 01.03.2023, в якій просив погасити заборгованість в сумі 167 440,00 грн.
ПрАТ «АК "Київводоканал"» відповіді на заяву не надало, заборгованість не погасило.
За таких обставин, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з ПрАТ «АК "Київводоканал"» борг у сумі 167 440,00 грн, а також 3% річних у розмірі 6 605,85 грн та інфляційні втрати в сумі 50 963,75 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Отже, судом вище встановлено, що 02.09.2021 між ФОП Горб С.М. та ПрАТ «АК "Київводоканал"» укладено договір поставки №1571/24/16-21, відповідно до якого позивач 15.11.2021 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 517 440,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №14 від 15.11.2021.
Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, згідно п. 5.1. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунку-фактури постачальника, який виписується у відповідності до заявки покупця та специфікації. Покупець здійснює оплату товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
З наведеного вбачається, що відповідач повинен був оплатити вартість поставленого товару на суму 517 440,00 грн до 14.01.2022 включно.
Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 350 000,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 167 440,00 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується ПрАТ «АК "Київводоканал"».
Крім того, судом також встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. №5 від 01.03.2023 про сплату заборгованості, однак, претензія залишена відповідачем без задоволення.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору поставки №1571/24/16-21 від 02.09.2021 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 167 440,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6 605,85 грн та інфляційні втрати в сумі 50 963,75 грн, нарахованих за період з 15.01.2022 по 09.05.2023.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх розрахунок обчислено арифметично вірно, що має наслідком їх задоволення у повному обсязі.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи ПрАТ «АК "Київводоканал"» з посиланням на настання форс-мажорних обставин у зв'язку із введенням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, з огляду на наступне.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 № 8419-IX. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 02.05.2023 № 3057-IX.
Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 18.08.2023.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також, згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Так, у відповідності до п. 8.1. договору жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором, якщо це сталося внаслідок дії обставин непереборної сили, які не залежать від волі сторін, а саме: пожежі, повені, землетрусу або інших стихійних лих, війни, військових дій будь-якого виду, аварійного відключення електроенергії, водопостачання, які роблять неможливими виконання сторонами своїх зобов'язань, а також прийняття закону або іншого нормативно-правого акту, що забороняє будь-яку дію, передбачену цим договором.
Водночас, відповідно до п. 8.3. договору сторона, яка потрапила під дію обставин непереборної сили, повинна повідомити письмово іншу сторону про їх настання, вплив на виконання зобов'язань за договором та припинення дії обставин непереборної сили підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України або документом іншого компетентного органу.
З наведеного вбачається, що в п. 8.3. договору сторони погодили, що сторона, яка потрапила під дію обставин непереборної сили, повинна повідомити письмово іншу сторону про їх настання, вплив на виконання зобов'язань за договором, проте, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем повідомлення позивачу про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання ним зобов'язань з оплати за поставлений товар за договором поставки № 1571/24/16-21 від 02.09.2021.
Більше того, суд звертає увагу відповідача, що обов'язок з оплати за поставлений товар виник до введення в Україні воєнного стану, відтак ця обставина не могла вплинути на виконання ПрАТ АК "Київводоканал"» свого зобов'язання зі своєчасної та повної оплати за поставлений товар.
Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Горба Сергія Михайловича задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал"» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) на користь Горба Сергія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 167 440 (сто шістдесят сім тисяч чотириста сорок) грн 00 коп. - основного боргу, 6 605 (шість тисяч шістсот п'ять) грн 85 коп. - 3% річних, 50 963 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн 75 коп. - інфляційних втрат та 3 375 (три тисячі триста сімдесят п'ять) грн 14 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук