ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2023Справа № 910/12201/22
За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (м. Київ)
до Гомельського торгово-виробничого республіканського унітарного підприємства "Фармація" (Республіка Білорусь, м. Гомель)
про стягнення 20.011,72 доларів США,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання П'янковська Т.В.
Представники сторін:
Від позивача: Кушнір Р.Ю.
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Гомельського торгово-виробничого республіканського унітарного підприємства "Фармація" про стягнення 20.011,72 доларів США, що еквівалентно 731.800,58 грн, заборгованості за поставлений позивачем товар за контрактом №12/2018/03 від 27.12.2017.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Республіки Білорусь.
Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відтак Гомельське торгово-виробниче республіканське унітарне підприємство "Фармація" слід повідомляти про дату, час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція).
Відповідно до ст. 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Відповідно до ст. 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Положеннями ст. 3 Конвенції передбачено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Статтею 15 Конвенції, зокрема, встановлено, що кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
У відповідності до п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 №1092/5/54, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального Органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.
Відповідно до інформації, яка міститься на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права: http://www.hcch.net, Центральним органом Республіки Білорусь є Міністерство закордонних справ Республіки Білорусь, яке може отримувати, зокрема, документи, що належать до компетенції Міністерства юстиції, що направляються до Білорусі через дипломатичні представництва або консульські установи.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Листом Міністерства юстиції України від 06.10.2022 № 91935/114287-22-22/12.1.1 повідомлено Господарський суд міста Києва про те, що комунікація МЗС з білоруською стороною здійснюється через Посольство України в Республіці Білорусь, тому наразі у МЗС України наявні можливості щодо надання сприяння у передачі дипломатичними каналами судових документів компетентним органам Республіки Білорусь.
Отже, за відсутності поштового зв'язку із Запитуваною Державою направлення судових документів до Центрального Органу Республіки Білорусь здійснюється через Міністерство закордонних справ України.
У зв'язку з вищевикладеним ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 30.05.2023; ухвалено направити судове доручення про надання правової допомоги у справі № 910/12201/22 до Центрального Органу Республіки Білорусь; зобов'язано позивача в строк до 06.12.2022 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати нотаріально завірені переклади: позовної заяви, даної ухвали суду та судового доручення про надання правової допомоги, на російську мову в трьох примірниках; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 20 днів з моменту отримання даної ухвали суду, зупинено провадження у справі № 910/12201/22 до 30.05.2023.
28.11.2022 позивачем надано документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2022.
Листом Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 направлено до Посольства України в Республіці Білорусь через Міністерство юстиції України для передачі дипломатичними каналами судових документів компетентним органам Республіки Білорусь.
До Господарського суду міста Києва від Посольства України в Республіці Білорусь через Міністерство юстиції України надійшов лист про надання додатків до позовної заяви для передачі дипломатичними каналами судових документів компетентним органам Республіки Білорусь.
Листом Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 в доповнення до листа Господарського суду міста Києва № 910/12201/22 від 30.11.2022 направлено до Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України додатки до позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" до Гомельського торгово-виробничого республіканського унітарного підприємства "Фармація" про стягнення 20.011,72 доларів США, що еквівалентно 731.800,58 грн, заборгованості за поставлений позивачем товар за контрактом №12/2018/03 від 27.12.2017.
18.05.2023 до Господарського суду міста Києва від Міністерства юстиції України повернулися судові доручення та направлені з ними документи, у зв'язку з відмовою білоруської сторони від їх отримання.
З огляду на викладене, врахувавши відсутність поштового зв'язку із Республікою Білорусь, Господарський суд міста Києва вчинив усі можливі дії для належного забезпечення повідомлення відповідача про розгляд даної справи, у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті суду.
Відтак суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи відповідно до статті 15 Конвенції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 поновлено провадження у справі.
30.05.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.06.2023.
Ухвалою від 13.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2023.
У судовому засіданні 11.07.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач про причини неявки свого представника в судове засідання суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду справ відповідно до ст. 202 ГПК України.
У судовому засіданні 11.07.2023 суд в нарадчій кімнаті склав і підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Крім того, судом у засіданні 11.07.2023 встановлено, що в ухвалах Господарського суду міста Києва від 15.11.2022, 30.05.2023 та від 13.06.2023 судом допущено описку в організаційно-правовій формі позивача та помилково вказано "Приватне акціонерне товариство "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" замість вірного: "Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".
Частинами 1 та 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
За таких обставин, суд дійшов висновку про виправлення описок та вірного зазначення організаційно-правової форми позивача: "Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (позивач, Продавець) та Гомельським торгово-виробничим республіканським унітарним підприємством "Фармація" (відповідач, Покупець), укладено контракт №12/2018/03 (далі - Контракт), за умовами п. 1.1. якого Продавець зобов'язався поставити, а Покупець - прийняти і оплатити лікувальні засоби (далі - Товар), кількість, асортимент і ціна якого визначається в Додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною Контракту.
Відповідно до п. 2.5. Контракту ціна товару розуміється на умовах СІР - Гомель (INCOTERMS 2010), якщо інше не передбачене в Додатку (Специфікації).
Пунктом 2.6. Контракту визначено, що ціна на Товар обумовлена в Додатках (Специфікаціях) і не підлягає зміні після їх підписання.
Згідно з п. 3.1. Контракту поставка Товару здійснюється партіями протягом строку дії Контракту на умовах СІР - Гомель чи СІР - Мінськ (INCOTERMS 2010), якщо інше не передбачено у відповідних Додатках (Специфікаціях).
Пунктом 3.5. Контракту передбачено, що датою поставки Товару вважається дата його передачі під митну процедуру випуску для внутрішнього споживання на території Республіки Білорусь.
Відповідно до пункту 3.7. Контракту оплата фактично поставленого, відповідного до умов Контракту Товару, проводиться шляхом безготівкового банківського перерахунку на рахунок, що вказаний Продавцем протягом 70 (сімдесяти) календарних днів від дати експортної декларації, якщо інше не вказано в Додатках (Специфікаціях).
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказує, що він свої зобов'язання за Контрактом виконав своєчасно і в повному обсязі, здійснивши поставку відповідачу Товару на загальну суму 28.145,82 доларів США:
- на суму 584,82 доларів США відповідно до Специфікації, рахунку (інвойсу) №2108069 від 14.12.2021; та на суму 8.220,80 доларів США відповідно до Специфікації, рахунку (інвойсу) №2108070 від 14.12.2021. Вказане підтверджується відмітками митного органу на вантажно-митній декларації №UА100100/2021/556691 від 16.12.2021 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №16122021/02 від 16.12.2021;
- на суму 19.340,20 доларів США відповідно до Специфікації, рахунку (інвойсу) №2200776 від 16.02.2022. Вказане підтверджується відмітками митного органу на вантажно-митній декларації №UA100100/2022/000639 від 18.02.2022 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №18022022/02 від 18.02.2022.
У вищезазначених Специфікаціях до Контракту встановлено, що оплата Товару, який поставляється за цією специфікацією на умовах СІР - Гомель відбувається з відстрочкою платежу до 70 календарних днів від дати експортної декларації.
Таким чином, партія товару на суму 584,82 долари США та на суму 8220,80 доларів США, митне оформлення якого було здійснено відповідно до вантажно-митної декларації № UA100100/2021/556691 від 16,12.2021, повинна була бути оплачена відповідачем до 24.02.2022 включно; а партія товару на суму 19.340,20 доларів США, який було поставлено під митний контроль відповідно до вантажно-митної декларації № UA100100/2022/000639 від 18.02.2022, - до 29.04.2022 включно.
Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару в сумі 8.134,10 доларів США, що підтверджується випискою банку (SWIFT) та довідкою банку, тож заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 20.011,72 доларів США.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У ч. 2 ст. 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Наданими позивачем до матеріалів справи доказами підтверджується поставка позивачем товару за Контрактом відповідачу на загальну суму 28.145,82 доларів США, з яких було оплачено лише 8.134,10 доларів США.
Оскільки решта заборгованості за Контрактом у розмірі 20.011,72 доларів США відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вартість поставленого позивачем товару у встановлений Контрактом строк у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим сума його заборгованості за перед позивачем становить 20.011,72 доларів США.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Гомельського торгово-виробничого республіканського унітарного підприємства "Фармація" (Республіка Білорусь, 246027, м. Гомель, вул. Мозирська, 16А; податковий номер: УНП 400022972) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (03134, місто Київ, вул. Миру, 17; ідентифікаційний код 23518596) 20.011 (двадцять тисяч одинадцять) доларів США 72 центи заборгованості та 10.978 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 27.07.2023.
Суддя Т.М. Ващенко