ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.07.2023Справа № 910/6652/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЧНИЙ КОМФОРТ»
про стягнення 660 866,85 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛИЧНИЙ КОМФОРТ" про стягнення 660 866,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
18.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
14.06.2023 через канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов.
28.06.2023 через канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021 надав ТОВ «СТОЛИЧНИЙ КОМФОРТ» послуги з опалення в межах опалювального періоду з 22.11.2022 по 23.02.2023 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 6-Є (житлова частина будинку 6, секції 11, 12).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію не виконував, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 660 866,85 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначив про визнання відповідачем суми боргу та погашення заборгованості в повному обсязі під час розгляду справи.
Позиція відповідача
У відзиві на позов відповідач зазначив, що не заперечує укладення договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021 та наявність заборгованості за спожиту теплову енергію.
Водночас, відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом, не врахував специфіку господарської діяльності ТОВ «СТОЛИЧНИЙ КОМФОРТ», а також наявність у відповідача обов'язку безперебійного постачання теплової енергії кінцевим споживачам протягом опалювального сезону, введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року та відповідно низьку платоспроможність значної кількості споживачів теплової енергії, що призводить до відсутності у відповідача достатніх коштів на оплату спожитих послуг, передбачених договірними відносинами.
Також, відповідач посилався на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким підтверджено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
Відповідач заперечив щодо суми заборгованості та вказав, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води складають 625 357,87 грн. за період до 15.04.2023 включно.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 №1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку 6-Є (житлова частина будинку 6, секції 11, 12), вул. Євгена Сверстюка, в м. Києві.
20.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (енергопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЧНИЙ КОМФОРТ» (покупець, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого, Енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю ТОВ «СТОЛИЧНИЙ КОМФОРТ», в управлінні якого знаходить житловий будинок по вул. Євгена Сверстюка, 6-Є (житлова частина будинку б, секції 11, 12), теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - «Товар» або «теплоносій», «теплова енергія») у період з 20.10.2021 по 19.10.2022 у кількості 9623.566 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 2,349 Гкал/год. в т.ч. на потреби: а) опалення - 1,462 Г кал/год; б) гарячого водопостачання - 0,887 Гкал/год; в) вентиляції - 0 Гкал/год; г) технологічні - 0 Гкал/год. Водночас, покупець зобов'язується прийняти товарт та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку № 1 до договору.
Подача теплової енергії покупцю та заповнення систем теплоспоживання покупця теплоносієм здійснюється виключно на підставі нарядів встановленої форми, що виписуються енергопостачальною організацією». Первинна подача теплової енергії за постійним договором здійснюється виключно після передачі Акта допуску в постійну експлуатацію тепловикористовуючих установок» в Департамент енергозбуту «Енергопостачальної організації» та на підставі наряду на виключення. Подача теплової енергії на потреби опалення та вентиляції після проведення ремонтних робіт на теплових мережах та місцевих системах здійснюється після технічної прийомки за актом готовності до опалювального сезону повноважним представником енергопостачальної організації на підставі нарядів встановленої форми (п. 2.2. договору).
У відповідності до п. 2.7. договору подача теплової енергії за договором здійснюється виключно після письмового звернення покупця, на підставі наряду на включення, та за умови здійснення передоплати за теплову енергію на момент її подачі, визначеної енергопостачальною організацією, з урахуванням максимального теплового навантаження за цим договором по кожному параметру теплоносія за період не менше 60 днів.
Пунктом 5.1. договору зазначено, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та КП «Київтеплоенерго», у відповідності до чинного законодавства, у т.ч. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж. Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.
Згідно п. 5.9. договору облік поставленої теплової енергії виконується покупцем за розрахунковий період. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію згідно з графіком здачі звітних відомостей за спожиту теплову енергію та з урахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.
Відповідно до п. 6.4. договору сторони погодили, що всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.
Покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплачу теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередні періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію. По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі непідписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.
У відповідності до п. 6.6. договору покупець самостійно сплачує прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, покупець зобов'язаний у 10-денний термін з часу отримання платіжних документів (але не пізніше 25 числа поточного місяця - наступного за звітним), письмово повідомити про це енергопостачальну організацію та протягом цього ж строку направити свого представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання відповідного акту. В іншому випадку відмова покупця сплатити виставлений рахунок енергопостачальної організації вважається безпідставною (п. 6.8. договору).
Згідно п. 7.3. договору, в разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор), які заважають виконанню договору з незалежних від сторін причин і наявність яких підтверджена відповідними документами, дія договору призупиняється до зникнення цих обставин.
Даний договір укладений на термін з 20.10.2021 по 20.10.2022 і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення (п. 10.1. договору).
Згідно додатку до договору загальна опалювальна площа приміщення за адресою: вул. Є. Сверстюка, 6-Є (секції А, Б, житлова частина) складає 35923,8 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021, внаслідок чого, за період з 22.11.2022 по 23.02.2023 у відповідача виникла заборгованість за спожиті послуги у розмірі 660 866,85 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до положень ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021 позивач у період з 22.11.2022 по 23.02.2023 надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 6-Є (секції А, Б, житлова частина).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 6.6. договору покупець самостійно сплачує прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно із матеріалами справи заборгованість відповідача за договором перед позивачем у період з 22.11.2022 по 23.02.2023 становила 660 866,85 грн.
Разом з відповіддю на відзив позивач надав докази сплати відповідачем заборгованості, а саме:
- у розмірі 125 227,10 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 20.03.2023 з призначенням платежу: «сплата за теплову енергію за листопад 2022 року»;
- у розмірі 42 849,41 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 19.05.2023 з призначенням платежу: «сплата за теплову енергію за квітень 2023 року»;
- у розмірі 199 384,42 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 19.05.2023 з призначенням платежу: «сплата за теплову енергію за грудень 2022 року»;
- у розмірі 325 357,87 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 20.03.2023 з призначенням платежу: «часткова сплата за постачання теплової енергії за січень-лютий 2023 року».
Як зазначено позивачем та встановлено судом, відповідачем після відкриття провадження - 20.06.2023 у справі було погашено частково основну суму заборгованості у розмірі 325 357,87 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 21.06.2023 з призначенням платежу: «часткова оплата за постачання теплової енергії за січень-лютий 2023 року».
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що сума у розмірі 325 357,87 грн сплачена відповідачем згідно із випискою від 21.06.2023 після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/6652/23 в частині позовних вимог про стягнення 325 357,87 грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відсутність предмета спору, а отже, спірного матеріального правовідношення між сторонами, до відкриття провадження у справі тягне за собою відмову в позові.
Оскільки, заборгованість у розмірі 125 227,10 грн та у розмірі 199 384,42 грн сплачена відповідачем згідно із виписками від 20.03.2023, від 19.05.2023 до відкриття провадження у справі (до 23.05.2023), то позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у загальному розмірі 324 611,52 грн задоволенню не підлягають.
Водночас, суд не приймає виписку з банківського рахунку позивача від 19.05.2023 як належний доказ оплати заборгованості в частині сплати 42 849,41 грн, оскільки періодом заборгованості відповідача у сумі 660 866,85 грн за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021 позивачем визначено період з 22.11.2022 по 23.02.2023, а часткова оплата відповідачем боргу у сумі 42 849,41 грн відповідно до призначення платежу була здійснена за теплову енергію за квітень 2023 року.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача по договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021 у сумі 10 897,46 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові не спростував, доказів сплати заборгованості у сумі 10 897,46 грн за спірний період не надав.
Щодо посилань відповідача на лист Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022, яким підтверджено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, то суд зазначає наступне.
Згідно з листом Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року. ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.
Отже, лист Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 не є належним доказом щодо встановлення обставин непереборної сили у даних правовідносинах.
Водночас, суд зауважує, що сторонами у пункті 7.3. договору передбачено, в разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор), які заважають виконанню договору з не залежних від сторін причин і наявність яких підтверджена відповідними документами, дія договору призупиняється до зникнення цих обставин.
Однак, відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання зобов'язання внаслідок настання форс-мажорних обставин. зокрема сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України, та доказів повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов'язання щодо сплати боргу.
При цьому, судом враховано, що договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №460472 від 20.10.2021 укладений під час настання обставин, на які посилається відповідач у відзиві на позов.
Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідач повинен був оцінити строк виконання зобов'язання з оплати за постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у визначений законом строк.
З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 10 897,46 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЧНИЙ КОМФОРТ» в частині стягнення заборгованості у сумі 10 897,46 грн та про закриття провадження у справі №910/6652/23 в частині позовних вимог про стягнення 325 357,87 грн заборгованості.
У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
При цьому, суд зазначає позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, сплачена сума судового збору в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі повертається особі, яка його сплатила за її клопотанням.
Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі №910/6652/23 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 325 357,87 грн.
В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЧНИЙ КОМФОРТ» (04071, місто Київ, вулиця Нижній Вал, будинок 17/8, офіс 6, ідентифікаційний код 33833708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (02094, місто Київ, вулиця ГНАТА ХОТКЕВИЧА, будинок 20, ідентифікаційний код 37739041) заборгованість у розмірі 10 897,46 грн та судовий збір у розмірі 321,98 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 27.07.2023.
Суддя О.В. Гулевець