ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2023Справа № 910/19622/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Горенюк Т.О.
Представники учасників справи:
від позивача не з'явився;
від відповідача Бабченко Ю.Ю.
В судовому засіданні 13.07.2023 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника відповідача, що повне рішення буде складено 27.07.2023 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсними рішення Антимонопольного комітету України від 10.11.2020 № 690-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року (суддя Картавцева Ю.В.) у позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 21.06.2022 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 року у справі № 910/19622/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
28.06.2022 року матеріали справи № 910/19622/20 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 року матеріали справи № 910/19622/20 передано для розгляду судді Коткова О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 року прийнято справу № 910/19622/20 до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.08.2022 року.
В підготовчому засіданні 09.08.2022 року судом оголошувалася перерва.
Підготовче засідання, призначене на 09.08.2022 року не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, підготовче засідання призначено на 06.10.2022 року, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року, від 10.11.2022 року, від 22.12.2022 року, від 24.01.2023 року, від 23.02.2023 року, від 06.04.2023 року, від 11.05.2023 року підготовчі засідання неодноразово відкладалися з метою належного повідомлення позивача про дату, час і місце підготовчих засідань.
Також з метою належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи судом на сайті Господарського суду міста Києва були розміщені відповідні оголошення.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 06.06.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/19622/20 до судового розгляду по суті на 13.07.2023 року.
В судовому засіданні 13.07.2023 року представник відповідача заперечив проти задоволення позову в повному обсязі. Представник позивача в судове засіданні не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
10.11.2020 року Антимонопольним комітетом України (далі - «Комітет») за результатами розгляду справи № 127-26.4/14-20 прийнято рішення № 690-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".
В п. 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 10.11.2020 року № 690-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод" (надалі - «Товариство») вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення на упаковках виробленого ним масла солодковершкового селянського 73% жиру (надалі - «Продукт»), дата виготовлення - 05.09.2018, інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: «Масло», «ДСТУ 4399:2005», зокрема щодо його назви, складу та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 4 428 696, 00 грн. (п. 2 рішення).
Рішення відповідача мотивовано, зокрема, такими фактичними даними та доводами:
- в Комітеті розглядалась справа №127-26.4/14-20 про порушення Товариством законодавства про захист від недобросовісної конкуренції;
- Комітетом направлено вимогу №127-26/06-346 від 11.01.2019 року до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про надання інформації щодо проведення випробування зразків молочної продукції на вміст у її складів жирів немолочного походження (стеринів тощо);
- Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом №11.1.1/978-19 від 19.02.2019 надала засвідчену копію експертного висновку, зокрема експертного висновку №012432/1/д.к./18 від 16.10.2018 Випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, результатом якого був аналіз продукції виробництва Товариства (далі - «Експертний висновок»);
- Комітет проводить дослідження щодо порушення суб'єктами господарювання законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», зокрема під час виробництва та реалізації масла солодковершкового селянського, 73% жиру, дата виготовлення - 05.09.2018, виробництва Товариства;
- відповідно до Експертного висновку було закуплено зразок Продукції виробництва Товариства, за ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» (далі - «ДСТУ 4399:2005») та досліджено в лабораторії Випробувального центру на замовлення головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві. Продукцію було відібрано 07.09.2018 року у фізичної особи-підприємця Сергієнко О.Ю.;
- за наявною у Комітету інформацією, Продукція від Товариства була направлена для подальшої реалізації до ФОП Сергієнко О.Ю., що документально підтверджено;
- відповідно до Експертного висновку Продукція не відповідає, зокрема, ДСТУ 4399:2005 за вмістом стеринів. Замовником щодо проведення випробувань продукції є Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві;
- на упаковці (етикетці) Продукції містяться написи «Масло Солодковершкове Селянське», «ДСТУ 4399:2005», виконані великими літерами;
- також на упаковці (етикетці) Продукції зазначено виробника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Малороганський молочний завод», склад, харчову та енергетичну цінність, строк придатності;
- відповідно до наданої Товариством інформації, відповідальність за розміщення інформації на етикетці (упаковці) Продукції несе Товариство;
- до складу продукції, як зазначено на її упаковці (етикетці), входять: вершки, одержані з коров'ячого молока, молоко коров'яче знежирене;
- Товариство на вимогу Комітету №127-26/09-111521 від 13.09.2019 року надало відповідь листом №2409 від 24.09.2019 та підтвердило факт виробництва й реалізації продукції, а також зазначило, що продукція не може містити у своєму складі немолочні жири;
- відповідно до Експертного висновку у складі продукції виявлено жири немолочного походження. Отже, Продукція не є маслом солодковершковим у розумінні законодавства, що свідчить про те, що інформація «Масло», «ДСТУ 4399:2005», поширена щодо Продукції, є неправдивою;
- поширення Товариством неправдивої інформації може (могло) вплинути на наміри споживачів щодо придбання продукції, а конкуренти можуть (могли) втратити своїх потенційних споживачів, унаслідок чого Товариство може (могло) отримати переваги в конкуренції під час реалізації Продукції;
- враховуючи частину третю статті 5 та статтю 6 Закону України «Про молоко та молочні продукти», Продукція виробництва Товариства не є молочним продуктом у розумінні законодавства;
- отже, інформація на упаковках продукції, зокрема, «Масло» «ДСТУ 4399:2005», є неправдивою;
- тобто, дії Товариства щодо поширення неправдивої інформації щодо складу продукції є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2020 року Комітетом було прийнято рішення № 690-р, яким визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення на упаковках виробленого ним продукту інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей «Масло», «ДСТУ 4399:2005» щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання продукту.
За твердженнями позивача, відповідач при розгляді справи безпідставно залишив поза увагою наданий позивачем Протокол № 8761/Д та поклав в основу оскаржуваного рішення виключно Експертний висновок, який не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується протоколом №8761/Д.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач залишив поза увагою, що ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві відбір зразків здійснювався не в присутності позивача, як виробника Продукції, а іншого суб'єкта господарювання - ФОП Сергієнка О.Ю.
Водночас, позивач зазначає, що він був позбавлений можливості оскаржити результати Експертного висновку, який був покладений в основу оскаржуваного рішення Комітету, оскільки про наявність акту відбору зразків та про наявність самого Експертного висновку позивача ніхто не повідомляв.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати недійсним рішення Комітету № 690-р від 10.11.2020 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року у позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 21.06.2022 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 року у справі №910/19622/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 року вказав на те, що «6.13. Позивач послідовно як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі зазначав, що відбір зразків здійснювався без нього у іншого суб'єкта господарювання, а Експертний висновок 2 і акт відбору зразків продукції він не отримував і не міг скористатися своїм правом на оскарження Експертного висновку 2, тоді як попередні судові інстанції не звернули на це уваги, не з'ясували та не перевірили цього, як і не з'ясували, чи зазначено в акті відбору зразків продукції, зокрема, серії (номера) партії, та чи відображений акт у Експертному висновку 2, адже для встановлення дійсного виробника досліджуваної продукції, з'ясування її походження, виявлення всіх ідентифікуючих ознак такої продукції є обов'язковою умовою для підтвердження висновків АМК про наявність у діях суб'єкта господарювання згаданих ознак вчинення антиконкурентних дій.».
« 6.15. Посилання місцевого суду на отримання Товариством у жовтні 2018 року від Держпродспоживслужби в Харківській області листа від 08.10.2018 № 21/14750 з інформацією про виявлення стеринів у складі масла солодковершкового, 73 % жиру, дата виробництва - 05.09.2018, додатком до якого були копії листа Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві від 26.09.2018 та Експертного висновку 1 (від 14.09.2018), не може свідчити про обізнаність Товариства про Експертний висновок 2 (від 16.10.2018).
6.16. Крім того, суперечливим (через відсутність деталізації) є висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що матеріалами справи не підтверджується наявність господарських відносин позивача з Підприємцем, тоді як місцевим судом було встановлено, що постачання Товариством Підприємцеві Продукції підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
6.17. З огляду на наведене Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення ними з належною повнотою усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.».
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішення Антимонопольного комітету України від 10.11.2020 року № 690-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції",;Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України";Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (ч.1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно ст. 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.
Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, за дорученням В.о. Голови Комітету від 04.06.2019 року № 13-02/554 Управління розслідувань недобросовісної конкуренції уповноважено провести дослідження щодо наявності/відсутності в діях суб'єктів господарювання ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції під час виробництва/реалізації молочної продукції.
Так, Комітетом було направлено лист від 11.01.2019 року № 127-26/06-349 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - Держпродспоживслужба) про надання інформації щодо проведення випробування зразків молочної продукції на вміст у її складі жирів немолочного походження (стеринів тощо).
Держпродспоживслужба листом від 19.02.2019 року № 11.2.1/978-19 (вх. Комітету № 7-06/2383 від 25.02.2019 року) у відповідь на лист Комітету від 11.01.2019 року № 127-26/06-349 надала засвідчені копії протоколів випробувань та експертних висновків, у результаті аналізу яких виявлено невідповідність харчової продукції виробництва Підприємства позивача, зокрема, складу молочного жиру.
Відповідно до частини першої Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Приписи Цивільного кодексу України та інших актів законодавства, які регулюють право інтелектуальної власності можуть застосовуватись господарськими судами до правовідносин, що регулюються нормами конкурентного законодавства (в тому числі Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції") у вирішенні певних питань, пов'язаних, зокрема, з визначенням понять об'єктів правової охорони, поняття їх використання і т. ін., якщо такі питання не врегульовано нормами конкурентного законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство зареєстровано 25.02.2005 року. Основним видом господарської діяльності Товариства згідно з класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), зокрема, є: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Малороганський молочний завод» у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є суб'єктом господарювання.
Так, Держпродспоживслужба листом від 19.02.2019 року № 11.2.1/978-19 (вх. Комітету № 7-06/2383 від 25.02.2019 року) надала Комітету засвідчені копії експертних висновків за результатами аналізу продукції виробництва позивача, зокрема: 1) експертний висновок № 012432д.к./18 від 17 вересня 2018 року Випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та 2) експертний висновок № 012432/1/д.к./18 від 16 жовтня 2018 року (на заміну № 012432д.к./18 від 14 вересня 2018 року) Випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи щодо зразка масла солодковершкового: Масло солодковершкове «Селянське», 73 % жиру, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 05.09.2018 року.
В основу оскаржуваного рішення Комітетом покладено Експертний висновок № 012432/1/д.к./18 від 16 жовтня 2018 року (на заміну № 012432д.к./18 від 14 вересня 2018 року), відповідно до якого Продукція Товариства не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 за вмістом стеринів.
Відповідно до акта відбору № 121 від 07.09.2018 року та Експертного висновку зразок Масла відібрано та досліджено на замовлення головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві 07.09.2018 року у Випробувальному центрі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи за адресою: 03151, м. Київ, вул. Донецька, 30 (надалі - Центр).
Листом (вх. Комітету 8-09/13119д-5 від 08.11.2019 року) ФОП Сергієнко О.Ю. повідомив про те, що Масло солодковершкове селянське 73 % жиру, дата виробництва 05.09.2018 року було придбано у Товариства. Якість та виробник продукції (Масла) підтверджувалися декларацією виробника ТОВ «Малороганський молочний завод» № 05 від 05.09.2018 року та копією видаткової накладної № 105225 від 05.09.018 року.
Обставина щодо факту постачання Товариством ФОП Сергієнку О.Ю. Масла солодковершкового 73% жиру, дата виробництва 05.09.2018 року у кількості 156 штук не заперечувалася позивачем протягом всього розгляду даної справи.
Крім того, як встановлено відповідачем в оскаржуваному рішенні і також не заперечується позивачем, Товариство на вимогу Комітету від 13.09.2019 року № 127-26/09-11521 надало відповідь листом від 24.09.2019 року № 2409 (вх. Комітету № 8-09/11179 від 30.09.2019 року) та підтвердило факт виробництва і реалізації Продукції, а також зазначило, що Продукція не може містити у своєму складі немолочні жири.
Разом з тим, матеріали справи містять фотокопії упаковки (етикетки) Масла, з яких вбачається, що виробником продукції є ТОВ «Малороганський молочний завод», адреса: Україна, 62485, Харківська область, с. Мала Рогань, пров. Покровський, буд. 20, тел. (057) 740 84 22.
Крім того, Комітетом встановлено, що Товариство після виявлення немолочних жирів у складі Продукції самостійно зверталося до ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» з метою проведення випробувань Масла солодковершкового селянського 73% на предмет наявності у складі масла стеринів.
Згідно з наданим позивачем протоколом випробувань № 8761/Д від 16.10.2018 року об'єкт випробувань: масло солодковершкове селянське 73%, дата виготовлення 05.09.2018 року, підприємство-виробник: ТОВ «Малороганський молочний завод».
Отже, Комітет в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що Масло від позивача через ФОП Сергієнка О.Ю. поставлено до Центру. Тобто виробництво Масла саме ТОВ «Малороганський молочний завод» документально підтверджено.
Комітет також зазначив, що факт наявності жирів немолочного походження в Маслі, встановлений Експертним висновком свідчить про порушення позивачем вимог законодавства та нормативно-технічної документації під час виробництва Масла.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Комітет у межах своїх дискреційних повноважень та компетенції збирає необхідні докази під час розгляду справ у спосіб, визначений чинним законодавством, а також аналізує зібрані докази для встановлення наявності або відсутності порушення в діях суб'єкта господарювання, а не перевіряє дії посадової особи державного органу на предмет повноти наданих фактичних даних.
Стаття 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначає гарантії здійснення повноважень Комітету, посадові особи Комітету та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Вказана стаття Закону України «Про Антимонопольний комітет України» покладає на зазначені органи безумовний обов'язок передавати Комітету відомості, які можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Отже, Комітет дійшов висновку, що надані Держпродспоживслужбою відомості щодо наявності в складі Масла позивача немолочних жирів є належними та допустимими доказами у справі в розумінні статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
На етикетці Масла (зображення наведено в оскаржуваному рішенні), відповідно до фотокопії, містяться написи «Масло солодковершкове селянське 73% жиру», виконані великими літерами. Під написами розміщено інформацію про склад продукції: «вершки, одержавні з коров'ячого молока, молоко коров'яче знежирене».
Також на упаковці вказано виробника - ТОВ «Малороганський молочний завод, юридичну адресу та адресу потужностей виробництва: Україна, 62485, Харківська область, с. Мала Рогань, пров. Покровський, 20.
До складу Масла, як зазначено на його упаковці, входять вершки, одержавні з коров'ячого молока, молоко коров'яче знежирене.
Відповідно до Висновку № 2 у складі Масла виявлено жири немолочного походження. Отже, Масло не є маслом солодковершковим у розумінні законодавства, що свідчить про те, що інформація «масло солодковершкове селянське 73 %», «ДСТУ 4399», поширена щодо Масла, є неправдивою.
Згідно з оскаржуваним рішенням, за наданою ТОВ «Малороганський молочний завод» інформації, відповідальність за розміщення інформації на етикетці (упаковці) масла несе Товариство.
Підпунктом 1 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (надалі - Положення), визначено, що основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема, реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду проводить перевірки характеристик продукції, у тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування) (підпункт 7 пункту 4 Положення).
Положення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (надалі - Закон № 2042) визначають правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.
Відповідно до статті 1 Закону № 2042 державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.
Згідно статті 17 Закону № 2042 державний контроль здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 2042 державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно частини четвертої статті 18 Закону № 2042 Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.
За правилами пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону № 2042 інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам, зокрема, щодо інцидентів, пов'язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.
Отже, у результаті виявлення невідповідності складу Масла Держпродспоживслужба здійснила позаплановий захід державного контролю з метою перевірки факту невідповідності Масла вимогам ДСТУ 4399:2005. Листом № 4А-11.2.1/978-19 від 19.02.2019 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила Комітет про те, що Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ вул. Донецька 30) проводились випробування зразків молочної продукції на вміст жирів рослинного походження. Так, у 2017 році проведено 41 дослідження (виявлено 15 невідповідностей), у 2018 році проведено 438 досліджень (16 невідповідностей, виявлено стерини рослинного жиру). Відомості експертних висновків та копії експертних висновків додаються (додаток 1).
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону № 2042 уповноважена лабораторія несе відповідальність за достовірність результатів проведених нею лабораторних досліджень (випробувань) відповідно до закону.
Тобто уповноважена лабораторія, яка здійснювала випробування Масла має прямий обов'язок надавати достовірні результати проведення досліджень.
Згідно з пунктом 5.1 ДСТУ 4834:2007 «Молоко та молочні продукти. Правила приймання, відбирання та готування проб до контролювання» (надалі - ДСТУ 4834:2007) продукт приймається партіями. Кожну партію супроводжують документами, що підтверджують якість та безпечність продукту.
Відповідно до пункту 3.1 ДСТУ 4834:2007 партія - це будь-яка визначена кількість продукту з однаковою назвою та властивостями, яку вироблено за однакових умов на одній і тій самій потужності, за один технологічний цикл.
Пунктом 5.3.5 ДСТУ 4399:2005 не дозволено для виробництва масла застосовувати будь-які жири та вершки, крім тих, що отримані з коров'ячого молока.
Відповідно до пункту 5.1 ДСТУ 4399:2005 масло повинно відповідати вимогам цього стандарту.
Отже, відповідно до ДСТУ 4399:2005 наявність у складі масла інших компонентів немолочного походження не передбачено.
Згідно із частиною третьою статті 5 Закону України «Про молоко та молочні продукти» (надалі - Закон) не допускається використання назв молочних продуктів у власних назвах продуктів та торговельних марках, якщо ці продукти виробляються з використанням сировини немолочного походження.
Відповідно до статті 1 Закону традиційні молочні продукти - це масло, сири; а також кисломолочні продукти, вироблені із застосуванням заквасок на чистих культурах молочнокислих бактерій - ацидофілін, простокваша, ряжанка, сметана, сир кисломолочний; кефір - із застосуванням заквасок на кефірних грибках.
Тобто, у розумінні Закону масло вершкове та сир твердий є традиційними молочними продуктами.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону забороняється відокремлення процесу пакування молочних продуктів від технологічного циклу виробництва продукції (крім пакування масла, сиру, сухих молочних продуктів структурними підрозділами одного переробного підприємства або переробними підприємствами, що входять до складу одного об'єднання).
Статтею 6 Закону заборонено використовувати у виробництві традиційних молочних продуктів жири та білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори й консерванти.
Суб'єкти господарювання зобов'язані додержуватися вимог нормативних документів при виробництві молока, молочної сировини і молочної продукції, а також при їх зберіганні, транспортуванні та реалізації (абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону).
Пунктом 5.4.2 ДСТУ 4399:2005 визначено, що при маркуванні масла вершкового слід зазначати назву й адресу виробника, повну назву продукту, його склад, кінцеву дату зберігання або дату виробництва та строк придатності, умови зберігання, масу нетто, брутто, тару, номер партії, інформаційні дані про харчову цінність 100 г продукту, штрих-код ЕАН та інше.
На момент проведення експертних досліджень Масла діяв Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів (надалі - Технічний регламент), затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 року № 487, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.02.2011 року за № 183/18921 (втратив чинність 06.08.2019 року).
Відповідно до пункту 3 Технічного регламенту маркування - це усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів.
Пунктом 6 Технічного регламенту передбачено, що вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.
Згідно з пунктом 7 Технічного регламенту назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів. Назва харчового продукту повинна відповідати назві, установленій нормативно-правовими актами. Назву продукту встановлює виробник з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.
Крім того, на момент проведення експертного дослідження Масла була чинною стаття 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», що встановлювала вимоги до маркування харчових продуктів, яка 06.08.2019 року була виключена на підставі Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
Так, відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняється обіг харчових продуктів, маркування яких не відповідає вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» маркування харчових продуктів повинно забезпечувати споживача інформацією, яка надає йому можливість здійснити вибір харчового продукту відповідно до потреб споживача.
Тож, Комітет дійшов висновку, що інформація на упаковках Масла, зокрема «масло солодковершкове селянське 73 %», «ДСТУ 4399:2005», поширена щодо Масла, є неправдивою.
Також, Комітет зазначив, що поширення ТОВ «Малороганський молочний завод» неправдивої інформації впливає на наміри споживачів щодо придбання Масла, а конкуренти можуть втратити своїх потенційних споживачів, внаслідок чого ТОВ «Малороганський молочний завод» може отримати неправомірні переваги в конкуренції під час реалізації Масла.
За приписами частини першої статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються АМК відповідно до його повноважень, визначених законом.
Так, частиною першою статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії в конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Статтею 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Перелік повноважень АМК, зокрема, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції визначений у статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Щодо тверджень позивача, що відбір зразків здійснювався без нього у іншого суб'єкта господарювання, а Експертний висновок 2 і акт відбору зразків продукції він не отримував і не міг скористатися своїм правом на оскарження Експертного висновку 2, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи); наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу; одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі); оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом.
Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.
Щодо права позивача на оскарження Експертного висновку суд зазначає наступне.
У позовній заяві ТОВ «Малороганський молочний завод» вказує, що Товариство, як оператор ринку - виробник, до відбору зразків не залучалось. Крім того, позивач стверджує, що він не міг скористатись на будь-яке оскарження експертного висновку, оскільки ані експертний висновок, ані акти відбору зразків він не отримував.
В контексті вищевикладеного суд зазначає, що позовна заява не містить посилання на норми чинного законодавства, якими передбачено обов'язкове повідомлення всіх операторів ринку, причетних до виробництва та реалізації продукції (експертного зразка) про факт відбору та результати проведеного дослідження
В свою чергу, судом не встановлено обов'язку у Держпродспоживслужби надсилати копії Акту відбору та Експертного висновку позивачу.
Розпорядженням Державного уповноваженого № 09-74-р від 26.02.2020 року прийнято рішення розпочати розгляд справи за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Малороганський молочний завод» порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Разом із тим суд зазначає, що частина 1 статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» наділяє правом ТОВ «Малороганський молочний завод», як відповідача у антимонопольній справі, знайомитись з матеріалами справи. З аналізу наданих сторонами документів судом встановлено, що спірний Експертний висновок (на заміну висновку №1), а також акти відбору зразків були частиною матеріалів антимонопольної справи, отже позивач міг в будь-який час реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами антимонопольної справи після прийняття рішення про початок розгляду справи АМКУ, і відповідно - отримати текст висновку експерта №2 та акти відбору зразків та оскаржити їх на власний розсуд.
Тобто, про проведене експертне дослідження та його результати позивач міг дізнатись щонайменше 26.02.2020 року.
Відповідно до пункту 12 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та тварин» оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними.
Порядок арбітражного оскарження визначено статтею 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та тварин».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та тварин» арбітражне лабораторне дослідження (випробування) - лабораторне дослідження (випробування), що проводиться акредитованою лабораторією з використанням підтверджувальних (референс) методів на вимогу особи, яка оскаржує результати основного лабораторного дослідження (випробування).
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та тварин» оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, оператор потужностей, на яких утримуються тварини, оператор ринку матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами.
Таким чином, суд вважає безпідставним твердження позивача стосовно того, що позивача як оператора ринку було позбавлено можливості оскаржити результат лабораторного дослідження (випробування).
Висновки Комітету щодо факту виявлення в Маслі, виробником якого є Товариство, немолочних жирів ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Щодо тверджень позивача в частині того, що відбір зразків відбувався не безпосередньо у нього, як виробника продукції, а ФОП, суд зазначає, що закон не зобов'язує контролюючий орган (в даному випадку Держспоживслужбу) здійснювати відбір зрізків безпосередньо у виробника продукції.
Разом із тим, що стосується встановлення наявності/відсутності господарських відносин між позивачем та ФОП, суд зазначає, що при вирішенні даного спору встановлення даного факту не впливає на наявність у спірній Продукції Товариства жирів рослинного походження (стеринів), а факт виробництва Продукції Товариством з обмеженою відповідальністю «Малороганський молочний завод» підтверджується письмовими доказами.
Щодо кваліфікації дій ТОВ «Малороганський молочний завод» як правопорушення передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» суд зазначає наступне.
Пунктом 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів (надалі - Технічний регламент), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 року № 487, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2011 року за № 183/18921 (зі змінами) передбачено, що вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.
Згідно з пунктом 7 Технічного регламенту назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів. Назва харчового продукту повинна відповідати назві, установленій нормативно-правовими актами. Назву продукту встановлює виробник з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.
Відповідно до інформації наданої позивачем Комітету листом від 03.11.2020 року № 270 (Bx. Комітету № 8-09/1132-кі від 06.11.2020 року) відповідальність за розміщення інформації на етикетці (упаковці) продукції несе саме позивач.
До складу Масла виробництва позивача, як зазначено на його упаковці, входять пастеризовані вершки з коров'ячого молока, також зазначено, що масло виготовлено відповідно до ДСТУ 4399:2005.
Відповідно до Експертного висновку № 2 у складі масла виявлено жири немолочного походження (стерини). Отже, продукція не є маслом солодковершковим, у розумінні законодавства, що свідчить про те, що інформація «масло солодковершкове», 73,0 % жиру, «ДСТУ 4399:2005» поширена щодо експертного зразка, є неправдивою.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком Комітету, що факт наявності жирів немолочного походження в Маслі, встановлений Експертним висновком та відсутність відповідної інформації на етикетці експертного зразка свідчить про вчинення позивачем порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей: «Масло солодковершкове «Селянське» 73 %», «ДСТУ 4399», дата виготовлення - 18.07.2018», зокрема щодо його назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт.
Отже, рішення Антимонопольного комітету України № 690-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" від 10.11.2020 року прийнято у межах визначених законом повноважень.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Комітету та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Судові витрати відповідача по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 4204,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В позові відмовити повністю
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малороганський молочний завод» ідентифікаційний код 33368904, адреса: 624485, Харківська область, Харківський район, село Мала Рогань, пров. Покровський, 20) на користь Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 00032767, адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45) витрати по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.07.2023 року.
Суддя О.В. Котков