вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"27" липня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/661/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали
за позовом Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, смт Солотвино Тячівського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктор», с. Нижня Апша Тячівського району Закарпатської області
про припинення права постійного користування земельними ділянками та визнання недійсним державних актів на право постійного користування
Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктор», в якому просить суд припинити право постійного користування:
- земельною ділянкою, яка надана у постійне користування ТзОВ «Конструктор» відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 21.12.1996 серії І-ЗК ОІІ № 000109, для розміщення цегельного заводу та кар'єру, площею 7,34 га;
- земельною ділянкою, яка надана у постійне користування ТзОВ «Конструктор» відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 11.06.1996 серії І-ЗК ОІІ № 000205, для розміщення заводу та вирощування риби, площею 2,4 га;
- визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК ОІІ № 000109 від 21.12.1996, площею 7,34 га;
- визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК ОІІ № 000205 площею 2,4 га.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/661/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023.
Дослідивши матеріали позовної заяви № 315/05-27 від 14.07.2023 (вх. № 02.3.1-05/691/23 від 18.07.2023), суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 ГПК України.
Так, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що звертаючись з позовом до суду, позивач у позовній заяві, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України не вказав ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Водночас, здійснивши перевірку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку - назва юридичної особи, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструктор» припинене 25.05.2015, номер запису: 13191120011000671, разом з тим зареєстрованим є юридична особа з назвою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструктор.».
За наведених обставин, позивачу слід виконати приписи п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України та зазначити повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача.
Крім того, відповідно до ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Звертаючись з позовом позивачем заявлено в одному позові чотири вимоги немайнового характеру.
За таких обставин, належна до сплати сума за заявленими позовними вимогами складає 2684,00 грн*2 = 10 736,00 гривень.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Отже, судом встановлено, що позивач, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області № 315/05-27 від 14.07.2023 (вх. № 02.3.1-05/691/23 від 18.07.2023) - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області заяви про усунення недоліків позовної заяви зі зазначенням повного найменування та ідентифікаційного коду відповідача та долученням доказів:
- сплати судового збору за подання даної позовної в розмірі 10 736,00 гривень;
Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Лучко