Справа № 991/6227/23
Провадження 1-кс/991/6238/23
20 липня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці російської федерації, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019,
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший детектив просить обрати в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, а також за ознаками ч.ч. 2 та 3 ст. 209 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та об'єднані за № 52019000000000143 від 20.02.2019.
14.02.2023 у порядку, передбаченому ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Старший детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Органом досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з цим, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 разом із дітьми у невстановлений час, але не раніше 12.02.2022 перетнула державний кордон та виїхала з України.
Враховуючи зазначене, а також те, що ОСОБА_6 не з'являлася без поважних причин на виклики до Національного антикорупційного бюро України, 13.04.2023 старший детектив ОСОБА_5 виніс постанову про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_6 .
У зв'язку з тим, що підозрювана продовжувала перебувати за межами України і не з'являлася без поважних причин на виклики, 26.04.2023 старший детектив ОСОБА_5 виніс постанову про її оголошення у міжнародний розшук.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , у тому числі особливо тяжкого корупційного злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, старший детектив звернувся із клопотанням про обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі, надав додаткові пояснення щодо обґрунтованості клопотання, у тому числі звернув увагу на існування ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, мотивуючи необхідність обрання запобіжного заходу.
Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, з огляду на його недоцільність, у зв'язку з наступним: 1) підозрювана виїхала з території України, у зв'язку із введеним воєнним станом, з метою забезпечення безпеки чотирьох малолітніх дітей; 2) через продовження правового режиму воєнного стану підозрювана не має змоги повернутися в Україну на постійне проживання; 3) одразу після отримання виклику детектива захисник звернувся із клопотання про проведення допиту в режимі відеоконференції; 4) на переконання сторони захисту, ініціювання стороною обвинувачення вказаного клопотання є формою позбавлення можливості підозрюваної ОСОБА_6 прибути в Україну та здійснювати свій захист. Так, надмірно суворий запобіжний захід (як тримання під вартою, так і не співрозмірний із матеріальними можливостями розмір застави) є позбавлення можливості ОСОБА_6 давати показання та захищатися; 5) зазначив про відсутність суб'єктивної сторони складу злочину в діях ОСОБА_6 , яка підписала документи, не маючи умислу на вчинення злочину; 6) сторона захисту наполягає на можливості обрання відносно підозрюваної розумного запобіжного заходу.
Підозрювана ОСОБА_6 була повідомлена про розгляд клопотання належним чином, шляхом направлення повістки про виклик на адресу: АДРЕСА_1 , повідомлену старшим детективом у клопотанні. У судове засідання, призначене на 20.07.2023, підозрювана не прибула.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що старшим детективом Національного бюро ОСОБА_5 підозрювану ОСОБА_6 було повідомлено про скерування для розгляду клопотання про обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, шляхом надання доступу до електронної версії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, на сервісі Google Drive із можливістю їх вільного перегляду та скачування, про що було повідомлено підозрювану в месенджері WhatsApp за належним їй номером телефону та на електронну пошту підозрюваної. Вказане підтверджується долученим до матеріалів клопотання старшим детективом ОСОБА_5 протоколом огляду від 12.07.2023 (т. 6, а. с. 9-18).
За наведеного, та враховуючи положення ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд клопотання за відсутності підозрюваної ОСОБА_6 .
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на зазначені положення закону слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів того, що підозрювана, обвинувачена виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошена у міжнародний розшук; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається наступне. У період з жовтня 2014 року та щонайменше по березень 2020 року Перший заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому - виконувач обов'язків та безпосередньо Голова Правління Банку ОСОБА_7 , радник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому заступник Голови Правління цього ж Банку ОСОБА_8 , заступник директора департаменту корпоративного банкінгу та транзакційного бізнесу АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту та заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк» ОСОБА_9 , заступник директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту ОСОБА_10 та заступниця директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк» ОСОБА_11 , діючи у складі організованої ОСОБА_7 групи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займані посади та зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом недобросовісного використання та внесення змін до внутрішніх нормативних актів Банку, систематичного внесення неправдивих відомостей до актів наданих послуг та протиправного обернення коштів АБ «Укргазбанк» на користь третіх осіб, залучивши щонайменше 10 осіб, як пособників, а також інших невстановлених на даний час осіб, здійснили розтрату цих коштів Банку в особливо великому розмірі, а саме на загальну суму 205 998 435,93 грн.
Така розтрата здійснена шляхом переказу 52 фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам коштів Банку, як оплати за послуги із залучення ними, як Агентами чи/та Партнерами цього Банку, клієнтів - юридичних осіб сегменту корпоративного бізнесу на обслуговування до АБ «Укргазбанк», які фактично надані не були.
Використовуючи депозитні договори та договори банківського рахунку, які вже укладені між Банком та 152 клієнтами без участі будь-яких Агентів чи/та Партнерів, ОСОБА_7 та інші учасники організованої групи, забезпечували підробку або особисто підробляли офіційні документи - акти наданих послуг, вносячи до них завідомо неправдиві відомості про нібито залучення таких клієнтів третіми особами та на підставі цих документів здійснювали виплату коштів таким особам. З цією метою учасники організованої групи використали механізм матеріального стимулювання Агентів чи/та Партнерів за залучення Клієнтів на розміщення коштів на вкладному (депозитному) та/або поточному рахунку в Банку, передбачений Положенням про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженим на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013.
Так, у період з листопада 2014 року та щонайменше по березень 2020 року, як фіктивні Агенти чи/та Партнери були використані наступні 52 особи: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_34 , ОСОБА_12 , ОСОБА_35 , ОСОБА_15 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ПП «Вікрус-Принт», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «Юг-Інвесттрейд», ТОВ «Тревел Компані Плюс», ТОВ «Юст Експрес», ТОВ «Маяк Експрес», ТОВ «Бриорей», ТОВ «Стілсвіт», ТОВ «Фінсол» та ТОВ «Інтелект-Центр» на банківські рахунки яких, у зазначений період часу, протиправно перераховано кошти Банку на загальну суму 205 998 435,93 грн.
Отже, ОСОБА_7 разом з іншими учасниками організованої ним групи, в тому числі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у період з листопада 2014 року по березень 2020 року здійснили розтрату коштів АБ «Укргазбанк», шляхом їх обернення на користь вищевказаних фіктивних Агентів чи/та Партнерів за надання ними послуг із залучення клієнтів цього Банку, що фактично надані не були, оскільки клієнти самостійно розміщали кошти на вкладних (депозитних) чи/та поточних рахунках, керуючись виключно постановами Кабінету Міністрів України чи/та внутрішніми актами, з використанням процедур закупівлі (тендеру), або ж власним переконанням керівництва чи власників таких клієнтів (юридичних осіб).
Враховуючи вищевикладене, органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме як пособництво в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою, в особливо великих розмірах та пособництво у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому у складі організованої групи.
14.02.2023 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлень визначений Главою 11 КПК України. Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Із особової картки ДМС України вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_6 є АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 42). Так, на встановлену адресу органом досудового розслідування було направлено примірник повідомлення про підозру ОСОБА_6 разом із пам'яткою про права та обов'язки підозрюваної та повістку про виклик підозрюваної від 14.02.2023 за вих. № 0434-188/4852 для участі в допиті на 22.02.2023, на підтвердження чого старшим детективом до матеріалів клопотання долучено копії опису вкладення до цінного листа та накладної (т. 1, а. с. 53).
Крім того, примірник повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістку про її виклик було вручено представнику ТОВ «Перший український експертний центр», як представнику житлово-експлуатаційної організації. Про факт отримання представником ТОВ «Перший український експертний центр» документів свідчить відмітка про їх реєстрацію за вх. № 176 від 14.02.2023 (т. 1, а. с. 55).
Також примірник повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістку про її виклик від 14.02.2023 за вих. № 0434-188/4987 для участі в допиті на 22.02.2023 було направлено на адресу проживання ОСОБА_6 , про що свідчать копії опису вкладення до цінного листа та накладної (т. 1, а. с. 54).
Крім того, із долученого до матеріалів клопотання рапорту старшого детектива слідує, що примірник повідомлення про підозру залишено в поштовій скриньці домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та вручено представнику Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (т. 1, а. с. 56).
Додатково скановані копії повідомлення про підозру, пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваної та повістки від 14.02.2023 про виклик на допит на 22.02.2023 детективом ОСОБА_55 14.02.2023 о 18 год 34 хв надіслано на мобільний номер телефону, яким користується ОСОБА_6 з використання мобільного застосунку WhatsApp. Про виконання зазначених дій свідчить долучений до матеріалів клопотання протокол огляду від 06.06.2023 (т. 1, а. с. 61-67).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Таким чином, із матеріалів клопотання вбачається, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, відтак, ОСОБА_6 набула процесуальний статус підозрюваної в кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, а тому відносно неї може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Як вбачається із матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі копіями:
- статуту АБ «Укргазбанк» у редакціях, затверджених Загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» від 29-30.04.2014, 09.04.2015, 06.08.2015, 28.04.2016, 25.04.2017, 26.04.2018, 19.04.2019, 07.07.2020;
- Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 25.09.2013 № 43 та змінами, затвердженими протоколами Правління АБ «Укргазбанк» від 13.11.2014 № 53, від 25.09.2013 № 43, від 17.09.2015 № 60, від 22.10.2015 № 67, від 01.09.2016 № 43, від 28.12.2016 № 71, від 23.02.2017 № 8;
- наказу АБ «Укргазбанк» № 57 від 03.02.2017 «Про затвердження Технологічної карти бізнес-процесу» та Технологічної карти основного бізнес-процесу «Порядок взаємодії структурних підрозділів АБ «Укргазбанк» в процесі роботи з партнерами та агентами по залученню/утриманню клієнтів корпоративного бізнесу на обслуговування/обслуговуванні до/в Банку» (з наступними змінами і доповненнями);
- документів, що підтверджують самостійну тривалу співпрацю АБ «Укргазбанк» з ПрАТ «Київстар» та копіями документів щодо нібито надання послуг фіктивними Агентами чи/та Партнерами по залученню/утриманню клієнта ПрАТ «Київстар» на обслуговування/обслуговуванні в АБ «Укргазбанк», в тому числі ФОП ОСОБА_56 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_15 , а також копіями листа ПрАТ «Київстар» від 03.08.2020 № 10751/з та казначейської політики ПрАТ «Київстар» щодо порядку визначення банку для розміщення коштів на вкладних (депозитних рахунках);
- документів, що підтверджують самостійну тривалу співпрацю АБ «Укргазбанк» з ДП «Адміністрація морських портів України» та структурними державними підприємствами - портами та копіями документів щодо нібито надання послуг Агентами чи/та Партнерами по залученню/утриманню коштів ДП «Адміністрація морських портів України» в АБ «Укргазбанк», в тому числі ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_16 ;
- висновку експерта ДНД ЕКЦ МВС України від 25.10.2021 № СЕ-19-21/16913-ЕК щодо документально підтвердженого розміру матеріальних збитків (шкоди), завданих АБ «Укргазбанк», в загальній сумі 207 749 016,25 грн;
- висновку експертів ТОВ «Експертна група «ЕС ЕНД ДІ» від 21.12.2021 № 1041/60901 за наслідками проведення комісійної судово-економічної експертизи, відповідно до якого джерелом проведених АБ «Укргазбанк» виплат матеріальної винагороди (коштів) агентам/партнерам за надання послуг із залучення/утримання клієнтів сегменту корпоративного бізнесу на розміщення/утримання коштів на вкладних (депозитних)/ поточних рахунках АБ «Укргазбанк» на суму 207 749 010,62 грн протягом 2014-2020 років є прибуток АБ «Укргазбанк» звітних періодів, у яких відбувалось визнання АБ «Укргазбанк» зобов'язань з проведення таких виплат та, відповідно, власний капітал АБ «Укргазбанк»;
- протоколу огляду огляд речей і документів від 17.07.2020-23.04.2021;
- протоколу обшуку від 08-09.11.2019 головної установи АБ «Укргазбанк» за адресою: м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, буд. 16-22;
- документів щодо нібито надання ОСОБА_6 послуг АБ «Укргазбанк» по залученню/утриманню клієнтів ДП «АМПУ», ПрАТ «Київстар» на обслуговування у цьому банку (договором про надання послуг № 024/ООД/П-16 від 01.09.2016 укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером; актами наданих послуг № 1 від 10.10.2016, № 2 від листопада 2016 року (без зазначення дня), № 3 від 07.12.2016, № 4 від 06.01.2017 укладеними між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером, про надання послуг із залучення (утримання) ДП «АМПУ» на розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках, відкритих в АБ «Укргазбанк»; договором про надання послуг № 025/ООД/П-16 від 01.09.2016, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером; актами наданих послуг № 1 від листопада 2016 року (без зазначення дня), № 2 від 07.12.2016, № 3 від січня 2017 року (без зазначення дня) укладеними між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером, про надання послуг із залучення (утримання) ДП «АМПУ» на розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках, відкритих в АБ «Укргазбанк»; договорами про надання послуг від 22.12.2016 №№ 034/ООД/П-16 та 035/ООД/П-16, від 28.12.2016 № 038/ООД/П-16, укладеними між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером; додатковою угодою № 1 від 01.03.2017 до Договору про надання послуг № 038/ООД/П-16 від 28.12.2016 про заміну сторони договору з ФОП ОСОБА_6 на ФОП ОСОБА_25 ; актами наданих послуг № 1 від 06.02.2017, № 2 від 02.03.2017 укладеними між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером; повідомленнями щодо залучення (утримання) клієнтів на укладення договору банківського вкладу (депозиту)/поточного рахунку № 1 від 06.02.2017, № 2 без зазначення дати, № 2 від 30.08.2019 за підписом ОСОБА_6 ; договором про надання послуг № 1-VIP/19 від 26.07.2019 укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером; актами наданих послуг № 1 від 06.08.2019, № 2 від 05.09.2019, № 3 від 03.10.2019, № 4 від 06.11.2019 укладеними між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером, про надання послуг із залучення (утримання) ПрАТ «Київстар» на розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках відкритих в АБ «Укргазбанк»; повідомленнями щодо залучення (утримання) клієнтів на укладення договору банківського вкладу (депозиту)/поточного рахунку № 1 від 31.07.2019, № 2 від 30.08.2019, № 3 від 30.09.2019 та № 4 від 31.10.2019 за підписом ОСОБА_6 ; договором про надання послуг № 2-50/19 від 10.06.2019 укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_15 , як партнером; додатковою угодою № 1 від 30.08.2019 до Договору про надання послуг № 2-50/19 від 10.06.2019 про заміну сторони договору з ФОП ОСОБА_15 на ФОП ОСОБА_6 ; повідомленнями щодо залучення (утримання) клієнтів на укладення договору банківського вкладу (депозиту)/поточного рахунку № 2 від 30.08.2019, № 3 від 30.09.2019 за підписом ОСОБА_6 ; актами наданих послуг № 2 від 05.09.2019, № 3 від 03.10.2019 укладеними між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 , як партнером, про надання послуг із залучення (утримання) ПрАТ «Київстар» на розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках, відкритих в АБ «Укргазбанк»);
- виписок по рахунках ОСОБА_6 , відкритих в АБ «Укргазбанк»;
- протоколів огляду від 07.12.2021-21.02.2022; 17.06.2020; 23.02.2021; 19-20.11.2019; 24-28.12.2019; 28-29.11.2019; 12.05.2020-30.07.2020; 08-09.11.2019; 14.02.2020-11.03.2020; 16-24.12.2019; 25-29.01.2021; 14-27.07.2020; 24.07.2020; 22.08.2019; 23.06.2020-30.07.2020; 22.06.2020-30.07.2020; 11-22.11.2019; 19.05.2020-30.07.2020.
Не можуть залишатися поза увагою слідчого судді також відомості, отримані за результатами проведення НСРД, зокрема, протокол про результати зняття інформації з транпортних телекомунікаційних мереж від 22.08.2019 щодо абонентського номеру НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_11 , де серед інших, зафіксовано розмови з ОСОБА_57 щодо складання документів податкової звітності (декларацій тощо) стосовно ФОП, які є Агентами чи/та Партнерами, в тому числі ОСОБА_16 , ОСОБА_6 та узгодження зустрічей з метою передачі документів; а також із ОСОБА_6 щодо необхідності приїзду в банк та щодо підписання податкових декларацій, звітів, договорів, актів, квитанцій про видачу коштів тощо.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, у відповідності до якої «обґрунтована підозра», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Інакше кажучи, слідчий суддя не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, встановлювати наявність/відсутність обов'язкових ознак складів злочинів, що інкримінуються підозрюваній, зокрема щодо суб'єктивної сторони злочину, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.
Вищевказані обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність підозрюваної до вчинення зазначених кримінальних правопорушень. При чому, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання запобіжного заходу.
З огляду на вищевикладене, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , дослідивши у сукупності додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 193 КПК України, для розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого прокурор, окрім іншого, має довести, що такий підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
При цьому, вказана норма права не відокремлює оголошення особи у державний, міждержавний чи міжнародний розшук, а тому можна дійти висновку, що підстави для оголошення особи у розшук, визначені ч. 1 ст. 281 КПК України, є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскільки КПК України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.
Таким чином, підставами для оголошення підозрюваного у розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи на тимчасово окупованій території України чи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Як уже було встановлено слідчим суддею, повістку про виклик підозрюваної ОСОБА_6 від 14.02.2023 для участі в допиті на 22.02.2023 було направлено за місцями реєстрації та проживання ОСОБА_6 , вручено представнику житлово-експлуатаційної організації - ТОВ «Перший український експертний центр» за місцем реєстрації підозрюваної, а також вручено представнику Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області за місцем проживання ОСОБА_6 . Додатково детективом було направлено скановану повістку 14.02.2023 о 18 год 34 хв за допомогою мобільного застосунку WhatsApp на номер телефону, яким користується підозрювана. Вказане підтверджується протоколом огляду від 06.06.2023 та долученими до нього скріншотами екрану мобільного телефону детектива (т. 1, а. с. 61-67).
Крім того, із матеріалів провадження вбачається, що підозрювана ОСОБА_6 для участі в допиті викликалася до Національного антикорупційного бюро:
- на 07.03.2023 повісткою від 22.02.2023 за вих. № 0434-188/5875, яка адресована ОСОБА_6 за адресою її реєстрації (т. 1, а. с. 67). Додатково детективом було направлено зазначену повістку 22.02.2023 о 17 год 28 хв за допомогою мобільного застосунку WhatsApp на номер телефону, яким користується підозрювана. Вказане підтверджується протоколом огляду від 06.06.2023 та долученими до нього скріншотами екрану мобільного телефону детектива (т. 1, а. с. 61-67);
- на 15.03.2023 повістками від 07.03.2023 за вих. № 0434-188/7353 та № 0434-188/7355, які адресовані ОСОБА_6 за відомими органу досудового розслідування адресами її реєстрації та проживання (т. 1, а. с. 68-69). Додатково детективом було направлено зазначену повістку 07.03.2023 о 15 год 59 хв за допомогою мобільного застосунку WhatsApp на номер телефону, яким користується підозрювана. Вказане підтверджується протоколом огляду від 12.04.2023 та долученими до нього скріншотами екрану мобільного телефону детектива (т. 1, а. с. 72-79);
- на 12.04.2023 повістками від 03.04.2023 за вих. № 0434-188/10206 та № 0434-188/10210, які адресовані ОСОБА_6 за відомими органу досудового розслідування адресами її реєстрації та проживання (т. 1, а. с. 70-71). Додатково детективом було направлено зазначену повістку 03.04.2023 о 16 год 57 хв за допомогою мобільного застосунку WhatsApp на номер телефону, яким користується підозрювана. Вказане підтверджується протоколом огляду від 12.04.2023 та долученими до нього скріншотами екрану мобільного телефону детектива (т. 1, а. с. 72-79).
На підтвердження того, що зазначені повістки про виклик на 22.02.2023, 07.03.2023, 15.03.2023 та 12.04.2023 були зареєстровані у системі електронного документообігу «АСКОД», що використовується у Національному антикорупційному бюро України, отримали вхідні номери та відправлені через АТ «Укрпошта», отримавши при цьому відповідні номери поштових відправлень, детективом ОСОБА_55 проведено огляд системи електронного документообігу «АСКОД» та вбудованої системи «Трекінг відправлень» на офіційному сайті АТ «Укрпошта», за результатом якого складено відповідний протокол від 31.05.2023 (т. 1, а. с. 80-92).
Разом з цим, вищевказані повістки про виклик було опубліковано на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України в розділі «Діяльність/Повістки і повідомлення» (т. 1, а. с. 121-127).
У встановлені дати та час ОСОБА_6 на виклики не прибула.
Тобто стороною обвинувачення використано всі можливі інструменти, визначені кримінальним процесуальних законом для проведення слідчих і процесуальних дій із підозрюваною ОСОБА_6 .
Вартим уваги є й те, що згідно з відомостями, отриманими органом досудового розслідування підозрювана ОСОБА_6 разом з дітьми у невстановлений час, але не раніше 12.02.2022, та у невстановленому місці перетнули державний кордон України та наразі не поверталися.
Водночас, у листах захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 від 21.02.2023, 06.03.2023, 10.04.2023 орган досудового розслідування було повідомлено про тимчасове перебування/проживання підозрюваного на території Швейцарської Конфедерації.
Однак, вказана причина неприбуття на виклик стороною обвинувачення не була визнана поважною, у зв'язку з тим, що тимчасове проживання на території іншої держави не перешкоджає підозрюваній ОСОБА_6 з'явитися за викликами до детектива Нацонального бюро. А додані захисником до листів копії дозволів типу «S», «видів на проживання» є посвідченням особи, яке дає право лише на тимчасове проживання в Швейцарській Конфедерації.
З огляду на перебування підозрюваної за межами України та її не прибуття без поважних причин на виклики детектива, враховуючи належне повідомлення ОСОБА_6 про виклики, постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 13.04.2023 оголошено розшук підозрюваної (т. 1, а. с. 108-109); постановою від 26.04.2023 підозрювану ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук (т. 1, а. с. 110-112).
Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює необхідність доведеності факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваної ОСОБА_6 у розшук, а також міжнародний розшук.
Варто зауважити, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Попри наведене, до матеріалів клопотання старшим детективом також долучено знімок екрану, який свідчить про внесення відомостей про оголошення розшуку підозрюваної до Єдиного реєстру досудових розслідувань; розміщення вказаних відомостей у розділі «Особи, які переховуються від органів влади» на офіційному веб-сайті «Сервіси Міністерство внутрішніх справ України»; скерування постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_16 до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України; опублікування повідомлення про розшук підозрюваного у вкладці «Діяльність/Розшук» на офіційному веб-сайті Національного бюро (т. 1, а. с. 113-120, 128).
Разом з тим, сторона захисту стверджує, що підозрювана проживає на території Швейцарської Конфедерації, куди вона виїхала, у зв'язку з воєнними діями на території України, з метою забезпечення безпеки чотирьох малолітніх дітей, про що захисник повідомляв детективів Національного бюро у клопотаннях від 21.02.2023 та 06.03.2023, а також про те, що родина ОСОБА_58 змінила місце проживання та переїхала до Великобританії, про що також зазначав захисник у клопотанні від 17.07.2023 (т. 6, а. с. 25-34).
У контексті зазначеного слідчий суддя звертає увагу, що з аналізу положень ст. 7 Законів України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», п. 4 розділу II Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, п. 179.3 Податкового кодексу України, п. 2 Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку-резидентом, у випадку зміни проживання у зв'язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов'язки та здійснити певні дії необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання; подання декларації про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби. Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи, і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні.
Разом з тим, відповідно до наданої Першим заступником Голови ДМС України на запит детектива Національного бюро інформації (лист за вих. № 6.2-5252/2-23 від 31.05.2023), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питання оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання в установленому законодавством порядку до територіальних підрозділів ДМС України не зверталася (т. 1, а. с. 107).
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення підстав для розгляду клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки підозрювана перебуває за межами України, на виклики органу досудового розслідування не з'являється, наявність у неї постійного місця проживання закордоном не підтверджена, постановою старшого детектива від 26.04.2023 вона оголошена у міжнародний розшук.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного, окрім обґрунтованої підозри є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваної (її характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваної під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваної під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Перевіряючи доводи клопотання старшого детектива на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, у тому числі про її сімейний та майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Так, про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчать, зокрема тяжкість покарання за інкриміновані злочини у сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваної до їх скоєння.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, одне із яких класифікується, як особливо тяжкий злочини (ч. 5 ст. 191 КК України) та відноситься до корупційних, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Вказане не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, оскільки при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Водночас, слідчий суддя враховує, що підозрювана має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, історію її перетину державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» за період з 10.01.2018 по 10.01.2023 (т. 1, а. с. 160-161).
Також слідчий суддя враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваної та її родини, який дає їм можливість протягом тривалого часу проживати за межами території України.
Окрім того, як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_6 разом з дітьми у невстановлений час, але не раніше 12.02.2022, та невстановленому місці перетнули державний кордон та виїхали з України. Окрім того, чоловік підозрюваної - ОСОБА_16 15.01.2023 виїхав з України та до цього часу на територію України теж не повертався. За наданими захисником відомостями родина спільно проживала на території Швейцарської Конфедерації, а згодом - Великобританії.
13.04.2023 старшим детективом винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_6 , а 26.04.2023 - про оголошення підозрюваної у міжнародний розшук.
Разом з тим, заслуговують на увагу і доводи старшого детектива про наявність у підозрюваної можливості виїхати на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та переховуватись там, зокрема у будинку свого батька ОСОБА_59 , з метою унеможливлення її екстрадиції. Крім того, у 2019 - 2020 роках ОСОБА_6 виїжджала до Автономної Республіки Крим через КПВВ «Каланчак».
Слідчий суддя не заперечує той факт, що виїзд підозрюваної за кордон міг бути обумовлений бажанням забезпечити неповнолітнім дітям можливість проживати в безпечних для них умовах, однак, тривале перебування підозрюваної за кордоном із урахуванням інших, встановлених слідчим суддею, обставин свідчить про відсутність у підозрюваної ОСОБА_6 стійких соціальних зав'язків із державою Україною.
Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеня ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Обґрунтовуючи наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, старший детектив у клопотанні посилається на те, що наразі досудове розслідування триває та є необхідність у проведенні ряду інших процесуальних дій для встановлення та отримання додаткових доказів. У зв'язку із набуттям ОСОБА_6 статусу підозрюваної та отримання примірнику клопотання про застосування до неї запобіжного заходу з додатками, остання отримала можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення, проте знаходяться у володінні самої підозрюваної, інших членів організованої групи або ж АБ «Укргазбанк».
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, насамперед, їх вчинення групою осіб, які у тому числі є працівниками АБ «Укргазбанк», слідчий суддя вважає слушними доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_6 може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.
При встановленні наявності ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Окрім цього, як зазначив детектив у клопотанні, через тривалий період вчинення злочину у часі та значну кількість задіяних у ньому осіб, наразі у кримінальному провадженні не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, а також інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину.
Факт призначення та проведення у кримінальному провадженні судових експертиз, висновки яких матимуть значення для становища підозрюваної у кримінальному провадженні, не виключають ризик здійснення впливу на експертів.
За наведеного, на думку слідчого судді, доводи сторони обвинувачення про наявність ризику здійснення тиску зі сторони підозрюваної на свідків, інших підозрюваних, експертів у провадженні не є вочевидь необґрунтованими, тож такий ризик береться слідчим суддею до уваги. При чому не виключається можливість здійснення такого тиску, використовуючи зв'язки чоловіка підозрюваної ОСОБА_16 , якому повідомлено про підозру у вчиненні аналогічних злочинів та який у період з 2000 по 2014 роки займав посади різних рівнів в органах прокуратури України.
Про ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить наявість у підозрюваної можливості здійснювати координацію дій із іншими підозрюваними, у точу числі своїм чоловіком, та свідками, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Також слідчим суддею береться до уваги той факт, що розтрата коштів АБ «Укргазбанк», у вчиненні якої підозрюється зокрема і ОСОБА_6 , здійснювалась протягом більш ніж п'яти років, приховувалась імітацією виконання норм внутрішніх нормативних актів Банку, до яких вносились зміни, з метою відповідності цілям вчинюваного кримінального правопорушення та максимізації суми розтрачених коштів, а причиною припинення вищеописаної схеми розтрати коштів Банку стало саме виявлення її детективами Національного бюро в межах здійснення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення.
Так, на обґрунтування даного ризику старшим детективом наведено наступне. З моменту, коли учасникам організованої групи стало відомо про кримінальне провадження, останні почали вживати заходи з метою створення фіктивного образу законності організованої схеми розтрати коштів Банку, на що вказує, зокрема:
- 30.12.2019 та 20.04.2020 на замовлення спеціального комітету Наглядової Ради АБ «Укргазбанк», BakerMcKenzie склало два Звіти, в яких проаналізовано документи (договори, акти тощо), складені в межах Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», водночас не звертаючись до клієнтів Банку, договори яких використані, з метою підтвердження або ж спростування факту залучення їх на обслуговування до Банку відповідними Агентами чи Партнерами. У межах проведення перевірки були опитані: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є членами організованої групи та підозрюються у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень; окремі з підлеглих їм працівників; та з числа Агентів і Партнерів: ОСОБА_14 - подругу ОСОБА_11 , ОСОБА_15 - друг ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Їх свідчення також взяті за основу при формуванні вищевказаного Звіту, що за версією органу досудового розслідування, викликає сумніви у його об'єктивності;
- 24.01.2020 у межах контракту, укладеного АБ «Укргазбанк» з ТОВ «ПрайсуотерхаусКуперс» про надання послуг експерта з правових питань, останнім складено «Висновок щодо деяких питань діяльності Агентів та Партнерів АБ «Укргазбанк» від 14.02.2020, у якому проаналізовано договори, акти, не звертаючись до клієнтів Банку, договори яких були використані;
- 10.12.2020 за ініціативи службових осіб Банку Держаудитслужба склала акт ревізії № 05-21/5 окремих питань фінансово-господарської діяльності АБ «Укргазбанк» за період з 01.01.2014 по 30.06.2020, під час якої порушень законодавства не виявила. Ревізія проведена виключно на підставі документів, що надані службовими особами Банку та без проведення взаємозвірки з клієнтами Банку, яка б підтвердила послуги із їх залучення Агентами та Партнерами;
- 14.12.2019 слідчими СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві за зверненням (заявою) одного з міноритарних акціонерів АБ «Укргазбанк» розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12019100090012166 за тими ж фактами, щодо яких вже здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000000143 від 20.02.2019. Однак, у матеріалах провадження таке звернення (заява) відсутнє, також цей заявник не допитаний, не вжиті заходи щодо його виклику (вістуні корінці повісток тощо), а в якості свідків допитані виключно підозрювані в кримінальному провадженні № 52019000000000143. У подальшому, слідчий прийняв рішення про закриття провадження № 12019100090012166, у зв'язку з відсутністю складу злочину. Вказана постанова не скасована процесуальним керівником, який фактично сам здійснював досудове розслідування, в порушення вимог КПК України, замінивши собою слідчих органу досудового розслідування. За версією органу досудового розслідування, вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_8 використав власні та фіктивного Партнера, свого друга ОСОБА_16 зв'язки у правоохоронних органах, в тому числі органах прокуратури;
- 16.03.2021 за звернення АБ «Укргазбанк» службові особи Університету банківської справи - проректор з наукової роботи ОСОБА_60 та завідувач кафедри банківської справи та фінансових технологій ННІ банківських технологій та бізнесу ОСОБА_61 підготували висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень банківського та фінансового законодавства України, проведеної відповідно до ПАТ «АБ «Укргазбанк» на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу». У висновку зазначено, що кошти сплачені Агентам і Партнерам є коштами клієнтів, а не самого Банку, і що ці кошти не є бюджетними або ж коштами суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків. Однак, під час допиту як свідків у межах цього кримінального провадження ОСОБА_60 надав показання про те, що він не складав висновок, а лише підписав його, як профільний проректор. Ознайомившись з його копією, заявив, що повністю не погоджується з викладеними у ньому висновками. ОСОБА_61 у своїх показаннях зазначила, що також не складала висновку, а лише описала його частину, що стосується виключно формування капіталу банку, а в подальшому, на прохання ректора Університету банківської справи, підписала висновок, однак, ким складений цей висновок вона не знає.
Окрім того, Господарський суд м. Києва розглядає справу № 910/21323/21 за позовом міноритарного акціонера АБ «Укргазбанк» до цього Банку, а також ОСОБА_14 , подруги підозрюваної ОСОБА_11 , та іншого фіктивного Партнера ОСОБА_62 , яка є подругою підозрюваного ОСОБА_8 , про визнання недійсним договорів про надання послуг із залучення клієнтів, укладених між Банком та ОСОБА_14 або ж ОСОБА_56 , та стягнення збитків, завданих акціонеру. Згідно з висновком експертизи, проведеної експертами Одеської НДІСЕ, у межах цієї справи підтверджений факт надання Банку послуг ОСОБА_14 та ОСОБА_63 , а факт завдання збитків Банку та акціонеру - не підтверджено.
За версією органу досудового розслідування, звернення до суду з позовом є ще однією спробою підозрюваних, використовуючи власні зв'язки, вплив, фінансові можливості та службове становище, отримавши необхідне для себе судове рішення про відмову у задоволенні вказаного позову, винесеного на основі поверхневого, однобокого необґрунтованого висновку експерта, стверджувати про законність своїх дій з фактичної розтрати коштів Банку.
Натомість висновки проведених у межах досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000143 судових експертиз повністю спростовують вищевказані висновки, звіти та акт ревізії.
Крім того, сторона обвинувачення наполягає на наявності в підозрюваної, яка може використовувати зв'язки свого чоловіка ОСОБА_16 , можливості створювати перешкоди під час проведення окремих слідчих та інших процесуальних дій, а також загалом виконанні завдань кримінального провадження. Про вказане, зокрема свідчить факт незаконного отримання відомостей, що містять таємницю досудового розслідування. Так, 05.11.2019 у межах досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000143 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надав дозвіл на проведення обшуку у квартирі, за місцем проживання ОСОБА_16 . Однак, вже ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-порталі «Закон і Бізнес» розміщено публікацію під заголовком «Екс-керівник ГПУ просить провести у нього обшуки», в якій, зокрема, опубліковано фото заяви ОСОБА_16 наступного змісту: «Як стало мені відомо ОСОБА_64 органом, в черговий раз, 05.11.2019 отримано санкцію суду на проведення обшуку в помешканні, що належить моїй дружині ОСОБА_6 . Прошу найближчим часом провести обшуки, у зв'язку з тим, що мною заплановано від'їзд на лікування по території України».
Враховуючи встановлені під час досудового розслідування обставини, слідчий суддя вважає доведеною наявність достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_6 разом з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, можуть вживати заходи для подальшого перешкоджання кримінальному провадженню.
Таким чином, ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в ході дослідження матеріалів клопотання та не були спростовані стороною захисту.
Водночас, слідчий суддя зазначає, що ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Таким чином, за наведених вище обставин судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні, у тому числі особливо тяжкого злочину, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки на даний час оголошена у міжнародний розшук, а також може знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Кримінальний процесуальний закон передбачає, що відносно підозрюваного, який оголошений в міжнародний розшук, тобто, виїхав за межі України і не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчий суддя може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (по своїй суті це є дозволом на затримання такої особи з метою доставки її до слідчого судді для вирішення питання запобіжного заходу, ч. 6 ст. 193 КПК України). Аналогічної позиції дотримується і колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у своїй постанові від 08.09.2022 по справі № 991/2957/22, провадження № 11-сс/991/260/22.
На підставі наведеного, слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, їх тяжкість, доведеність наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, на підставі чого дійшов висновку про необхідність обрання відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Варто додати, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у разі затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до неї обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде повторно розглядатися судом у встановленому законом порядку.
Крім того, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя позбавлений можливості визначити розмір застави (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного. Поряд з цим варто додати, що згідно з Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним наказом МВС, ОГП, НАБУ,СБУ, ДБР, Мінфіну, Мінюсту від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.
Положеннями ст. 562 КПК України встановлено , що у разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов'язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.
З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню. Строк дії ухвали слідчого судді в такому випадку не обмежений, з огляду на положення ч. 4 ст. 197, ч. 2 ст. 562 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 183-184, 193, 194, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці російської федерації, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1