27 липня 2023 року
м. Рівне
Справа № 555/1381/18
Провадження № 22-з/4815/53/23
Рівненський апеляційний суд у складі судді Боймиструка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід суддів Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., Шимківа С.С. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Березнівського районного суду Рівненської області від 27 травня 2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ нерухомого майна,
24 липня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід колегії суддів Рівненського апеляційного суду у складі головуючого судді, судді-доповідача Гордійчук С.О., суддів учасників-колегії: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С., з підстав п.5 ст.36 ЦПК України, оскільки вважає, що існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності суддів. Покликається на п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідно до якого у разі неможливості виконання суддею, який входить до складу колегії суддів, обов'язків судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо), який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у даній справі, повторний атоматизований розподіл судових справ не здійснюється.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 26 липня 2023 року заявлений суддям відвід визнано необґрунтованим і питання про відвід суддів передано для вирішення іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначеним у порядку, передбаченому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 33 ЦПК України, для вирішення питання заявленого судді відводу визначено суддю судової палати з розгляду цивільних справ Рівненського апеляційного суду Боймиструка С.В.
Згідно частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За вимогами частини 7 статті 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частиною 8 статті 40 ЦПК України також передбачено вирішення судом питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи заявленого відводу, суд дійшов наступних висновків.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Так, зокрема, пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
Зокрема, ст. 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.
Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за об'єктивними та суб'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року).
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. За об'єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналізуючи доводи заявника суд доходить висновку про відсутність підстав для відводу колегії суддів Рівненського апеляційного суду у даній справі, оскільки зі змісту заяви про відвід не вбачається в чому саме полягає упередженість, суб'єктивність та особиста заінтересованість суддів.
Слід вказати, що підпунктом 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в актуальній редакції Рішення Ради суддів № 21 від 03.03.2016 передбачено, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.
Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів.
У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.
Заявник у своїх доводах посилається на застарілу редакцію Положення про автоматизовану систему документообігу суду, а отже спонукання до заявлення відводу суддям ґрунтуються на хибному застосуванні законодавства.
Стосовно інших доводів заявника то слід виходити з того, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Враховуючи викладене суддя доходить висновку про відсутність обґрунтованих підстав для відводу суддів, а тому у задоволенні заявленого їм відводу необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя
У задоволенні заявленого ОСОБА_1 відводу суддям Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., Шимківу С.С. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Боймиструк С.В.