Справа № 635/2735/18 Номер провадження 22-ц/814/1293/23Головуючий у 1-й інстанції Назаренко О.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
26 липня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дряниця Ю.В., Триголов В.М.
розглянув у режимі відеоконференції в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кузьміна Євгена Валерійовича, представника ОСОБА_1 , на рішення Харківського районного суду м.Харкова від 08 червня 2021 року (час ухвалення судового рішення з 13:37:39 до - час не вказаний; дата виготовлення повного тексту рішення - 22 червня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму завданих збитків у вигляді витрат на відновлення пошкодження транспортного засобу моделі DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 на суму 118 800,49 грн.
В обгрунтування заявлених вимог посилалася на те, що вона є власником транспортного засобу DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 . 21 січня 2016 року приблизно о 13 год. 30 хв. відповідач, керуючи автомобілем марки FORD F150 державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вкритою ожеледицею автодорозі Київ - Харків - Довжанський у Харківському районі Харківській області, за межами населеного пункту, під час руху на 460 км + 255 м вказаної автодороги, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з належним їй транспортним засобом, внаслідок чого її транспортний засіб було пошкоджено. Окрім того, водію, який на законних підставах знаходився за кермом належного їй авто, ОСОБА_4 , було завдано тілесних ушкоджень. 12 жовтня 2017 року вироком Харківського районного суду м.Харкова ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. На час звернення до суду вказаний вирок набрав чинності. У зв'язку із тим, що цивільно - правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП була застрахована у встановленому законом порядку страховою компанією, після настання страхового випадку вона звернулася до страхової компанії, яка страхувала цивільну відповідальність відповідача по справі - це страхова компанія «Омега» за адресою вул. Обсерваторна 17а, м.Київ. За результатами звернення, було зафіксовано факт ДТП за участю сторін, страхова компанія доручила проведення незалежної оцінки вартості пошкодженого транспортного засобу експерту; за результатами оцінки встановлено, що матеріальний збиток власника пошкодженого транспортного засобу складає 168 800,49 грн. За результатами встановлення винуватця ДТП, яким був ОСОБА_3 , Страхова компанія «Омега» у квітні 2017 року сплатила позивачці суму страхового відшкодування у сумі 50 000грн. Вказаний факт вона як позивач визнає та підтверджує, саме тому в позові вона не вказала в якості третьої особи страхову компанію відповідача «Омега». Вважає, що факт виплати на її адресу суми у розмірі 50 000грн не буде спростовувати відповідач, саме тому вказаний факт не потребує доказування, так як визнається сторонами. Решту суми у розмірі 118 800,49 гри (168 800,49 гри - 50 000 грн) вона бажає отримати від відповідача, як винуватця ДТП, як особи, яка своїми протиправними діями пошкодила належний їй автотранспортний засіб та спричинила своїми протиправними діями для неї матеріальний збиток, у розмірі 118 800,49 грн.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2018 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника у зв'язку із отриманням повідомлення про смерть ОСОБА_3 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2019 року по залучено ОСОБА_2 в якості правонаступника відповідача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Харківського районного суду м.Харкова від 08 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі адвокат Кузьмін Є.В., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд розглянув справу без участі позивача та його представника, які не були належним чином повідомлення про час та дату судового засідання 08 червня 2021 року, що позбавило їх можливості надавати докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог.
Із висновком суду першої інстанції про недоведеність факта належності автомобіля DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 представник позивача не погоджується, оскільки документи на автомобіль знаходяться у кримінальній справі, а ця цивільна справа є похідною від із обвинувального вироку суду. Світлокопії документів, які підтверджують право власності позивачки на автомобіль, долучені до апеляційної скарги.
У відзиві адвокат Тихонов Д.І., представник ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Наголошується, що позивач та її представник недобросовісно поставилися до виконання своїх процесуальних обов'язків, оскільки із квітня 2018 року до 08 червня 2021 року навіть не намагалися подати суду документи, що підтверджують право власності позивачки на автомобіль, а долучені до позову у якості доказів світлокопії документів містили інформацію про те, що власником автомобіля є юридична особа. Всупереч вимогам цивільного процесуального закону позивач намагається перекласти обов'язок доказування на суд.
Звертається увага, що долучений до позову звіт №16/11/2017 не відповідає вимогам ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та не може вважатися належним доказом на підтвердження розміру збитків.
Окрім того, позивачка не виконала вимоги ст.1281 ЦК України щодо своєчасного пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.08.2021 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.08.2021 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30.11.2021 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду з повідомленням учасників.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.12.2021 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду з повідомленням учасників.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 05.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Хіль Л.М., суддів учасників колегії Дряниця Ю.В., Триголов В.М.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01.11.2022 року справа прийнята до провадження апеляційного суду і призначена до розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 12.05.2023 року замінено головуючого по справі суддю Хіль Л.М. на суддю Лобова О.А.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17.05.2023 року справа прийнята до провадження апеляційного суду і призначена до розгляду.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2016 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем FORD F150, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухався зі швидкістю приблизно 65 км/год. по своїй смузі руху вкритої ожеледицею автодороги Київ Харків - Довжанський у Харківському районі Харківської області за межами населеного пункту. Під час руху на 460 км +255 м вказаної автодороги не впорався з керуванням автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з автомобілем DAF FT XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався по своїй смузі руху зі швидкістю приблизно 45 км/год. під керуванням ОСОБА_4 .
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля DAF FT XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за критеріями тривалості розладу здоров'я, а саме: закритий перелом проксимального відділу основної фаланги четвертого пальця без зміщення.
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз у розмірі 21 668 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят вісім) гривень 02 копійок.
Факт сплати СК «Омега» на користь позивачки страхового відшкодування у сумі 50 000 грн відповідачем ОСОБА_3 під сумнів не ставився, однак позивач відповідних доказів суду не надав.
Згідно звіту №16//11/2017, складеного 23.02.2016 оцінювачем ОСОБА_5 , матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля DAF FT XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 168 800,49 грн. З розділу 3.1 Ідентифікація КТЗ вбачається, що огляд об'єкту проводився 27 січня 2016 року у присутності представника власника ОСОБА_6 та представника АСК «Омега» Чернуха О.О., власником КТЗ зазначено ТОВ «Укрінформтрейд», адреса власника: м.Луганськ, вул. Ломоносова, 98.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала суду доказів про те, що вона є власником автомобіля DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 або що їй належить право володіння цим транспортним засобом на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право) та/або що власник цього транспортного засобу наділив позивача правом на звернення до суду за відшкодуванням шкоди, заподіяної автомобілю внаслідок ДТП.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Як убачається з матеріалів справи, 25 травня 2021 року адвокат Кузьмін Є.В., представник ОСОБА_1 , подав суду заяву, у якій, зокрема, просив узгодити із ним питання про час та дату наступного судового засідання телефоном (т.2 а.с.44).
Судове засідання 08 червня 2021 року відбулося без участі позивачки та її представника (т.2 а.с.47-49) і матеріали справи не містять даних про належне повідомлення позивачки та (або) її представника про дату, час і місце засідання суду, навіть телефоном, отже з наведених підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті спору.
Щодо суті спору.
Предметом спору за пред'явленим позовом є вимога про стягнення коштів у рахунок відшкодування збитків, завданих транспортному засобу позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Отже, предметом доказування у межах спірних правовідносинах є такі обставини: факт дорожньо-транспортної пригоди, склад її учасників, належність транспортних засобів учасникам пригоди чи іншим особам, розмір шкоди, завданої майну (транспортним засобам) учасників цієї дорожньо-транспортної пригоди, причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника(ів) і наслідками, що настали.
За змістом ст.2 і ст.4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тобто, звернувшись до суду із позовом, кожна особа має довести суду належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, зокрема, факт порушення її прав (ст.77-80, ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пред'явила позов до суду у квітні 2018 року, стверджуючи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, завдана шкода належному їй автомобілю (т.1 а.с.1-4). До позову долучені такі докази: світлокопія вироку суду (т.1 а.с.5), світлокопія звіту від 23 лютого 2016 року (т.1 а.с.6-20). Жодних інших доказів упродовж розгляду справи (більше трьох років) ні позивачка, ні її представник суду не подавали, будь-яких клопотань про витребування доказів суду не заявляли.
Копія вироку суду не містить даних про власника автомобіля DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 .
У звіті від 23 лютого 2016 року (т.1 а.с.9) зазначено, що власником автомобіля DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 є ТОВ «Укрінформтрейд», така ж інформація міститься у світлокопії протоколу огляду транспортного засобу (т.1 а.с.11 зворот).
25 вересня 2018 року судом отриманий відзив на позов, у якому адвокат Романчук О.А., представник відповідача Литвинова І.М., заперечуючи проти позову, стверджує, що ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки матеріали справи містять світлокопії документів, згідно яких власником автомобіля DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 є ТОВ «Укрінформтрейд» (т.1 а.с.54-56).
Копія відзиву на позов направлена на адресу ОСОБА_1 18 вересня 2018 року (т.1 а.с.52). У судовому засіданні адвокат Кузьмін Є.В. підтвердив факт отримання копії відзиву на позов.
19 березня адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, подав до суду заяву про ознайомлення із матеріалами справи (т.1 а.с.83).
У подальшому адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, неодноразово подавав суду клопотання про відновлення провадження у справі та ухвалення рішення по суті спору (т.1 а.с.85,90,92,94).
30 вересня 2019 року адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, подав суду заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на цей день, до моменту його ознайомлення із матеріалами справи (т.1 а.с.97).
Матеріали справи не містять відомостей про те, що адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, ознайомився із матеріалами справи.
07 листопада 2019 року адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, подав суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на цей день, у зв'язку із його перебуванням у відрядженні (т.1 а.с.100).
21 листопада 2019 року адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, подав суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на цей день, у зв'язку із необхідністю привести позов у відповідність із наданими нотаріусом відомостями про спадкоємців відповідача (т.1 а.с.114).
Відредагований позов суду не був поданий, натомість 16 грудня 2019 року адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, обмежився клопотанням про залучення до участі у справі спадкоємця відповідача (т.1 а.с.118).
04 лютого 2020 року адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, подав суду клопотання розглянути справу без його участі у разі наявності даних про належне повідомлення відповідача. Аналогічні заяві подані суду 30 березня 2020 року, 17 квітня 2020 року (т.1 а.с.124-125, 135-136, 181-182).
У подальшому адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, звертався до суду із клопотаннями до проведення засідань у режимі відеоконференції (т.1 а.с.192-193, 204, 218-219; т.2 а.с.28), про відкладення судових засідань (т.1 а.с.206,211,215).
25 травня 2021 року адвокат Кузьмін Є.В., представник позивачки, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі та без участі позивачки (т.2 а.с.44).
Проаналізувавши наведений перебіг розгляду справи та процесуальних дій, вчинених представником позивачки, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачка та її представник упродовж тривалого часу (три роки), достовірно знаючи про доводи заперечень відповідача на позов, не вчинили жодних дій задля підтвердження факта належності автомобіля DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
З огляду на встановлене слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що позивачка не довела суду належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами те, що вона є власником автомобіля DAF FTHE 105460 державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому відсутні підставі вважати доведеним, що внаслідок його пошкодження були порушені права та/або законні інтереси ОСОБА_1 .
Стосовно доводів апеляційної скарги і долучених до неї світлокопій документів апеляційний суд зауважує, що сталою судовою практикою Верховного Суду сформульований такий правовий висновок щодо застосування норми права, а саме положень ст. 367 ЦПК України.
У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні. (див. постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 145/474/17), від 05 грудня 2018 року (справа № №346/5603/17), від 03 травня 2018 року (справа № 404/251/17), від 13 січня 2021 року (справа №264/949/19).
В апеляційній скарзі у порушення вимог ст.356, ст.367 ЦПК України не зазначено про нові докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, лише зазначено, що вони (докази) додаються до апеляційної скарги.
До апеляційної скарги також до долучено доказів на користь існування у позивачки та у її представника об'єктивних перешкод для подання суду першої інстанції доказів належності автомобіля саме позивачці.
З огляду на наведене, враховуючи принцип добросовісності у здійсненні процесуальних прав та обов'язків, апеляційний суд не вбачає підстав для дослідження світлокопій документів, долучених до апеляційної скарги.
Керуючись ст.367, ст.374 ч.1 п.2, ст.376 ч.1 п.4, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Кузьміна Євгена Валерійовича, представника ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду м.Харкова від 08 червня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення по суті заявлених вимог.
ОСОБА_1 відмовити за недоведеністю у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2023 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов