Провадження № 33/803/1550/23 Справа № 199/3380/23 Суддя у 1-й інстанції - СЕНЧИШИН Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
25 липня 2023 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Шрамікової П.М., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 10 (десять) років, та конфіскацією транспортного засобу, який перебуває у приватній власності останнього.
Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 гривень на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що постановами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2022 року та Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні 02 серпня 2022 року та 28 серпня 2022 року відповідно, адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. За кожне правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу розміром 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Протягом року після вчинення зазначених правопорушень ОСОБА_1 повторно вчинив адміністративне правопорушення за наступних обставин: 30 березня 2023 року о 20 год. 50 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 208 по вул. Чернігівській у м. Дніпрі керував транспортним засобом «NISSAN ROGUE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні відео реєстратори працівників патрульної поліції.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Шрамікова П.М., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення справи та прийшов передчасного висновку про винність ОСОБА_1 .
Вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, право ОСОБА_1 на захист було порушено, оскільки йому не було роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено наявних ознак наркотичного сп'яніння.
Зазначає, що на відеозаписі не видно обличчя порушника. Відеозапис не є безперервним та переривається, не містить момент руху та зупинки ОСОБА_1 до зупинки працівниками поліції.
Будучи належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ОСОБА_1 та його захисник Шрамікова П.М. в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
Як вбачається з довідки про доставку смс-повідомлення, ОСОБА_1 судовий виклик на 25.07.2023 року отримав 12 липня 2023 року, тобто завчасно до судового засідання.
За таких підстав, з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить про те, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність особи, яка керує транспортним засобом виникає і в разі її відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Зокрема, даними зазначеними у :
- протоколі про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;
- рапорті працівника патрульної поліції, яким підтверджений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмови останнього від проходження огляду у встановленому законом порядку для визначення стану наркотичного сп'яніння;
- переглянутому в судовому засіданні відеозаписі з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- картками обліку адміністративного правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 двічі протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення (а.с. 4, 5);
- копіями постанов судів першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, що свідчить про повторність, а саме: постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.09.2022 року, про притягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2022 року про притягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначені докази, досліджені під час апеляційного розгляду, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються вищезазначеним доказами.
Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта з підстав того, що протокол про адміністративне правопорушення було складено неуповноваженою на те особою.
Згідно зі ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені зокрема ст. 130 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
У пункті 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 1452/735 від 09.11.2015 року зазначено ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 7 зазначеної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно з п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Посилання в апеляційній скарзі, що працівники поліції формально переписали виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, на думку апеляційного суду не заслуговують на увагу.
Оскільки у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп'яніння, які передбачені в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 від 09.11.20215 року, на місці зупинки транспортного засобу, однак провести такий огляд за допомогою лабораторного дослідження біоматеріалу на місці неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано пропонували йому пройти такий у медичному закладі в лікаря-нарколога, зазначили виявлені ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія ОСОБА_1 та у рапорті інспектора.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом містить файли на яких не видно обличчя правопорушника, не заслуговують на увагу.
На дослідженому судом відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафільмовано момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом «NISSAN ROGUE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксовано ознаки сп'яніння та правомірна пропозиція працівника поліції пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 було роз'яснено його права та наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Досліджений судом відеозапис доводить, що ОСОБА_1 після роз'яснення йому наслідків відмови від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння, усвідомлено та безсумнівно відмовився від проходження такого огляду.
Зауваження захисника щодо неповноти дослідженого відеозапису судом відхиляються, оскільки на наданому суді відеозаписі достатньо повно зафіксовано обставини, які підлягають доказуванню у цій справі.
Доводи захисника з приводу відсутності доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом судом також відхиляються, оскільки така обставина сама по собі ані підтверджує, ані спростовує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Отже, доводи сторони захисту, про те, що відеозапис є недопустимим доказом, не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо порушеного права на захист ОСОБА_1 .
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 042502 від 30.03.2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, міститься його підпис про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також дати розгляду даного протоколу про адміністративне правопорушення саме 26.04.2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська. Роз'яснення прав ОСОБА_1 та оголошення дати та місця розгляду справи відносно нього, підтверджується і дослідженим фрагментом відеозапису.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та конфіскацією транспортного засобу, який перебуває у приватній власності останнього, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Шрамікової Поліни Миколаївни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко