Справа № 761/11523/22
Провадження № 1-кп/761/2315/2023
26 липня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
провівши відкрите судове засідання в режимі відеконференції в залі суду у м. Києві із розгляду кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100000878 від 02 квітня 2022 року, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Підгорне Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримніальне провадження №12022100100000878 від 02 квітня 2022 відносно ОСОБА_2 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Ухвалою від 13 червня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11 серпня 2023 року включно.
В судовому прокурор в оголосив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 . Зазначив, що визначені раніше ризики у відповідності зі ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вказував, що заявлене прокурором клопотання необгрунтоване, і при цьому прокурором не наведено нових підстав, які б доводили необхідність продовження утримання обвинуваченого під вартою. Просив застосувати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.
Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_2 а саме вчинення тяжкого злочину, який спричинив тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 .
При цьому суд враховує, що обвинувачений офіційного джерела доходу немає, неодружений, немає міцних соціальних та сімейних зв'язків, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, та які підтримані прокурором у судовому засіданні, а саме, що обвинувачений перебуваючи на волі зможе переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Крім того, судом у контексті наявності ризику незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні враховується, що під час нового розгляду кримінального провадження ще не були допитані всі свідки в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, водночас обвинуваченому відомі анкетні дані свідків та потерпілих, їх адреси проживання, а тому існує висока ймовірність настання такого ризику.
Крім того, досліджуючи питання щодо доведеності заявленого прокурором ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального провадження судом також враховується і той факт, що ОСОБА_2 раніше був засуджений за вчинення кримінального правопорушення проти здоров'я особи, при цьому і наразі є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні проти здоров'я особи.
Судом також береться до уваги, що згідно з практикою ЄСПЛ суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «W проти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства
Разом з тим, суд вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою - відсутні.
Враховуючи наведе, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до 23 вересня 2023 року включно, підстав для застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - суд не вбачає.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що ОСОБА_2 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_2 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження та обсяг підозри, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інших даних про його особу, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2 суд не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 вересня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2023 року по справі № 761/11523/22.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до суду на кожен виклик;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Контроль за виконанням ухвали - покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником.
Суддя ОСОБА_1