Справа № 761/20776/23
Провадження № 3/761/4796/2023
28 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н. В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, раніше до адміністративної відповідальності притягувалась, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , тимчасово не працююча,
за ч.4 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
28.05.2023 командиром взводу № 1 роти № 7 батальйону № 3 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Тереверка Є.О., складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 286472, відповідно до якого ОСОБА_1 28.05.2023 о 12 год 05 хв за адресою АДРЕСА_3 , у закладі «Кафе-Бар», здійснила роздрібну торгівлю алкогольних напоїв (зі слів ОСОБА_1 - горілки) без марок акцизного податку, чим порушила вимоги ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2023, письмові пояснення особи, перелік вилучення речей і документів, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП та інші матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, ст.156 КУпАП передбачає адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку (ч. 1 ст. 156 КУпАП);
за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби (ч. 2 ст. 156 КУпАП);
за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом (ч. 3 ст. 156 КУпАП);
за дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (ч. 4 ст. 156 КУпАП).
Отже, суб'єктами правопорушення, передбаченого ст.156 КУпАП, можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях. Тобто адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає для визначеного кола осіб.
Разом з цим в матеріалах справи відсутні докази відносно того, що ОСОБА_1 є працівником торгівлі чи суб'єктом господарської діяльності.
Крім того, санкція ст. 156 ч.4 КУпАП передбачає обов'язкову конфіскацію товарів та виручки від продажу за торгівлю без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. У протоколі вилучення, який доданий до протоколу, не зазначено місцезнаходження виручки від продажу алкогольних виборів та взагалі не зазначено чи вилучалася виручка від продажу таких виробів.
Крім цього, фабула, яка зазначена в протоколі не відповідає фабулі вказаної статті, тобто не вказана кваліфікуюча ознака, передбачена ч.4 ст.156 КУпАП, тому у суду є сумніви щодо достовірності викладених обставин в протоколі,у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 156 КУпАП.
У порушення вимог ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків адміністративного правопорушення.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, оцінюючи наведені докази, безпосередньо досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП - не доведена, а тому суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 4 ст. 156, ст. ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
Закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.156 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Шевченківського районного суду м.Києва протягом 10 днів дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя