СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4220/23
ун. № 759/13374/23
26 липня 2023 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12021111140000595, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
ОСОБА_3 20.07.2023 року до Святошинського районного суду м. Києва було подано клопотання про скасування арешту майна, а саме: земельної ділянки площею 0,01016 га з кадастровим номером 3222487000:04:002:5002, яка належить ОСОБА_3 , який було накладено ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12021111140000595, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 жовтня 2021 року.
Дане клопотання мотивовано тим, що в червні 2023 року заявнику стало відомо про накладення ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/2701/23 у кримінальному провадженні № 12021111140000595 від 20.10.2021 р. арешту на земельну ділянку площею 0,01016 га з кадастровим номером 3222487000:04:002:5002, яка належить заявнику на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.02.2010 року виданого на підставі рішення Ходосіївської сільської ради № 638 від 25.09.2009 року. Вважає що даний арешт є необґрунтованим та безпідставним, оскільки не має достатніх правових і фактичних, та є втручання у права власника майна.
Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, якою підтримує подане клопотання про скасування арешту майна та просить розгляд клопотання провести за його відсутності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належим чином, подав до суду заяву, якою просить відмовити в задоволенні клопотання.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року було задоволено клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021111140000595, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 жовтня 2021 року про накладення арешту на майно.
Вказаною ухвалою було накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку площею 0,01016 га з кадастровим номером 3222487000:04:002:5002.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 0,01016 га з кадастровим номером 3222487000:04:002:5002, належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.02.2010 року виданого на підставі рішення Ходосіївської сільської ради № 638 від 25.09.2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Главою 2 КПК України, встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).
Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 131 КПК України, арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК України, застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Отже, доводи заявника знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є обґрунтованими та заснованими на законі.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_3 його майном на підставі зазначених обставин, оскільки заявником доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
У зв'язку з чим, вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року (справа №759/2701/23), не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170, 171, 173, 174,309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12021111140000595, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва (справа №759/2701/23) від 16 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12021111140000595, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0,01016 га з кадастровим номером 3222487000:04:002:5002, яка належить ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1