пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
18 липня 2023 року Справа № 910/2697/23
Суддя Господарського суду Волинської області Шум М. С., за участю секретаря судового засідання Королюка І.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача адвоката Павлова В. І.
про стягнення витрат на правничу допомогу
у справі № 910/2697/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Бручі Дмитра Миколайовича, м. Ковель
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», м. Київ
про стягнення 325 303, 23 грн.
Представники сторін: н/з
встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 12.06.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" на користь Фізичної особи-підприємця Бручі Дмитра Миколайовича 273 240 грн. заборгованості, 26 051,73 грн. пені, 21 640,62 грн. інфляційні втрат, 4078,08 грн. 3% річних, а всього 325 010,43 грн., а також 4875,16 витрат по сплаті судового збору; в частині стягнення 259,01 грн. пені та 33,79 грн. трьох процентів річних в позові відмовити, судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, згідно клопотання представника позивача адвоката Павлова В.І. призначено на 26 червня 2023 року на 10:30 год., підприємцю Бручі Д.М. в строк до 16.06.2023 включно зобов'язано надати суду документальні підтвердження понесення витрат на правничу допомогу та у визначений строк направити відповідні матеріали на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", докази направлення надати суду, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", відповідно до ст. 126 ГПК України, в строк до 22.06.2023 включно надати Господарському суду Волинської області та підприємцю Бручі Д.М. письмові пояснення по суті понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, шляхом направлення останніх на електронні адреси Господарського суду Волинської області (inbox@vl.arbitr.gov.ua) та представника підприємця Бручі Д.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
22.06.2023 до суду надійшла заява адвоката позивача Павлова В. І. №б/н від 12.06.2023 (вх. № 01-74/949/23 від 22.06.2023) про стягнення витрат на правничу допомогу з доказами надіслання відповідачеві.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 матеріали заяви підприємця Бруча Д.М. №б/н від 12.06.2023 (вх. № 01-74/949/23 від 22.06.2023) про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №910/2697/23 розприділено судді Шуму М. С.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.06.2023 розгляд заяви представника підприємця Бруча Д.М. адвоката Павлова В. І. №б/н від 12.06.2023 (вх. № 01-74/949/23 від 22.06.2023) про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №910/2697/23 прийнято до провадження Господарським судом Волинської області у складі судді Шума Миколи Сергійовича. Заяву представника підприємця Бруча Д.М. адвоката Павлова В. І. №б/н від 12.06.2023 (вх. № 01-74/949/23 від 22.06.2023) про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №910/2697/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на "18" липня 2023 р. на 12:00 год.
Забезпечено підприємцю Бручі Д.М. участь представника, адвоката Павлова В.І. в судовому засіданні у справі, призначеному на 18.07.2023. об 12 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, здійснивши проведення засідання суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Судове засідання 18.07.2023 мало бути проведено в режимі відеоконференції з представником позивача, однак, при розгляді справи було виявлено: несправність системи, неможливість налагодження коректної роботи системи відеоконференцзв'язку), а саме: не можливість встановити з'єднання, в зв'язку з нестабільною роботою мережі Інтернет.
Представник відповідача в судове засідання 18.07.2023 не з'явилися, додаткових пояснень, заяв та клопотань на адресу суду станом на 18.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» не надходило.
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та заяву, суд встановив наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу), відбувається в такі етапи:
1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною третьою статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов'язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Представник позивача у своєму клопотанні такий опис наводить.
Заявник в підтвердження понесених витрат на правову допомогу долучив до матеріалів справи:
1) договір про надання правничої допомоги №0908/22 від 09.08.2022, який укладений між адвокатом Павловим Вячеславом Ігоровичем та підприємцем Бручею Д.М. ;
2) копія акту приймання - передачі наданих послуг від 12.06.2023 ;
3) опис робіт (послуг), виконаних робіт адвокатом, (а.с.146-152).
Суд бере до уваги висновок, зазначений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 зі справи №922/445/19. В абзацах другому та третьому пункту 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена у поставові Верховного Суду у справі №910/16803/19 від 19.07.2021
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Бручі Дмитра Миколайовича судом визнано підставними, позов задоволено повністю, судом встановлено порушення ТзОВ "Нова Пошта" прав позивача. Зважаючи на викладене суд дійшов до зазначених вище висновків про покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги заяви представника позивача адвоката Павлова В. І. про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, пов'язаних із розглядом справи №910/2697/23.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 236-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву представника позивача адвоката Павлова В.І. від 12.06.2023 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у справі № 910/2697/23 - задовольнити .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (м. Київ, Столичне шосе, 103, корпус 1, повер 9, код ЄДРПОУ 31316718) на користь Фізичної особи-підприємця Бручі Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 26.07.2023.
Суддя М. С. Шум