вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" липня 2023 р. Cправа №902/232/23
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс", м.Київ,
до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал", смт Вапнярка Тульчинського району Вінницької області,
про стягнення 249134,28 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії
Процесуальні дії у справі.
20.02.2023 до Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" з позовом про стягнення з Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" 249134,28 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №18.05.2022-2Е від 18.05.2022, нарахованої в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за отриману електричну енергію в листопаді 2022 року, яка складається з: 231019,80 грн основної заборгованості; 17089,13 грн пені; 1025,35 грн 3% річних.
Ухвалою суду від 27.02.2023 відкрито провадження у справі №902/232/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.04.2023.
Ухвалою суду від 04.04.2023 відкладено підготовче судове засідання у справі до 09.05.2023 в зв'язку з першою неявкою до суду відповідача, причини якої судом визнані поважними.
09.05.2023 відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу без номеру та дати (а.с.69) та заявою без номеру та дати (а.с.70), у якій зазначив, що після відкриття провадження у цій справі ним було сплачено 55000,00 грн в рахунок погашення основної заборгованості.
09.05.2023 до суду надійшло клопотання позивача "про закриття провадження у справі в частині" №902-232-23-4 від 09.05.2023 (а.с.75), де Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" просило суд закрити провадження у справі №902/232/23 в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 55000,00 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.
За наслідками слухання справи, 09.05.2023, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали про відкриття провадження у справі, постановлена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про перерву в підготовчому судовому засіданні до 30.05.2023.
Ухвалою суду від 30.05.2023 закрито підготовче судове провадження та призначено справу №902/232/23 до судового розгляду по суті на 04.07.2023.
Також 04.07.2023 до суду звернувся відповідач із клопотанням без номеру та дати (вх. канц. суду №01-34/6153/23 від 04.07.2023), в якому представник Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" адвокат Купрій О.М. просив провести судове засідання, призначене на 04.07.2023, без його участі.
За наслідками судового засідання, 04.07.2023, судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 17.07.2023.
17.07.2023 на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" №1707/1 від 17.07.2023 (вх. канц. суду №01-34/6627/23 від 17.07.2023) про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.
Також листом №1407/1 від 14.07.2023 (вх. канц. суду №01-34/6585/23 від 17.07.2023) Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" просило суд закрити провадження у справі №902/232/23 в частині стягнення основного боргу в сумі 95000,00 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору та, як наслідок, повернути з державного бюджету сплачений судовий збір за позовні вимоги в зазначеній частині.
На визначену судом дату, 17.07.2023, сторони не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, зокрема, позивач - в попередньому судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 04.07.2023, відповідач - шляхом направлення ухвали суду від 04.07.2023 на адресу його електронної пошти, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду (№2пр. від 11.07.2023).
Враховуючи наведене, судом вжито належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.
Беручи до уваги неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Стислий виклад позицій учасників справи.
Звертаючись із цим позовом до суду позивач зазначив, що 18.05.2022 між ним та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №18.05.2022-2Е (надалі за текстом також - Договір).
На виконання умов вказаного Договору протягом листопада 2022 року позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію на загальну вартість 231019,80 грн, про що сторонами було складено відповідний акт приймання-передачі електричної енергії.
Разом з тим, Комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Вапнярка водоканал" належним чином свої зобов'язання не виконало, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 231019,80 грн, що стало підставою для звернення із цим позовом до суду про стягнення основної заборгованості, пені та 3% річних.
Відповідач проти стягнення пені та 3% річних заперечив, однак визнав розмір основної заборгованості до початку розгляду справи по суті (заява без номеру та дати (вх. канц. суду №01-34/5109/23 від 30.05.2023).
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
18.05.2022 шляхом підписання заяви-приєднання (а.с.23) між позивачем (надалі за текстом також - Постачальник) та відповідачем (надалі за текстом також - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №18.05.2022-2Е (а.с.14-22). В зазначеній заяві-приєднання визначено, що початок постачання електричної енергії з 18.05.2022.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість електричної енергії визначено в обсязі 520000 кВт*год. відповідно до додатку 3 до Договору "Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу (чем)".
Строк постачання електричної енергії: з дати, визначеної в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, на період до припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (п.2.3. Договору).
За умовами п.5.1. Договору ціна цього Договору становить 1664000,00 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.
Відповідно до п.5.5. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
У Договорі п.5.7. визначено, що оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути більшим 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання його Споживачем.
Згідно з пп.1 п.6.2. Договору Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії.
Як зазначено у п.13.1 Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору і діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Договір може бути достроково розірваний з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Але не раніше ніж з дня зміни нового електропостачальника.
Додатком 2 до Договору є комерційна пропозиція (а.с.24-26), умовами якої визначено:
- оплата електричної енергії здійснюється Споживачем по факту, протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку. Розмір оплати визначається за даними, що надані споживачем, або оператором системи розподілу (оператором комерційного обліку), згідно приладів обліку електричної енергії за відповідний розрахунковий період (п.4 додатку 2 до Договору);
- за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.7 додатку 2 до Договору);
- інформування Споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну дії, зміну тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін або може бути корисною для Споживача, здійснюються шляхом направлення відповідної інформації, зокрема засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднанні до умов Договору (пп.2 п.13 додатку 2 до Договору).
Додатковою угодою №5 від 19.08.2022 (а.с.28) внесено зміни до Договору, зокрема збільшено з 01.11.2022 ціну за одиницю товару до 5,10 грн з ПДВ (п.1 цієї угоди).
В матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт приймання-передачі електричної енергії №00000001327 за листопад 2022 року (а.с.29), за яким Постачальник передав, а Споживач прийняв електричну енергію на загальну суму 231019,80 грн.
В матеріалах справи наявний також рахунок на оплату №1258 від 30.11.2022 за електричну енергію на суму 231019,80 грн (а.с.30). На підтвердження надіслання рахунку №1258 від 30.11.2022 позивачем долучено до матеріалів справи паперову копію електронного доказу - електронний лист від 08.12.2022 з адреси "gaze.energo@gmail.com" надісланий на електронну адресу "vapvodokanal555@ukr.net", яку вказано відповідачем у заяві-приєднання (а.с.23).
Судом встановлено, що після відкриття провадження відповідачем частково сплачено основний борг в сумі 95000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:
- №147 від 15.03.2023 на суму 20000,00 грн (з яких, за згодою сторін, лише 10000,00 грн зараховано за актом приймання-передачі електричної енергії №00000001327 за листопад 2022 року (лист відповідача №29а від 15.03.2023 (а.с.71) та заява позивача №1407/1 від 14.07.2023 (вх. канц. суду №01-34/6585/23 від 17.07.2023));
- №44 від 22.03.2023 на суму 15000,00 грн,
- №165 від 27.03.2023 на суму 10000,00 грн;
- №e0124969ad від 14.04.2023 на суму 10 000,00 грн;
- №0c6e2feb57 від 21.04.2023 на суму 10 000,00 грн;
- №4c63adc97b від 16.05.2023 на суму 10 000,00 грн;
- №b83a12ba70 від 29.05.2023 на суму 10 000,00 грн;
- №428 від 30.06.2023 на суму 20 000,00 грн.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 231019,80 грн основної заборгованості; 17089,13 грн пені; 1025,35 грн 3% річних за Договором поставки.
За приписами ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
11.06.2017 набув чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", частиною 1 ст.4 якого визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 15 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").
У відповідності до п.30 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з ч.1, 2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частиною 2 ст.275 ГК України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Враховуючи наведене, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (надалі за текстом також - ПРРЕЕ).
Відповідно до п.4.2. розділу IV ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
За умовами п.4.8. розділу IV ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем протягом листопада 2022 поставлено електричної енергії відповідачу на загальну вартість 231019,80 грн.
Згідно з п.4.12. розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:
- протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;
- протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;
- в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Частиною 1 ст.193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст.193 ГК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем по факту, протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку.
Суд зазначає, що на підтвердження надіслання рахунку №1258 від 30.11.2022 позивачем долучено до матеріалів справи паперову копію електронного доказу - електронний лист від 08.12.2022 з адреси "gaze.energo@gmail.com" надісланий на електронну адресу "vapvodokanal555@ukr.net", яку вказано відповідачем у заяві-приєднання (а.с.23).
Як визначено Договором: "інформування Споживача ... здійснюються шляхом направлення відповідної інформації, зокрема засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднанні до умов Договору."
Суд зауважує, що огляду на висновку стосовно застосування норм права, наведених у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №923/1379/20 та у постанові Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21:
- листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК України;
- чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов'язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення.
За таких обставин, з огляду на відсутність заперечень відповідача про отримання рахунку №1258 від 30.11.2022, суд доходить висновку, що відповідач отримав такий рахунок 08.12.2022.
Суд враховує, що в практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17).
Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з 20 грудня 2022 року.
При цьому слід зауважити, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що після відкриття провадження у справі №902/232/23 відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 95000,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Зазначені висновки щодо застосування п.2 ч.1 ст.231 ГПК України викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.
За таких обставин, враховуючи, що внаслідок часткової сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 95000,00 грн за Договором, суд констатує, що у цій справі відсутній предмет спору щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 95000,00 грн, що є підставою для закриття провадження у цій частині.
Судом також розглянуто вимоги стосовно стягнення 17089,13 грн пені та 1025,35 грн 3% річних за Договором за період з 19.12.2022 по 10.02.2023.
У відповідності до вимог ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.
Також, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом сторонами погоджено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.7 додатку 2 до Договору).
Як було зазначено вище судом, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з 20.12.2022.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення штрафних та компенсаційних нарахувань, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку, що правомірним та обґрунтованими є стягнення 16772,67 грн - пені та 1006,37 грн - 3%. Таким чином, в задоволенні позову стосовно стягнення 316,46 грн - пені та 18,98 грн - 3% слід відмовити.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається відшкодування судового збору, пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних - в сумі 266,69 грн.
В зв'язку з відмовою в задоволенні позову в частині стягнення 316,46 грн - пені та 18,98 грн - 3% судовий збір в розмірі 5,03 грн залишається за позивачем.
Суд також враховує положення ч.1 ст.130 ГПК України, згідно яких: "У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову."
З огляду на те, що у заяві без номеру та дати (вх. канц. суду №01-34/5109/23 від 30.05.2023) відповідач визнав позов в частині стягнення основного боргу до початку розгляду справи по суті, суд, керуючись зазначеними положеннями закону, дійшов висновку про покладення на нього сплаченого судового збору за подання позову в цій частині, в розмірі 50% (виходячи з суми задоволених вимог в розмірі 136019,80 грн) - 1020,15 грн. При цьому питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1020,15 грн за подання позову в частині стягнення 136019,80 грн основного боргу судом не вирішується за відсутності відповідного волевиявлення позивача.
В частині судового збору стосовно основного боргу, за яким закрито провадження у цій справі, суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Із змісту наведеної норми слідує, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду матеріалів справи за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.
При цьому, можливість повернення судового збору у зв'язку із закриттям провадження у справі залежить від підстави прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи клопотання позивача "про закриття провадження у справі в частині" №1407/1 від 14.07.2023, суд дійшов висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" 1425,00 грн судового збору.
Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі №902/232/23 в частині стягнення основного боргу в сумі 95000,00 грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" (вул.Привокзальна, буд.28, смт Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька обл., 24240, ідентифікаційний код: 32721820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (вул.Шимановського Віталія, буд.2/1, офіс 104, м.Київ, 02125, ідентифікаційний код: 44103421) 136019,80 грн основного боргу, 16772,67 грн - пені, 1006,37 грн - 3% річних та 1286,84 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. В позові в частині стягнення 316,46 грн - пені та 18,98 грн - 3% річних - відмовити.
6. Судовий збір в розмірі 5,03 грн залишити за позивачем.
7. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (вул.Шимановського Віталія, буд.2/1, офіс 104, м.Київ, 02125, ідентифікаційний код: 44103421) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1425,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення №1378 від 10.02.2023, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №902/232/23.
8. Примірник рішення, скріплений гербовою печаткою суду та підписом судді є підставою для повернення судового збору у визначеному цим рішенням розмірі.
9. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.
10. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
11. Повне рішення складено 27 липня 2023 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим:
1 - до справи;
2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (gaze.energo@gmail.com);
3 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" адвокату Цулаію Г.З. (ІНФОРМАЦІЯ_1);
4 - Комунальному виробничо-експлуатаційному підприємству "Вапнярка водоканал" (VAPVODOKANAL555@ukr.net);
5 - представнику Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Вапнярка водоканал" адвокату Купрію О.М. (ІНФОРМАЦІЯ_2)