ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 липня 2023 року Справа № 924/300/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
позивача - Бейлик А.Б.
відповідача - Деревецький В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 у справі №924/300/23 (суддя Крамар С.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ"
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС"
про стягнення 474 703, 31 грн, з яких: 350 324, 70 грн - основного боргу, 113 505, 20 грн - пені, 3 109, 73 грн - 3% річних, 7 763, 68 грн - інфляційних втрат
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 справу №924/300/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ", с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС", м. Київ про стягнення 474 703, 31 грн, з яких: 350 324 ,70 грн - основного боргу, 113 505, 20 грн - пені, 3 109, 73 грн - 3% річних, 7 763, 68 грн - інфляційних втрат передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 02.05.2023 у справі №924/300/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 у справі №924/300/23, а справу №924/300/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Хмельницької області.
Апелянт вважає, що даний позов є позовом про відшкодування шкоди, завданої автомобілю позивача (внаслідок ДТП), а тому, відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України, дана справа за вибором позивача повинна розглядатись Господарським судом Хмельницької області, адже місце заподіяння шкоди (ДТП) відбулось на автодорозі біля с. Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області.
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на вищевказані обставини та не застосував правові позиції Великої Палати Верховного суду у схожих правовідносинах, а отже дійшов помилкового висновку про передачу справи до Господарського суду м. Києва за підсудністю.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/300/23/3171/23 від 19.05.2023 витребувано матеріали справи №924/300/23 з Господарського суду Хмельницької області. 29.05.2023 матеріали справи №924/300/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 у справі №924/300/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на "29" червня 2023 р. об 14:30 год.
Запропоновано відповідачу у строк до 27.06.2023 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Роз'яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали направлено учасникам справи на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи (а.с. 23, т. 2)
29.06.2022 до початку судового засідання на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення з приводу поданої апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 у справі №924/300/23, в яких останній вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 41-43, т. 2).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на "20" липня 2023 р. об 16:00 год.
Розпорядженням керівника апрату суду №01-05/401 від 19.07.2023 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гудак А.В. у період з 03.07.2023 по 04.08.2023 включно, відповідно до ст. 32 ГПК України та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 у справі №924/300/23 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б.
20.07.2022 до початку судового засідання на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких останній просить суд звернути увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17 (а.с. 53-57, т. 2).
В судове засідання 20.07.2023 з'явились представник позивача (в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та представник відповідача (в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та надали усні пояснення з приводу винесеної судом першої інстанції ухвали.
Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, заслухавши усні пояснення представників учасників справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
17.03.2023 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ", с.Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС", м.Київ про стягнення 474 703, 31 грн, з яких: 350 324,70 грн - основного боргу, 113 505, 20 грн - пені, 3 109, 73 грн - 3% річних, 7 763, 68 грн - інфляційних втрат у зв'язку із неналежним виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №34296Га2щ від 18.05.2022 року.
22.03.2023 Господарським судом Хмельницької області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/300/23 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
17.04.2023 Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС", м. Київ заявлено клопотання до Господарського суду Хмельницької області про передачу даної справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
В обгрунтування заявленого клопотання зазначив, що частиною 1 ст. 27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних і осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2. ст. 27 ГПК України).
Вказує, що згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" є: 04070, м. Київ, Подільський район м. Києва, вул. Іллінська, 8.
Отже вважає, що справа №924/300/23 за позовом ТОВ "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ" до АТ "СК "АРКС" про відшкодування шкоди, стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат підсудна Господарському суду м. Києва (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44В)
20.04.2023 представником позивача подано заперечення з приводу такого клопотання, в якому останній посилається на те, що даний позов є позовом про відшкодування шкоди, завданої автомобілю позивача, а тому, відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України, дана справа за вибором позивача повинна розглядатись Господарським судом Хмельницької області, адже місце заподіяння шкоди знаходиться на території Хмельницької області. Окрім того, спірні правовідносини виникли з діяльності представництва відповідача - Хмельницької дирекції Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС", м. Київ, з якою було укладено договір і велась вся комунікація, а тому в силу ч.ч. 3, 5 ст. 29 ГПК України спір має розглядатись Господарським судом Хмельницької області.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 заяву Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" від 17.04.2023 задоволено, справу №924/300/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ", с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС", м. Київ про стягнення 474 703, 31 грн, з яких: 350 324 ,70 грн - основного боргу, 113 505, 20 грн - пені, 3 109, 73 грн - 3% річних, 7 763, 68 грн - інфляційних втрат передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Місцевий господарський суд зазначив, що позовна заява, яка подана до страхової компанії про відшкодування шкоди завданої транспортному засобу позивача внаслідок ДТП не є позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну особи, а даний спір не виник з діяльності філії чи представництва страхової компанії (Хмельницької дирекції АТ "СК "АРКС")
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 у справі №924/300/23 та мотивами суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку винесеній ухвалі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи, віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (п.п. 6, 10, 15 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу).
З огляду на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Згідно з частинами першою і другою статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідності до ч. 3 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Згідно ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтись також за місцем заподіяння шкоди.
У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (стаття 982 ЦК України).
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
У відповідності до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Апелянт вважає, що у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум,
зазначених договорі страхування, відшкодовує у встановленому Договором та Законом порядку шкоду (збитки), заподіяну майну Страхувальника. Після відшкодування шкоди Страхувальнику,
Страховик згідно ст. 1191 ЦК України має право звернутись із регресною вимогою до відповідної винної особи (в даному випадку, утримувачу диких звірів).
Вищевказане також випливає із Договору страхування (Каско) від 18.05.2022, зокрема Страховик має право:
п.п. 20.1.3. після виплати страхового відшкодування пред'являти право вимоги відшкодування збитків до осіб, що винні в настанні страхового випадку (право регресу);
п.п. 20.1.4. вимагати від Страхувальника повернення суми виплаченого страхового відшкодування, як безпідставно набутого майна, якщо виявиться така обставина, що повністю або частково позбавляє Страхувальника (Вигодонабувача) на отримання страхового відшкодування (випадки, що не є страховими; збитки, що не відшкодовуються Страховиком; підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування).
п.п. 22.2.11. у разі якщо Страхувальник не згодний з встановленим Страховиком розміром збитків, завданих страховою подією, за свій рахунок залучити експерта для проведення незалежної експертизи;
п.п. 22.2.12. при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт.
Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 25.11 Договору). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.
Апелянт зазначає, що умови Договору Каско вказують саме про ризики завдання збитків (шкоди) застрахованому майну позивача, розмір яких відшкодовується Страховиком при виплаті страхового відшкодування згідно умов Договору. Після виплати страхового відшкодування за завдані ТЗ Збитки (шкоду), Страховик згідно Закону та п. 20.1.3 Договору має право пред'являти право вимоги відшкодування збитків до осіб, що винні в настанні страхового випадку.
Звертає увагу на ч. 8 ст. 29 ГПК України "Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди", та вважає, що, даний позов є позовом про відшкодування шкоди, завданої автомобілю позивача (внаслідок ДТП), а тому, відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України, дана справа за вибором позивача повинна розглядатись Господарським судом Хмельницької області, адже місце заподіяння шкоди (ДТП) відбулось на автодорозі біля с. Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС", м. Київ, у спірних правовідносинах не є завдавачем шкоди, власником джерела підвищеної небезпеки чи утримувачем диких звірів, що створює підвищену небезпеку для осіб, як на те вказує представник позивача.
Те, що страховик є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди щодо сплати страхової виплати - страхового відшкодування, у передбаченому законодавством порядку, не змінює правової природи і змісту понять "шкода" і "страхове відшкодування".
Згідно норм законодавства, термін "шкода" і термін "страхове відшкодування" не є тотожними.
При зазначених обставинах, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ", с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області до відповідача не є позовом про відшкодування шкоди, при розгляді якого мають бути встановленими усі обов'язкові для делікту елементи, та який має розглядатися господарським судом за місцем заподіяння шкоди.
Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції та додатково зазначає, що крім вищезазначеного, дана судова справа не підсудна Господарському суду Хмельницької області також у зв'язку із наступним.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, зокрема, й до страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 910/2603/17 від 04.07.2018 висловила правову позицію, згідно з якою перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.
При цьому, помилковим є ототожнення права вимоги, визначеного статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 Цивільного кодексу України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.
Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов'язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.
Це виходить із змісту статей 559 та 1191 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В цілому, як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 Цивільного кодексу України і статті 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов'язку боржника перед потерпілим третьою особою. При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов'язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика. При регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов'язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов'язання та виникнення нового (регресного) зобов'язання.
Суброгація (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц).
Як вбачається із зазначеного у позовній заяві обґрунтування звернення із позовом до Господарського суду Хмельницької області, позивач звертається до положення ст. 11, ст. 1166, ст. 1187, ст. 1191 ЦК України, та зазначає, що АТ "СК "АРКС" зобов'язана відшкодувати заподіяну страхувальником шкоду. Тобто, фактично позивач визначає вибір суду, якому підсудна дана судова справа, положеннями законодавства, які регулюють деліктні зобов'язання та страхування відповідальності.
В свою чергу, АТ "СК "АРКС" не є завдавачем шкоди, жодних дій не вчиняла щодо пошкодження автомобіля позивача, щоб наразі відшкодовувати збитки та розглядати справу на підставі підсудності за місцем заподіяння шкоди.
Крім того, у АТ "СК "АРКС" не укладено жодних договір щодо страхування відповідальності винуватця за шкоду заподіяну позивачу внаслідок пошкодження ТЗ твариною.
Натомість, між позивачем та страховою компанією укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №34296Га2щ від 18 травня 2022 року (надалі - Договір), відповідно до якого було застраховано майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням ТЗ Форд Куга, р.н. НОМЕР_1 .
Таким чином, договір страхування укладений між позивачем та страховою компанією є договором майнового страхування, а відтак до договірних відносин між позивачем та страховою компанією не застосовується положення законодавства, які регулюють деліктні зобов'язання та страхування відповідальності.
Відтак оскільки АТ "CK "АРКС" не є завдавачем шкоди та АТ "CK "АРКС" не укладалося договорів страхування відповідальності за пошкодження автомобіля позивача тваринами, положення ч. 8 ст. 29 ГПК України не можуть бути застосовані.
Також не можуть бути застосовані ч.ч. 3, 5 ст. 29 ГПК України.
Так, згідно ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особі, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Згідно з ч. 5 ст. 95 ЦК України, відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
У відповідності до п. 20 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичному особу, зокрема дані про відокремленні підрозділи юридичної особи (ідентифікаційний код, найменування, місцезнаходження та види діяльності відокремленого підрозділу).
Як вбачається із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м.Київ відсутні структурні одиниці, які наділені статусом філії або представництва.
Відповідно до п.1.2 Положення про Регіональну дирекцію (виробничу структурну безбалансову одиницю у складі АТ "СК "АХА Страхування") Дирекція не є функціонально самостійною, не має статусу філії чи представництва, не має свого поточного та валютного рахунків в установах банку, не має власної каси, не має власної печатки та кутового штампу, не може бути позивачем, відповідачем, третьою особою або будь-яким іншим учасником судового процесу.
Також умовами укладеного між сторонами договору не визначено конкретне місце його виконання, а також договір не містить застережень про наявність особливостей через які виконувати договір можна тільки в певному місці (Хмельницька обл).
З огляду на зазначене, виходячи з аналізу спірних правовідносин, надаючи правову оцінку позову, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що даний спір не підсудний Господарському суду Хмельницької області, а має розглядатися Господарським судом міста Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ПІК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними. Порушень чи неправильного застосування норм процесуального права судом першої інстанції судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖТЕЛЕКОМСИСТЕМ" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023 у справі №924/300/23 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу №924/300/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "26" липня 2023 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Бучинська Г.Б.