вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" липня 2023 р. Справа№ 910/12511/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/12511/22 (суддя - Комарова О.С.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ БІЛДІНГ" про стягнення 65 704,09 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ БІЛДІНГ" про стягнення 65 704,09 грн.
Позов мотивовано тим, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, і у межах фактичних витрат до нього перейшло право зворотної вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяння збитку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/12511/22 у задоволені позову відмовлено.
Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником зазначеного майна є Компанія "ТОРК ТРЕЙД ЛІМІТЕД" (країна реєстрації: Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії), а відповідач є управителем на підставі договору управління майном від 25.07.2019, укладеного ним з власником будівлі.
При цьому, суд вказав, що хоча на дату затоплення нежитлового приміщення - магазину "Фокстрот", будівля за адресою: м. Миколаїв, пр-т. Центральний, 259/1 перебувала в довірчому управління відповідача, приміщення магазину було передано в суборенду Товариством з обмеженою відповідальність "РЕНТІНГ" на підставі Договору суборенди, умовами якого чітко визначено обов'язки орендаря з усунення несправностей, пошкоджень та наслідків аварій, що виникли в приміщенні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин того, що саме відповідач є відповідальною особою за завдані збитки.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що саме управитель несе відповідальність за дії чи бездіяльність щодо розпорядження майном.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/12511/22; роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло.
Крім цього, відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТІНГ" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (суборендар) було укладено Договір суборенди № 0110-08/19 (далі - Договір суборенди), відповідно до п. 1.1 якого орендар передає суборендареві у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 2 123,00 кв.м, розташоване у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 259/1.
Згідно з п. 2.1 Договору суборенди об'єкт суборенди передається суборендареві не пізніше 01.10.2019 за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору. У акті вказується площа об'єкту суборенди, стан на момент передачі та інші відомості на розсуд сторін.
01.10.2019 сторонами підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 2 123,00 кв.м, розташоване у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 259/1. У акті сторони підтвердили, що приміщення знаходиться у належному технічному стані, що відповідає умовам Договору суборенди.
Відповідно до п. 4.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 01.01.2021 до Договору суборенди, строк цього договору обчислюється з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта суборенди та триває до 31.01.2021 включно.
Підпунктом 3.1.5 Договору суборенди визначено обов'язок орендаря усувати несправності, пошкодження та наслідки аварій у об'єкті суборенди. Якщо такі несправності, пошкодження та аварії у об'єкті суборенди сталися з вини суборендаря, останній в повному обсязі відшкодовує орендарю витрати, пов'язані з їх усуненням.
10.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (страхувальник, суборендар за договором суборенди) було укладено договір № 2210/290/001015 добровільного страхування майна (далі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, зазначеним в п. 3.1 цього Договору (п. 1.1 Договору страхування).
У п. 1.2 Договору страхування визначено, що майно вважається застрахованим тільки за адресою (територія дії Договору) згідно Додатку № 2 до Договору.
Згідно з пп. 3.1.1 Договору страхування страхуванню підлягає рухоме майно, а саме товарні залишки відповідно до Додатку № 3 до Договору страхування).
До Переліку застрахованого майна, який є Додатком № 2 до Договору страхування, включено майно, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, просп. Центральний, 259/1.
У Додатку № 3 до Договору страхування наведено вичерпний перелік майна, що підлягає страхуванню із зазначенням його найменування, кількості та вартості.
Як вбачається з акту № 30/09/20-02 від 30.09.2020 про наслідки залиття нежитлового приміщення (суборендарем якого є ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН") - магазину "Фокстрот" за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 259/1, у неробочий час магазину - в ніч з 29 на 30 вересня 2020 року, внаслідок впливу рідини через зливу відбулось протікання труби та даху торговельного центру (площа ділянки протікання становить приблизно 1 кв.м), що спричинило пошкодження майна магазину - смартфонів, фотоапаратів та відеореєстраторів, згідно переліку, що додається до даного акту.
Вказаний акт підписано представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (суборендар), Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТІНГ" (орендар) та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування".
У зв'язку з викладеним 22.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" звернулось до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Страховим актом № 63946/1 від 29.04.2021 страховий випадок, який мав місце 30.09.2020, в результаті якої було пошкоджено застраховане майно, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 65 704,09 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 3617 від 30.04.2021 позивачем виплачено своєму страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 65 704,09 грн.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією № 63946/ІНС від 07.10.2021 про відшкодування шкоди в порядку регресу, у якій просив сплатити 65 704,09 грн збитків.
В матеріалах справи відсутні як докази направлення вказаної претензії відповідачу, так і докази її розгляду останнім.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що він виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, а відтак у межах фактичних витрат до нього перейшло право зворотної вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяння збитку, оскільки відповідач є власником будівлі, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, просп. Центральний, 259/1.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, виходив з того, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі елементи:
1. Неправомірні дії або бездіяльність особи.
2. Завдання шкоди та її розмір.
3. Безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
4. Вина завдавача шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Особою, яка відповідає за заподіяну шкоду, як правило, є безпосередній заподіювач шкоди.
Випадки виключення з даного правила прямо передбачені чинним законодавством, наприклад ст.ст.1172, 1176, 1178, 1187 ЦК України.
Протиправність поведінки - це невиконання юридичного обов'язку, встановленого нормою права. Відповідно до форми юридичних обов'язків протиправність виступає у формі дії або бездіяльності. Якщо для виконання активного юридичного обов'язку необхідне вчинення зобов'язаною особою певних дій, то пасивний юридичний обов'язок виконується шляхом утримання від вчинення заборонених дій.
Протиправна дія - це поведінка, заборонена законом. Протиправна бездіяльність - це не вчинення особою дії, до якої вона зобов'язувалася нормою права. Сама по собі пасивність не є протиправною, вона стає такою лише у випадку, коли норма права зобов'язує цю особу до вчинення відповідної дії.
Відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником будівлі є Компанія "ТОРК ТРЕЙД ЛІМІТЕД" (країна реєстрації: Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії), а відповідач (ТОВ "ЕЛІТ БІЛДІНГ") є управителем на підставі договору управління майном від 25.07.2019, укладеного ним з власником будівлі.
При цьому, апеляційний суд вказує, що наведений договір управління майном відсутній в матеріалах даної справи.
Стосовно доводів скаржника про те, що саме управитель несе відповідальність за дії чи бездіяльність щодо розпорядження майном, слід зазначити наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 1037 ЦК України управитель управляє майном відповідно до умов договору.
Відповідний договір управління майном, з якого можливо було б встановити права та обов'язки управителя, відсутній в матеріалах даної справи.
Щодо посилань апелянта, як на підставу задоволення позову, на положення ч. 1 ст. 1043 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно наведеної норми управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду.
Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.
В спірній ситуації сума стягнення заявлена виходячи з розміру реальних збитків, не упущеної вигоди.
Отже, в контексті виду шкоди (реальних збитків) вказана стаття передбачає відповідальність управителя саме перед установником управління.
Разом з тим, у даній справі позов пред'явлено до управителя страховиком, який виплатив страхове відшкодування потерпілій особі (суборендарю), а не установником управління.
Отже, наведена норма не може бути підставою для відповідальності управителя.
Таким чином, колегією суддів визнається обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем, всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, не доведено, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ БІЛДІНГ" (управитель) є відповідальною особою за заподіяння шкоди.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишити без задоволення, а рішення від 15.02.2023 у справі №910/12511/22 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 24.07.2023 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко