Справа № 442/3278/23
Провадження №3/442/1326/2023
Іменем України
25 липня 2023 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Грицай М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання якого: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №474650 від 11.04.2023, ОСОБА_1 11.04.2023 о 17 год 25 хв в м. Дрогобич по вул. Трускавецька, 71, керував транспортним засобом марки «Honda Dio» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив щодо обставин, викладених у протоколі. Мотивував тим, що він не перебував за кермом транспортного засобу марки «Honda Dio» і не міг перебувати, оскільки в його розпорядженні є лише транспортний засіб марки "Suzuki". Також заперечив щодо його відмови пройти тест на алкогольне сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, оскільки він такий проходив і результат становив 0,15 проміле. Після чого працівники поліції вказали, щоб він на камеру відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, що не спричинить жодних негативних наслідків для нього. Працівники поліції не роз'яснили йому права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки відмови від огляду на стан сп'яніння. Вину не визнав. Зважаючи на вищенаведене, просить закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі слід закрити, зважаючи на наступне.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст.280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, свідків скоєння правопорушення не зазначено, відсутній підпис ОСОБА_1 у протоколі про його відмову від дачі пояснень, у акті огляді на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що міститься в матеріалах справи, відсутні дані, коли саме і де складено такий акт, а також відсутній підпис ОСОБА_1 про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та про відмову підписати цей акт. У рапорті інспектора Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 09.05.2023 зазначено, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 вже були повернуті у зв'язку з відсутністю безперервного відеозапису. Також зазначено, що на DVD диску відеозапис складається з двох відеозаписів з реєстратора службового автомобіля, а один відеозапис - з нагрудної камери, де записані дії працівників поліції та те, що ОСОБА_1 запропоновано проїхати у медичний заклад для проходження тесту на стан сп'яніння, що відмовився зробити ОСОБА_1 . Проте, не вказано про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер.
Так, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто, доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, слід звернути увагу саме на те, що до об'єктивної сторони складу поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, входить відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження від огляду на стан сп'яніння.
Поряд з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з пункту 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.02.2016 року № 100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
При цьому, обов'язок проводити повну фіксацію, як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 №1026, зареєстрованою в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299.
З наявних у матеріалах справи відеозаписів вбачається, що такими не зафіксовано безперервне спілкування працівників поліцій з ОСОБА_1 з моменту зупинки транспортного засобу і до складання протоколу. З відеозаписів неможливо достовірно встановити, чи дійсно ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду саме на місці зупинки транспортного засобу або лише у медичному закладі, чи одночасно на місці зупинки та у медичному закладі. Водночас, з такого вбачається, що працівником поліції не роз'яснено наслідки відмови від огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та його право пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, а також наслідки відмови пройти огляд і у медичному закладі.
Перелічені обставини в сукупності вказують на наявність сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із урахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Також, за змістом ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, може бути відеозапис фіксації порушення, проте, як встановлено судом та зазначено вище, відповідно до відеофіксації долученої до матеріалів справи, на ній не зафіксовано безперервно спілкування працівників поліції з особою з моменту зупинки та до складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ст.62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Так, відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності, приходжу висновку про відсутність належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поза розумним сумнівом, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 268, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Грицай М.М.