СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11705/23
пр. № 3/759/5305/23
26 липня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Гаврищук А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 23.05.2023 приблизно о 19 годині 07 хвилин перебуваючи в магазині «Єва», що за адресою: місто Київ, проспект Берестейський, 65А, таємно викрала з полиць магазину шампунь вартістю 239 грн. 20 коп. без ПДВ, в зв'язку з чим її дії кваліфіковані за ч. 1 ст.51 КУпАП
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, не визнала та пояснила, що в неї умислу на крадіжку не було, вона ходила по магазину, вибирала товар, шампунь поклала до сумки-шопер, та на касі забула його викласти, щоб розрахуватися. Загалом у вказаному магазині «Єва» здійснила покупок на більш ніж 800 грн., розраховувалася карткою, є постійним клієнтом цього магазину та має дисконтну картку. Крім того, цього дня до вказаного магазину та після його відвідин робила закупи та відвідала, ще принаймні два інших магазина тому і не помітила шампунь у сумці - шопер. Приблизно через два-три тижня їй пере телефонували зі служби охорони магазину та повідомили, що вона не розрахувалась за шампунь Після чого, вона пішла до магазину, їй показали відео, вона запропонувала заплатити за вказаний шампунь, однак там охоронці почали вимагати оплати у десятикратному розмірі на що вона відмовилася. Після чого, менеджером магазину написала заяву до поліції. Просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях умислі і складу адміністративнго правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Частиною 1 ст.51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Об'єктом вищевказаного правопорушення виступають суспільні відносини у сфері власності, об'єктивна сторона полягає у вчинені крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна. Суб'єкт даного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.
В матеріалах справи відсутні об'єктивні дані про наявність умислу у діях ОСОБА_1 на таємне викрадення чужого майна, а її покази, є логічними та послідовними та не суперечать обставинам справи і не викликають у суду сумніву.
За таких обставин, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, серед яких: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №259747 від 23.06.2023, рапорт про виклик працівників поліції, заява керуючого магазину, письмовимі пояснення ОСОБА_1 , довідка про вартість майна, суд дійшов висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній умисел та корисливий мотив, який є обов'язковою складовою суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, що ставиться їй у провину.
Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява №926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, викладене вище дає обґрунтовані підстави вважати про недоведеність матеріалами справи суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, що вказує на відсутність в діянні ОСОБА_1 , складу цього адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись, ч. 1 ст.51, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 51 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: А.В. Гаврищук