Справа № 308/12214/23
3/308/6140/23
24 липня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173, ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 03.07.2023 року близько 21.59 год. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відносно своєї дружини, а саме ображав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 03.07.2023 року близько 22.50 год. в м. Ужгород, вул. Гагаріна 10А, при складанні адміністративних матеріалів нецензурно висловлювався в адмінбудівлі Ужгородського РУП, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2023 року справи про адміністративні правопорушення №308/12214/23 та №308/12217/23 відносно ОСОБА_1 за ст. 173 та ч.1 ст. 173-2 КУпАП, об'єднано і присвоєно спільній справі №308/12214/23.
ОСОБА_1 в суді 24.07.2023 свою вину за ст. 173, ч.1 ст. 173-2 КУпАП визнав, не заперечив обставин викладених у протоколах, просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП передбачено за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
За ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 та ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 966314 від 03.07.2023 року та серія ВАБ № 966315 від 03.07.2023, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та якими зафіксовано правопорушення; рапортом про те, що 03.07.2023 о 21.59 надійшло повідомлення зі служби 102, заявник ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 03.07.2023, рапортом помічника чергового від 03.07.2023 та рапортом інспектора поліції від 03.07.2023.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки такі оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Досліджені докази, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 та ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тому вважаю, що в його діях наявний склад вказаних адміністративних правопорушень.
Відповідно до вимог статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення згідно санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.Б. Шумило