Справа № 301/2288/23
2/301/644/23
"26" липня 2023 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Білківська сільська рада Хустського району, про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабка позивачки - ОСОБА_5 . До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності спадкодавцеві.
Згідно заповіту, спадкодавець заповів в рівних частках онукам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житловий будинок в АДРЕСА_1 , а доньці ОСОБА_4 - добудову до вказаного будинку.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини. Позивачка спадщину прийняла, але не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, оскільки житловий будинок не зареєстрований та відсутні на нього правовстановлюючі документи. Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.
Ухвалою Іршавського райсуду від 29.06.2023 року відкрито провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Білківську сільську раду, справу призначено на підготовче засідання.
Позивачка ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити та розглянути справу по суті без її участі (а.с. 58).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких просили розглянути справу по суті за їх відсутності, позовні вимоги визнали у повному обсязі (а.с. 47,48,52, 57).
Представник Білківської сільської ради у підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті без його участі, заперечень на позов не подав (а.с.50,54).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , не зареєстрований. Дана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.55-56).
Згідно виписки з погосподарської книги Білківської сільради за 2016-2023 роки, забудовником та власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , була ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22). Житловий будинок збудований у 1953 році на земельній ділянці, що надана для забудови. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.28-30). Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки 26.06.2023 року, вартість будинку становить 100200 грн. (а.с.32).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.10.2010 року (а.с.15).
Згідно заповіту, посвідченого секретарем Білківської сільради 17.04.2008 року, ОСОБА_5 заповіла по 1/3 частці житлового будинку в АДРЕСА_1 , своїм онукам ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - сторонам по справі. Своїй дочці - відповідачці ОСОБА_4 спадкодавець заповіла добудоване приміщення до вказаного житлового будинку, що складається з чотирьох кімнат та веранди. Приміщення сараю, туалет та двір залишила у спільному користуванні всіх спадкоємців (а.с.16). Заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі, не скасований і не змінений.
Спадкоємців, що мали б право на обов'язкову частку на спадщину за ОСОБА_5 , не має.
До складу спадщини за ОСОБА_5 входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину за ОСОБА_5 спадкоємець не оформляла. Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Дана позиція суду відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі №609/1231/19.
Спадкоємці за заповітом - відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від своїх часток у спадщині на користь своєї сестри/племінниці - позивачки ОСОБА_1 . Відмова від спадщини не суперечить вимогам ст. 1274 ЦК України.
Позивачка ОСОБА_1 на день відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, тому в розумінні ст. 1268 ч.3 ЦК України є такою, що прийняла спадщину (а.с.23).
Таким чином, позивачка є єдиною спадкоємицею, що прийняла спадщину, за бабкою ОСОБА_5 .
З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок, оскільки житловий будинок за життя власником не був зареєстрований в державному реєстрі та відсутні правовстановлюючі документи на будинок.
Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.
За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідачі подали до суду заяви, в яких визнали позов. Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права та свободи інших осіб.
Білківська сільська рада Хустського району (раніше Іршавського району) заперечень на позов не подала.
Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Оскільки згідно погосподарської книги села власником житлового будинку була ОСОБА_5 - бабка позивача, спадкоємцем якої за заповітом є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1218, 1233, 1268 ч.3, 1274 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 200 ч.4, 263-264 ЦПК України
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , в цілому.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26 липня 2023 року.
Головуюча: М. О. Пітерських