233 Справа № 202/10022/23
27 липня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010001524 від 18 травня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, має середню технічну освіту, одружений, має одну неповнолітню дитину, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, військове звання «сержант», раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
24 липня 2023 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023050010001524 від 18 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Підсудність кримінального провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62023050010001524 від 18 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, відповідно до ухвали Верховного суді від 13.07.2023 року визначена за Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2022 року головуючим для розгляду кримінального провадження визначено ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 26 липня 2023 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, враховуючи, що угоди відповідно до ст.ст. 468-469 КПК України не укладалось, підстав для закриття провадження, для повернення обвинувального акту прокурору або для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.
Прокурором заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження у закритому судовому засіданні, оскільки ід час судового розгляду можуть бути розголошені анкетні дані військовослужбовців ЗСУ та місця дислокації підрозділів ЗСУ, що є інформацією з обмеженим доступом, розголошення якої може зашкодити обороноздатності України, яке підлягає задоволенню з огляду на достатню обґрунтованість.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , є тяжким злочином, нижня межа санкції якого становить 5 років позбавлення волі, тому, враховуючи відсутність обставин, зазначених у ч. 4 ст. 314-1 КПК України, необхідно доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.
Враховуючи викладене в сукупності, суд вважає за можливе призначити матеріали даного кримінального провадження до судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Вважаю, що з огляду на дії на території України режиму воєнного стану, з метою забезпечення безпеки учасників судового розгляду та оперативності кримінального судочинства, задля забезпечення можливості участі обвинуваченого, захисника та прокурора судовому засіданні, є підстави для постановлення ухвали про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Крім того, прокурором заявлене клопотання про продовження строку застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. Просив визначати обвинуваченому заставу у тому самому розмірі, що і в попередньому рішенні суду щодо запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора та сторони захисту дійшов такого висновку.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 червня 2023 року під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 було продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30 липня 2023 року включно та визначено заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 161040 грн.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, тощо.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне продовжити строк застосування відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, беручі до уваги наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, може бути визнане обвинуваченим ОСОБА_5 більш небезпечним, ніж втеча. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
Оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
В той же час суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, не доведені, оскільки, по-перше, не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру обвинуваченого впливати на свідків у кримінальному провадженні; по-друге, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, відповідно до обґрунтування прокурора, є похідним від ризику переховування і пов'язаний виключно зі статусом обвинуваченого (військовослужбовець), який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто не є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, конструкція абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не містить категоричної заборони визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, в скоєнні якого обвинувачується і ОСОБА_5 , і покладає вирішення цього питання на суд, наділяючи його правом як визначати розмір застави у такому кримінальному провадженні, так і не визначати.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на характеристику особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має стійкі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, суд вважає за можливе визначити йому розмір застави у 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 161040 гривень, поклавши на нього певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, що буде достатнім стимулом для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 177, 182, 183, 372, 395 КПК України, суд,-
По кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62023050010001524 від 18 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, призначити судовий розгляд у закритому судовому засіданні на 04 серпня 2023 року об 11-00.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника та обвинуваченого.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком до 24 вересня 2023 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 , своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 161040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати до суду для участі в судових засіданнях або брати участь в судових засідання дистанційно;
- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню з приводу обставин кримінального правопорушення.
Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави - 2 (два) місяці з дня її внесення.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати в режимі відеоконференції під час трансляції з гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 та із застосуванням власних технічних засобів прокурора та захисника через доступ до підсистеми відеоконференцзв'язку в електронному кабінеті електронного суду.
Доручити відповідальному працівнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 забезпечити проведення відеоконференції в приміщенні установи та участь в ній обвинуваченого ОСОБА_5 та вручити йому пам'ятку про права та обов'язки обвинуваченого.
Обов'язок забезпечення проведення відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів покласти на прокурора та захисника.
Доручити відділу №9 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яку надати в строк до 04 серпня 2023 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала в частини продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1