Справа № 752/3621/21
Провадження № 1-кп/752/693/23
27 липня 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020100010005234 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснопілля Сумської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із вищою освітою, працюючого начальником відділу роздрібних ризиків та МСБ у ПАТ «Альянсбанк», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у чиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
потерпілої ОСОБА_13 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 07.12.2020, приблизно о 22 год. 10 хв., знаходячись на тротуарі за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 64, не маючи наміру на заподіяння смерті ОСОБА_14 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, які він повинен був передбачити і маючи реальну можливість передбачити такі наслідки, діючи зі злочинною недбалістю, після того, як ОСОБА_14 штовхнув ОСОБА_15 та сказав останньому, щоб той його вдарив, наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_14 , внаслідок чого останній, втративши рівновагу, впав спиною на тротуар та тім'яно-потиличною частиною голови вдарився об тверду поверхню тротуару і втратив свідомість. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_14 було спричинено ряд тілесних ушкодження, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та від яких 08.12.2020 о 17 год. 32 хв. в приміщенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги настала смерть останнього.
Тобто ОСОБА_3 , визнається винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, - вбивстві, вчиненому через необережність.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі. Пояснив, що з ОСОБА_14 він знайомий із 2018, стосунки були дружні. Наприклад, коли у ОСОБА_14 з'явилась ОСОБА_13 , яка працювала начальником відділення в Одесі, то вони сприяли її переїзду у Київ . Коли почався короновірус, ОСОБА_14 звернувся до нього по допомогу їздити на роботу, на що він погодився, довгий час так і було. Після того, як вони всі звільнились із Банку інвестицій і заощаджень, вони жили в одному районі, він мив машину біля місця проживання ОСОБА_14 , і кожний раз коли він мив машину вони зустрічались, обговорювали як бути далі, знаходити роботу, стосунки були людяні. 07.12.2020 вони були запрошені на святкування дня народження ОСОБА_20 . Святкування йшло як звичайно, весело, пили спиртні напої. Дівчата мали поїхати на машині, а він із ОСОБА_14 , оскільки проживають на одному районі, на таксі. ОСОБА_14 викликав таксі, вони стояли курили. ОСОБА_14 декілька разів попросив його вдарити, це було жартома, якось так сталося, що він щоб все це зупинити вирішив штовхнути ОСОБА_14 , після чого той впав і не зміг піднятись. Він не розумів, що сталось, він думав, що це продовження жарту. Дівчата намагався підняти його, він сказав щоб не чіпали бо не зрозуміло яка травма. Приїхала швидка хвилин через 20, вони поїхали за швидкою до лікарні. ОСОБА_14 забрали, вийшла ОСОБА_21 та повідомила, що необхідна операція та потрібні кошти, він дістав гаманець віддав ОСОБА_21 , щоб вона брала кошти скільки необхідно, повідомив пінкод від картки. В подальшому ОСОБА_21 повернула йому пустий гаманець. ОСОБА_14 надавали необхідну медичну допомогу і вони поїхали по домам. На наступний день приїхали на роботу, підтримав зв'язок із ОСОБА_21 , ОСОБА_14 не приходив у свідомість, день о 17-й годині вона йому подзвонила і сказала, що ОСОБА_14 помер, він поїхав до лікарні. Не міг повірити, що з такої ситуації сталося так. Зрозуміло було, що ОСОБА_14 будуть хоронити не в Києві , були збори на всі ці дії необхідні для поховання, він перерахував потерпілій 50000 грн., щоб хоч якось компенсувати забезпечення процесу поховання і транспортування тіла до місця поховання. Потім він намагався через місяць - півтора зв'язатись із ОСОБА_13 , потім повернулись кошти, він ще раз намагався із нею зв'язатись, вони не довго говорили по телефону, він говорив про те, що так слались обставини, потрібно приходити до якихось дорослих рішень, намагався вибачитись перед потерпілої, розуміючи, що він є тією причиною, яка слугувала подальшим подіям, але не був почутий. Після того у його дружини був викидень. Свою провину він визнає повністю.
Коли були на дні народжені чи були у ОСОБА_14 на лиці тілесні ушкодження він не пам'ятає. Штовхнув потерпілого правою рукою, намагався попасти в плече, куди попав, напевно в обличчя. Він усвідомлює, що синець на лиці потерпілого міг бути від його дій також.
ОСОБА_13 приїхала до лікарні він їй нічого не казав, він робив усе необхідне щоб надати допомогу, бо усі хто перебував у лікарні не мали коштів на операцію. Первинна допомога ОСОБА_14 надавалась за його кошти.
Вони спілкувались усі разом, коли було відомо як це сталося, чого це сталося і які обставини, знайомі і друзі, які спілкувались із ним і з ОСОБА_13 попросили цього не робити бо вона була не в адекватному стані. Щодо поховання спілкувався із ОСОБА_21 , вона передавала у лікарню. Могилу ОСОБА_14 він не відвідував.
Просив при призначенні покарання врахувати його щире каяття, особисті якості, наявність дітей на утриманні, він розуміє наслідки, сприяв встановленню істини, як на досудовому розслідуванні так і в суді, давав свідчення, просив не позбавляти волі, зазначав, що неодноразово просив вибачення у потерпілої.
Винність обвинуваченого доведена доказами, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності і на підтвердження встановлених судом обставин, свідчать наступні, безпосередньо досліджені докази, які суд враховує та бере до уваги.
Потерпіла ОСОБА_13 пояснила суду, що із померлим перебувала у громадянському шлюбі близько двох років. ОСОБА_14 пішов на святкування дня народження. 07.12.2020 о 22-06 год. він їй написав, що їде додому. О 22-15 год. він не передзвонив і вона почала йому дзвонити, він не брав трубку хвилин 40. Потім їй зателефонувала ОСОБА_20 і сказала, що ОСОБА_14 впав, у неї вихватила трубку ОСОБА_21 і сказала, що ОСОБА_14 впав, що той перепив, зачепився і впав головою назад, щоб вона їхала у лікарню, бо його забрала швидка. Вона приїхала у лікарню, у приймальні нікого не було, вона вийшла на вулицю та спитала де ОСОБА_14 , їй повідомили, що той у приймальні. Лікар у неї запитав, що сталося, вона відповіла, що не знає і що їй повідомили, що він впав. ОСОБА_21 стояла із нею і сказала, що ОСОБА_14 у дуже сильному алкогольному сп'янінні, перечепився, впав і вдарився головою. Лікар сказав, що потрібно робити МРТ. Вона спитала у ОСОБА_3 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 що сталося, на що дівчата відповіли, що той впав, а ОСОБА_3 сказав «що, що в дурку його заберуть», на що дівчата сказали, що ОСОБА_3 дуже п'яний, щоб вона його не слухала, і вони відвели ОСОБА_3 до машини, щоб там сидів. Коли прийшов лікар він повідомив, що у ОСОБА_14 дуже важка травма голови і потрібно оперувати. Вона чекала поки скінчиться операція, дівчата завезли ОСОБА_3 додому, о 5-й ранку її забрала ОСОБА_20 , відвезла додому. Вона питала, що сталось, їй ще раз повідомили, що він впав. До реанімації її не пустили. Приїхав її брат, який поїхав на місце, де відбувалась гулянка, щоб подивитися за що міг перечепитись ОСОБА_14 і впасти, повернувшись до неї, він повідомив їй, що не бачить нічого такого, щоб вона писала заяву у поліцію, вона зателефонувала на 102, поїхала до Голосіївського РУГУ, коли дописувала заяву, їй подзвонили і сказали, що ОСОБА_14 помер.
Обвинувачений не вибачався не компенсував витрати на лікарню, жодного разу не намагався із нею поговорити, вибачитись. Десь 11-го грудня, вона готувалась до похорон, їй прийшло банківське повідомлення, що ОСОБА_3 надіслав їй 50000 грн., але оскільки він їй не телефонував, нічого не говорив, вона розцінила це як, щоб вона його не чіпала. Порадившись із адвокатом, кошти вона не чіпала та повернула їх ОСОБА_3 . Гроші їй не потрібні. Вважала, що обвинувачений не шкодує про вчинене. Обвинувачений зробив їй один дзвінок у травні 2021 року та спитав що вона хоче, що треба не вести себе як дитина і вирішувати питання по дорослому, це було після того засідання коли було оголошено обвинуваченому привід. На скільки їй відомо, перед матір'ю померлого він теж не вибачався. Із родичами ОСОБА_14 знайома, брат проживає у Криму, у нього є племінники один у Мелітополі, інший у Запоріжжі, його мати у Донецьку, мачуха в Мелітополі. Вона купувала ліки, колеги друзі направляли кошти. Буваючи на спільних корпоративах, вона бачила, що ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння поводив себе не адекватно. Вважала, що обвинувачений має сидіти за гратами максимальний строк. Претензій матеріального та морального характеру не має.
Після допиту обвинуваченого зазначила, що ОСОБА_3 не сплачував первинну медичну допомогу, бо коли вона приїхала у приміщенні лікарні знаходилась тільки вона. Їй лікар повідомив, що потрібна операція, вона підписала згоду на операцію, всі поїхали вона чекала на закінчення операції. Після операції лікар давав їй перелік ліків, все що потрібно скільки сплатити, що купити. О 5-й ранку вона приїхала додому, о 9-й вона була у лікарні і їй дали новий список ліків, ОСОБА_3 вона не бачила.
Свідок ОСОБА_25 пояснила суду, що вони усі були друзями (обвинувачений, потерпілий) працювали колись в одній організації. У той день, святкували її день народження сьомого грудня, десь о 18-30 год. зібралися у ресторані «Гудвайн» на Володимирській . Десь після 21-00 год., деякі гості, а саме ОСОБА_14 та ОСОБА_3 , вживши алкоголь почали себе вести непристойно, почали розкидатись їжею і вона повідомила, що пора збиратись. У них почалась якась суперечка. Залишилось 5 гостей: ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , вона і ОСОБА_27 , останній потім поїхав. Вони вийшли із ресторану почали збиратись додому, ОСОБА_14 почав викликати таксі, вона була на машині, алкоголь не вживала. ОСОБА_21 підійшла до ОСОБА_14 та ОСОБА_3 у їх сторону вона не дивилась, почула як ОСОБА_14 почав кричати: «ну вдар мене, ну вдар», почула хлопок, повернулась, і побачила, як ОСОБА_14 вже падав, вона підбігла до нього його почали підіймати, але він був без свідомості. Вони почали викликати швидку, швидка приїхала десь через хвилин 20-25 і госпіталізувала ОСОБА_14 . Причиною падіння ОСОБА_14 став удар ОСОБА_3 . Коли вона підбігала ближче до ОСОБА_14 , були ОСОБА_21 і ОСОБА_3 . Оцінити удар вона не може, бо вона його не бачила. Вона стояла далеко, обабіч машини, обабіч дороги. На скільки пам'ятає, ОСОБА_14 падав на спину. Після того, як ОСОБА_14 впав на асфальт, ОСОБА_3 намагався його підняти, допомогти. І ОСОБА_14 і ОСОБА_3 були у сильному стані алкогольного сп'яніння, обидва не тримались на ногах. У лікарню поїхали на її машині: вона, ОСОБА_21 та ОСОБА_3 . По дорозі в лікарню вони не спілкувались.
Удару та штовханини вона не бачила, почула лише хлопок, сам момент бачила це ОСОБА_21 . До подій між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 не було ніяких конфліктів ні побутових, ні робочих, вони усі дружили, часто разом відпочивали неодноразово. Дуже часто вони залишались «догулювали» до ранку самі, коли вони уїжджали. Стосунки між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 були дружні. При інших застіллях, поведінка ОСОБА_3 була звичайна, завжди відпочивали разом, і всі дружили. Навмисно ОСОБА_3 не міг спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_14 . У її присутності не було такого, щоб під час вживання алкогольних напоїв, поведінка ОСОБА_3 була агресивною та він розпускав руки.
Вона не знала, що ОСОБА_14 впав не сам, а від удару ОСОБА_3 , це їй повідомила ОСОБА_21 . Вона стояла далеко і чула лише хлопок.
Свідок ОСОБА_28 пояснила суду, що вони разом працювали із обвинуваченим, стосунки були приязні. Того дня святкували день народження ОСОБА_20 у кафе по вул. Володимирській. Близько 22-ї вони вийшли на двір прогрівати машину, щоб їхати додому із ними була ще ОСОБА_27 , яка поїхала. Вони: ОСОБА_3 , ОСОБА_20 і ОСОБА_14 залишились на вулиці. ОСОБА_14 та ОСОБА_3 чекали на таксі, а вона із ОСОБА_20 чекали поки її машина прогріється. Стояли розмовляли, потім в якийсь момент ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_14 , який впав. Вони викликали швидку, яку довго чекали. В подальшому, поїхали за швидкою до лікарні. Потерпілий після того як впав не підіймався, вони намагались його підняти, але їм це не вдалось. ОСОБА_3 намагався допомогти, підняти ОСОБА_14 . Ніхто не очікував, що ОСОБА_14 не підніметься, що від такого удару людина може впасти і не підніметься. Конфліктних ситуацій під час святкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 не було, відносини у них були дружні. Кили перебували на вулиці, конфлікту між потерпілим та обвинуваченим не було, вони збирались кудись їхати. Це було давно, напевно була якась така фраза, що «я тебе ударю, а хай мене б'є», якась така розмова відбувалась, але до чого це було, і яка розмова цьому передувала вона не знає. По відношенню до ОСОБА_3 вона стояла задом, а до ОСОБА_14 передом, ОСОБА_3 був позаду неї зліва, вона майже між ними стояла. Удар відбувся рукою в сторону обличчя, яка саме сторона обличчя щока, ніс або підбородок вона не пам'ятає. ОСОБА_3 та ОСОБА_14 були напідпитку, обидва випивали горілчані вироби. Причину удару вона не знає.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать також протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, які були досліджені судом, зокрема:
- витяг з ЄРДР від 27.01.2021 із якого слідує, що 09.12.2020 були внесені відомості за ч. 1 ст. 119 КК України, короткий виклад фактичних обставин: 07.12.2020 приблизно о 18-30 ОСОБА_3 перебував у приміщенні бару «Food & Wine», що за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61/11 разом зі своїми знайомими, де вживав алкоголь. Приблизно о 22-00 год. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 вийшли із приміщення даного закладу та перейшли дорогу, де очікували замовлене таксі. В цей момент, ОСОБА_3 , не маючи наміру заподіяння смерті ОСОБА_14 не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, які він повинен був передбачати і маючи реальну можливість передбачати такі наслідки, діючи зі злочинною недбалістю, безпідставно, наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_14 , внаслідок чого останній, втративши рівновагу, впав спиною на асфальт та втратив свідомість. По приїзду бригади ШМД, ОСОБА_14 було госпіталізовано до МКЛШМД за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3 з попереднім діагнозом: ВВЧМТ (забій головного мозку з формуванням гострої субдуральної гематоми лівої гемісфери голови мозку, перелом потиличної кістки з переходом на основу черепу, травматичний САК, компресійно-дислокаційний синдром, набряк головного мозку, забій м'яких тканин потиличної ділянки) ІНФОРМАЦІЯ_5 о 17-32 год. ОСОБА_14 помер в приміщенні МКЛШМД, не приходячи до свідомості. Відповідно до довідки про причину смерті № 020-2893 від 09.12.2020 смерть ОСОБА_14 настала внаслідок відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа, набряку та набухання головного мозку, крововиливу в над та під оболонки та у тканину головного мозку;
- рапорт від 08.12.2020, згідно якого 08.12.2020 о 16-10 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що вчора громадянський чоловік заявниці ОСОБА_13 - ОСОБА_14 отримав черепно-мозкову травму за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61/11 , у проміжок часу між 22-06 год. по 22-30 год., колишні колеги чоловіка, що були поруч з ним, сказали, що він впав, чоловіка забрала швидка, зараз він знаходиться в реанімації, у критичному стані лежить на Братиславській, 3. Заявниця хоче написати заяву, тому, що вважає, що чоловіка могли побити;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.12.2020, згідно якого ОСОБА_13 , звернулась до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві із заявою, у якій просить провести перевірку щодо дотримання тілесних ушкоджень ОСОБА_14 , 17.09.1981, яке мало місце 07.12.2020 в період часу з 22-00 год. по 22-45 год. за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61/11;
- довідка від 08.12.2020 МКЛШМД, яка видана на запит Голосіївського УП на ОСОБА_14 , у тому що той перебував у н/хірургічному відділенні з 07.12.2020 23-05 по 17-32 год. 08.12.2020 із діагнозом: ВВЧМТ: Забій головного мозку з формуванням гострої субдуральної гематоми лівої гемісфери голови мозку, перелом потиличної кістки з переходом на основу черепу, травматичний САК, компресійно-дислокаційний синдром, набряк головного мозку, забій м'яких тканин потиличної ділянки. Алкогольне сп'яніння;
- направлення на СМД, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_5 в реанімації за адресою: м. Київ, вул.. Братиславська, 3 помер ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з тілесними ушкодженнями у вигляді тяжкої ЗМЧТ, у зв'язку із чим його труп направлено для проведення СМД (розтину та встановлення причини смерті);
- лікарське свідоцтво про смерть від 09.12.2020 , згідно якого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер у КМКЛШМД, причина смерті відкритий перелом кісток склепіння та основи черепа, на підставі розтину встановлено набряк та набухання головного мозку, крововилив над під оболонки та у тканину головного мозку, відкритий перелом кісток склепіння та основи черепа, ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір не визначений, дата травми 07.12.2020;
- висновок експертного дослідження № 021-2893-2020 від 28.01.2021, згідно підсумків якого: 1. Згідно представленої медичної документації ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 поступив в Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги 07.12.2020 о 23.05 год. у тяжкому стані з вулиці. Не дивлячись на лікування, що проводилось, настала смерть, яка констатована ІНФОРМАЦІЯ_5 в 17.32 год. При судово-медичному експертному дослідженні трупа ОСОБА_14 та відповідно до даних медичної документації було виявлено: а) садно у тім'яно-потиличній ділянці по центру та просочуючий крововилив у м'які тканини в його проекції; лінійний перелом луски потиличної кістки, що продовжується на основу черепа у задню та середню черепні ямки (перетинає пірамідку лівої скроневої кістки); гостра лівобічна субдуральна гематома об'ємом приблизно 140см3 (виявлена та видалена при операції «Декомпресійна трепанація черепа в лівій лобово-скронево-тім'яній ділянці» від 08.12.2020; незначні нашарування пластинчастих згортків крові на твердій мозковій оболонці у передній та середній черепних ямках зліва та передній черепній ямці справа; забої з частковим розмізченням головного мозку в ділянці полюсів лівих лобової та скроневої часток та прилеглих ділянках базально-латеральної поверхні часток, в ділянці полюса правої лобової частки та прилеглої частини базальної поверхні частки поєднані з ерозивними ушкодженнями м'якої мозкової оболонки (переважають зліва); розповсюджені двобічні обмежено-дифузні субарахноїдальні крововиливи над півкулями головного мозку (переважають зліва) та мозочка; б) синець на верхній повіці лівого ока та просочуючий крововилив у м'яких тканинах у надбрівній ділянці зліва з розповсюдженням донизу у приочноямкову ділянку; При судово-медичному досліджені трупа також було виявлено: - ознаки компресійно-дислокаційного синдрому: борозни тиснення на мигдаликах вклинення у потилично-шийну дуральну воронку; борозна тиснення на опуклій поверхні головного мозку від краю трепанаційного отвору на кістках черепа; набряк-набухання головного мозку з вторинними порушеннями мозкового кровообігу (у тому числі у його стовбурному відділі); - ознаки хірургічного втручання на голові (хірургічна рана на м'яких тканинах в лобово-тім'яно- скроневій ділянці зліва та просочуючий крововилив у м'які тканини відповідно її розташуванню; трепанаційний дефект кісток склепіння черепу зліва, хірургічний дугоподібний розріз твердої мозкової оболонки у проекції дефекту. 2. Виявлені на трупі тілесні ушкодження (відмічені в п1 (а,б) виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів). Характер ушкоджень їх зовнішній вигляд, гістологічні дані (розвиток клітинних реакцій в травмованих тканинах), дані клінічного спостереження у стаціонарі та хірургічного втручання вказують на те, що усі ушкодження могли виникнути приблизно в один термін (або з незначним проміжком у часі), незадовго до госпіталізації потерпілого. 3. Тілесні ушкодження відмічені в п.1 (а) підсумків у сукупності формують комплекс відкритої черепно-мозкової травми, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та в даному випадку як таких, що привели до настання смерті. Між тілесними ушкодженнями, які відмічені в п.1 (а) та у сукупності формують відкриту черепно-мозкову травму та смертю, що настала, вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. 4. Характер та взаємне розташування ушкоджень на м'яких тканинах голови, кістках черепа, оболонках та речовині головного мозку, превалювання протиударних ушкоджень на головному мозку (з боку протилежному прикладанню травмуючої сили), вказують на те, що черепно-мозкова травма, яка стала причиною смерті, виникла за механізмом травми прискорення-гальмування (ударно-протиударна травма), що можливо при падінні потерпілого з вертикального або близького до нього положення з контактом тім'яно-потиличною ділянкою голови з тупим предметом, який мав необмежену травмуючу поверхню. При цьому напрямок вектора травмуючої сили - ззаду-допереду, справа-наліво та зверху-вниз. Високе розташування місця контакту в тім'яно-потиличній ділянці, велика протяжність перелому, полюсно-базальне, полюсно-латеральне розташування протиударних забоїв головного мозку, напрямок вектора травмуючої сили вказують на те, що у даному випадку мало місце передуюче падінню прискорення тіла внаслідок зовнішньої дії, що привело до закидання голови перед ударом об тупий предмет з необмеженою поверхнею контакту. Усі інші виявлені тілесні ушкодження (відмічені в п.1 (б) мають ознаки Легких тілесних ушкоджень, могли виникнути від однієї ударної дії тупого предмету з обмеженою контактною поверхнею, що не виключено, передувало падінню та спричинило його. 5. Смерть ОСОБА_14 настала від відкритої черепно-мозкової травми з ушкодженням м'яких тканин голови, переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки та у тканину головного мозку, які привели до стиснення з дислокацією головного мозку з послідуючим розвитком набряку-набухання його та вторинних порушень мозкового кровообігу (у тому числі у стовбурному відділі). 6. В наданій медичній документацій відмічено, що було зроблено аналіз крові ОСОБА_14 на спирти. Результати аналізу в медичній документації відсутні;
- висновок експертного дослідження № 061-1971-2020 від 22.01.2021, згідно висновків якого: Дифузний субарахноїдальний крововилив в півкулі мозку зз лейкоцитарною реакцією. Набряк-набухання нейроцитів головного мозку з великовогнищевими, зливними крововиливами в білій речовині півкулі мозку. Респіраторний дістрес-синдром. Слабке кровонаповнення судин внутрішніх органів. Некротичний нефроз. Дрібновогнищевий замісний кардіосклероз. Вогнищевий жировий гепатоз. Вогнищеві крововиливи в м'яких тканинах потиличної ділянки з вираженою пері фокальною лейкоцитарною реакцією. Вогнищеві крововиливи в м'яких тканинах надбрівної ділянки зліва з вогнищевою лейкоцитарною реакцією в зоні геморагій.
- висновок експерта № 022-100-2893-2020 від 28.01.2021, згідно підсумків якого, відповіді на питання 1-2 аналогічні висновкам у висновку експертного дослідження № 021-2893-2020 від 28.01.2021, відповідь на питання 3 наступна: Обставини травмування потерпілого ОСОБА_14 на які вказує свідок ОСОБА_28 під час проведення з ним слідчого експерименту від 09.12.2020 відповідають судово-медичним даним стосовно характеру виявлених на голові трупу ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, механізму їх спричинення та кількості слідів травмуючих дій тупих предметів, а саме не виключено, що увесь комплекс ушкоджень в ділянці голови потерпілого ОСОБА_14 виник після нанесення удару кулаком правої руки в ліву половину обличчя, як вказує свідок ОСОБА_28 , що призвело до падіння ОСОБА_14 та удару тім'яно-потиличною ділянкою об асфальтне покриття дороги. На фото-таблицях зі слідчого експерименту свідок ОСОБА_28 фіксує кулак правої руки особи, що імітувала удар на рівні лівої вилично-щільної ділянки, що дещо нижче в порівнянні з розташуванням виявлених ушкоджень на трупі ОСОБА_14 (верхня повіка лівого ока, надбрівна ділянка);
- протокол огляду місця події від 08.12.2020, згідно якого об'єктом огляду є ділянка відкритої місцевості площею 10*20 м кв., що прилягає до кафе « Гастроном », що знаходиться поруч з перехрестям (дорожнім) за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61/11 . Оглядова ділянка являє собою узбіччя, проїзної частини дороги з асфальто-бетонним покриттям. На вказаній ділянці розміщенні бетонні огороджувальні споруди овальної форми, що перешкоджають паркуванню автомобілів, у зв'язку із чим ділянка є пішохідною. На вказаній оглядовій ділянці будь-яких слідів РБК чи інших слідів не виявлено. В ході огляду нічого не вилучалось, здійснювалась фото фіксація;
- протокол огляду місця події від 08.12.2020 згідно якого, об'єктом огляду є приміщення патологоанатомічного відділення КМКЛШМД, зо за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3. Об'єктом огляду є труп ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що знаходиться в оголошеному вигляді у горизонтальному положенні на стелажі. При огляді трупа виявлено: голова з марлевим перев'язанням в районі правої руки, виявлено катетор, трупні плями відсутні, заклякність дещо прослідковується, на лівій нозі на тильній стороні знаходиться бирка із написом: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , далі діагноз. В ході огляду нічого не вилучалось, проводилась фото фіксація;
- протокол проведення слідчого експерименту від 09.12.2020, проведеного за участю свідка ОСОБА_28 із фототаблицею до нього, в ході якого свідок відтворила за допомогою статистів вказала та показала за яких обставин ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження, а саме: що події відбувались 07.12.2020 приблизно о 22-45 год. за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61-б, де наглядно знайомий ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_14 , від якого останній впав на асфальтне покриття та вдарився головою об нього;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 10.12.2020 із довідкою до протоколу, згідно яких свідок ОСОБА_28 впізнала на фото № 3 ОСОБА_31 за формою голови, розташуванням очей, формою брів, структурою волосся, формою носа, як особу, що 07.12.2020 приблизно о 23-00 год. за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61/11 нанесла один удар кулаком своєї правої руки в область обличчя ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 10.12.2020 із довідкою до протоколу, згідно яких свідок ОСОБА_25 впізнала на фото № 1 ОСОБА_31 за формою голови, розташуванням очей, формою брів, структурою волосся, формою носа, як особу, що 07.12.2020 у період часу з 18-30 год. до 23-00 год. перебувала за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61/11 під час святкування дня народження та в подальшому знаходилась поряд з нею та іншими особами під час спілкування біля її автомобіля;
- речовий доказ диск із відеозаписами з камер відео спостереження за період часу з 22-00 год. 07.12.2020 по 23-00 год. 07.12.2020, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61-б, який безпосередньо оглянутий у судовому засіданні, на якому зафіксовано наступне: камера розташована на перехресті та здійснює відеозапис безпосередньо вул. Льва Толстого та вул. Володимирська. В ході перегляду встановлено, що серед інших осіб, що в полі зору камери, знаходяться особи, що переходять вулицю на інший бік, одна особа штовхає іншу, після чого особу, що штовхнули замахується рукою, і особа падає на асфальт. До лежачої особи підходять інші особи, та знаходяться біля нього. В подальшому до вказаних осіб під'їжджає карета ШМД.
- протокол огляду диску від 09.12.2020, згідно якого переглянуто відеозаписами з камер відео спостереження за період часу з 22-00 год. 07.12.2020 по 23-00 год. 07.12.2020, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 61-б;
- протокол проведення слідчого експерименту від 12.12.2020 за участі підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника, статиста, у присутності понятих, згідно якого ОСОБА_3 повідомив, що 07.12.2020 приблизно о 22-10 він разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_20 та ОСОБА_3 перебували на вул. Володимирській, 61. Під час спілкування він почав жартома штовхатись із ОСОБА_14 , декілька разів вказав, щоб він його вдарив. На це ОСОБА_3 вказує, що хотів жартома вдарити ОСОБА_14 в ліве плече та замахнувшись провів удар кулаком правої руки механізмом ззаду вперед по горизонтальній лінії в область лівого плеча ОСОБА_14 , в цей момент ОСОБА_14 дещо наклонив голову і ОСОБА_3 наніс вказаний удар в область лівого його ока. Від отриманого удару ОСОБА_14 втратив рівновагу та падаючи спиною на асфальтне покриття вдарився затилком голови, внаслідок чого втратив свідомість. У процесі слідчого експерименту проводилось відеофіксування на цифровий носій інформації;
- заява ОСОБА_13 про залучення до кримінального провадження як потерпілого, із якої слідує, що вона просить визнати її потерпілою оскільки вважає, що строк їхнього спільного безперервного проживання із ОСОБА_14 більше півтора року, без шлюбу є достатнім для того, щоб стверджувати, що між ними склались усталені відносини, які притаманні подружжю. Факт проживання однією сім'єю може підтвердити ряд свідків. Зазначено, що батько ОСОБА_14 помер, а його мати проживає у м. Донецьку та не може виїхати до Києва. ОСОБА_13 отримано свідоцтво про смерть, забрано тіло з КМКБ СМЕ та перевезено до м. Мелітополь Запорізької області, де і було поховано. Таким чином, саме їй вчиненим злочином було заподіяно значної матеріальної шкоди у вигляді витрат на перевезення та поховання тіла, та моральної шкоди, оскільки вона втратила близьку людину з якою тривалий час постійно була разом, від цього відчуває моральні страждання та душевний біль.
Суд вважає вищезазначені докази належними та допустимими з огляду на те, що вони доводять підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, мають значення до кримінального провадження, узгоджуються із іншими доказами та отримані у порядку встановленому законом.
Безпосередньо досліджені докази є належними, допустимими, достовірними, такими, що узгоджуються між собою, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Судом встановлено, що підтверджено показами свідків, обвинуваченого та відеозаписом із камер спостереження, що дана трагічна подія сталась не на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , як зазначав орган досудового розслідування, а в наслідок поведінки потерпілого, який жартома ліз битись до обвинуваченого, штовхаючи його і вказуючи, щоб останній вдарив його.
Щодо диску із відеозаписами наданого представником потерпілої, як характеризуючий матеріал на обвинуваченого, то суд його не може прийняти до уваги з огляду на те, що він не відтворився у судовому засіданні.
З приводу того, хто саме сплачував первинну медичну допомогу ОСОБА_14 , то суд не приймає до уваги ні покази потерпілої ні покази обвинуваченого в цій частині, оскільки вони не підтвердженні жодною із сторін (як то чеки, виписки по рахунку, листи призначення та інш.)
Відносно твердження представника потерпілого про наявність такої обтяжуючої покарання обставини, як «вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння», з огляду на те, що факт сп'яніння не заперечувався обвинуваченим та підтверджується поясненнями свідків.
Дійсно, Верховний Суд неодноразово зазначав про дотримання належного порядку встановлення факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп'яніння шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків про що йдеться у постановах Касаційного кримінального суду Верховного суду від 15.03.2018 у справі № 372/2291/16-к, від 21.11.2019 у справі № 564/590/17, від 03.12.2019 у справі № 571/1436/15-к, від 11.02.2020 у справі № 643/20474/15-к, від 01.12.2021 у справі № 672/1402/17
Між тим, у вказаному кримінальному провадженні є релевантною постанова Верховного суду від 20.12.2018 у справі № 679/783/17.
Виключивши із рішень місцевого та апеляційного суду посилання на обставину, що обтяжує покарання, «вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння», Верховний Суд виходив із того, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
З матеріалів кримінального провадження вбачалося, що орган досудового розслідування при формулюванні пред'явленого обвинувачення, яке в подальшому місцевий суд визнав доведеним, не інкримінував ОСОБІ вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Цієї обставини також не було зазначено в обвинувальному акті як такої, що обтяжує покарання відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Обґрунтовуючи свій висновок про визнання обставиною, що обтяжує покарання, вчинення ОСОБОЮ злочину в стані алкогольного сп'яніння місцевий суд послався виключно на те, що засуджений цього факту не заперечував, та на те, що зазначену обставину було встановлено в ході судового розгляду кримінального провадження. Апеляційний суд, перевіряючи доводи сторони захисту про безпідставність визнання місцевим судом зазначеної обставини такою, що обтяжує покарання, на допущені порушення місцевим судом уваги не звернув, натомість у своєму рішенні послався на те, що це було встановлено в ході судового розгляду і не заперечувалось обвинуваченим у суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів виснувала, що визнання цієї обставини відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України та з огляду на те, що місцевий суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, змінив судові рішення.
Отже, оскільки судовий розгляд відбувається лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, і така обтяжуюча покарання обставина, як «вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння» в обвинувальному акті зазначена не була, суд не може погіршувати становище обвинуваченого та врахувати таку обставину як обтяжуючу.
Щодо доводів потерпілої та її представника про відсутність щирого каяття.
Так, щире каяття, характеризує ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
В даному випадку, враховуючи поведінку обвинуваченого, одразу після вчинення кримінального правопорушення, а саме бажання допомогти, прослідування до лікарні, переказ потерпілій коштів з метою допомогти матеріально із похованням та транспортуванням тіла, свідчать про те, що ОСОБА_3 щиро шкодував про вчинене, намагався якось виправити ситуацію. Тому, на думку суду, в даному випадку має місце не лише факт визнання вчинення злочину ОСОБА_3 , а й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому, вказане каяття було дієвим і включало у себе активні дії.
Позиція потерпілої не приймати грошові кошти, не пред'являти цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди зводиться до того, що вона вважає справедливою сатисфакцією лише максимальний вид та розмір покарання передбачений санкцією ч. 1 ст. 119 КПК України.
Суд враховує при призначенні покарання те, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював позицію, що думка потерпілого при призначення покарання може враховуватись судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною (від 02.10.2018 справа № 752/8309/16-к, від 14.12.2021 справа № 307/1605/18, від 12.04.2023 справа № 606/1059/22)
При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є необережним нетяжким злочином; данні про особу обвинуваченого, який офіційно працює, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, батьків пенсійного віку, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому, крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом'якшують покарання і інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України а саме: вчинення злочину вперше, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батьків пенсійного віку, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 та визначені у ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_3 наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжує, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України, проте з врахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, дружній характер взаємовідносин між потерпілим та обвинуваченим, поведінку потерпілого, що передувала події (він штовхнув обвинуваченого, казав щоб той його вдарив, що підтверджено відеозаписом події, поясненнями свідків та обвинуваченого), спосіб вчинення злочину з необережності, критичне ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд враховує невідворотні наслідки у вигляді смерті потерпілого, проте вважає, що покарання ОСОБА_3 у виді реального позбавлення волі не буде відповідати принципам співмірності, індивідуалізації, справедливості та не буде сприяти досягненню мети покарання, а саме запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів.
Керуючись ст. 371, 370, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1