Справа № 752/13060/23
Провадження № 1-кс/752/5039/23
26.07.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023105010000807 від 27.06.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290, КК України, -
Прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням - про арешт арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023105010000807 від 27.06.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290, КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено про те, що ВД Голосіївського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023105010000807 від 27.06.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290, КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.06.2023 приблизно о 19:20 год., за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено мотоцикл марки «Yamaha» моделі «МТ09» з відсутнім державним номерним знаком та відсутнім свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якого під час перевірки було виявлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку за базою «Interpol».
Проведеним оглядом місця події 26.06.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено мотоцикл марки «Yamaha» моделі «МТ09» із дублюючою табличкою на якій вказано VIN НОМЕР_1 , з відсутним державним номерним знаком та свідоцтвом про реєсстрацію транспортного засобу та ключі до нього.
27.06.2023 мотоцикл марки «Yamaha» моделі «МТ09» з відсутнім д.н.з. VIN НОМЕР_1 та ключі до нього визнані речовим доказом по кримінальному провадженню № 12023105010000807 від 27.06.2023 дізнавачем відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 .
Прокурор вказує на те, що з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, для слідства є необхідним провести та дослідити всі наявні та встановлені дії, пов'язані з вилученим майном. Для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження іншим способом, з метою збереження речових доказів та прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту, в зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно із ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів, передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12023105010000807 від 27.06.2023, а саме: мотоцикл марки «Yamaha» моделі «МТ09» із дублюючою табличкою на якій вказано VIN НОМЕР_1 та ключі до нього.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1