Справа №707/2278/23
Провадження №3/707/1419/23
27 липня 2023 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
особи, яка притягається
до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 837531, 14.07.2023 близько 13 години 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 пребуваючи в стані алкогольного сп'яніння ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, щодо виховання своїх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що вона завжди намагається тримати порядок у хаті. Вона влаштувалася на роботу на надає позитивну характеристику з місця роботи. Вона привчає дітей до порядку у хаті. У дітей є два ноутбуки, два смартфони, у хаті є пральна машинка.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП виражається у різних видах адміністративно-карних дій (бездіяльності) зі сторони батьків або осіб, які їх замінюють, а саме: невиконання цими особами обов'язків по вихованню та навчанню неповнолітніх дітей; вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень; вчинення неповнолітніми, які не досягли віку, по досягненню якого можлива кримінальна відповідальність, дій передбачених Кримінальним кодексом України.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 вказана норма права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, яких саме обов'язків особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п. 31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку». Одного лише посилання на статтю 150 Сімейного кодексу України недостатньо для конкретизації того, яких саме обов'язків особа не виконала, оскільки необхідно вказати конкретний обов'язок.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 33, 184, 221, 276, 277, 283, 284, 289, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Д. Б. Баронін