Справа № 702/552/21
Провадження № 1-в/702/10/23
про відмову в задоволенні клопотання
про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням
і направлення в місця позбавлення волі
27.07.2023 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище клопотання (подання) Уманського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.05.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
з участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5 ,
засудженої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , засуджена вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.05.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на неї обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо їй буде запропонована відповідна посада (робота); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Представник Монастирищенського РС філії Державна установа «Центр пробації» в Черкаській області звернувся до суду з клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбуття покарання призначеного за вироком суду в місця позбавлення волі ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ОСОБА_3 неодноразово порушувала покладені на неї обов'язки судом та ухилялася від явки на реєстрацію у встановлені для неї дні. Так, через неявку на реєстрацію 20.07.2022, ОСОБА_3 21.07.2022 винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання та проведено бесіду з роз'ясненням покладених на неї судом обов'язків. В подальшому засуджена продовжувала ухилятися від явки на реєстрацію та 27.07.2022 знову до органу пробації не з'явилася, про причини неявки не повідомила, в телефонному режимі на дзвінки не відповідала, на письмові виклики не з'являлася. Згодом стало відомо, що засуджена самовільно, без попередження органу з питань пробації, змінила постійне місце проживання з с. Танське Уманського району на м. Монастирище Уманського району.
05.12.2022 засуджена порушила обов'язок покладений на неї судом та не з'явилася у призначений день реєстрації до органу пробації, про що 08.12.2022, ОСОБА_3 було винесено письмове попередження, що у разі подальшого невиконання покладених на неї обов'язків або вчинення правопорушень, уповноважений орган з питань пробації може надіслати до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбування призначеного судом покарання. Засуджена належних висновків з попередніх письмових попереджень не зробила та в подальшому систематично стала не з'являтися на реєстрацію до органу пробації у встановлені дні.
Так, 24.04.2023 в телефонній розмові ОСОБА_3 повідомила, що на реєстрацію не з'явиться оскільки перебуває у с. Танське Уманського району та що у неї викрали особисті речі та що прибуде до органу пробації 26.04.2023.
26.04.2023 засуджена так і не прибула на реєстрацію до Уманського PC №2 та про причини неявки не повідомила. У зв'язку з чим, на адресу її проживання, було направлено виклик щодо необхідності прибуття до сектору 01.05.2023.
01.05.2023 ОСОБА_3 до Уманського PC №2 також не з'явилася, про причини неявки не повідомила, тому 02.05.2023 було повторно надіслано виклик до органу пробації на 08.05.2023.
ОСОБА_3 проживала з 21.04.2023 по 16.05.2023 по АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_3 ухиляється від виконання вироку суду та обов'язків покладених на неї судом, особливо це стосується періодичної явки для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, щодо повідомлення уповноваженого органу про зміну місця проживання, намагається уникати контролю за своєю поведінкою зі сторони органу пробації та ігнорує винесені попередження, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення в період іспитового строку.
Просить скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженій ОСОБА_3 і направити її для відбування призначеного покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.05.2022 у справі №702/552/21 в місця позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
В судовому засіданні представник пробації ОСОБА_5 клопотання підтримав повністю, просив його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважав, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки засудженою у період іспитового строку не було вчинено нового кримінального правопорушення, заходи адміністративного впливу до неї не застосовувались, зміна місця проживання та неявка до органів пробації самі по собі не можуть свідчити, що засуджена не стала на шлях виправлення та перевиховання.
Засуджена ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання та пояснила, що їй відомо про покладені на неї судом обов'язки, вона не з'являлась на реєстрацію, оскільки здійснювала догляд за колишнім чоловіком, який є особою з інвалідністю в с. Танське Уманського району, де і тимчасово проживала. Інші неявки на реєстрацію обумовлені тим, що її співмешканець її побив та вона зверталася за медичною допомогою та була потерпілою у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 125 КК України. Шкодує, що допускала неявки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та без дозволу даного органу змінила місце свого проживання, але порушення цих обов'язків були наслідком догляду за її співмешканцем. В подальшому не буде допускати порушень обов'язків, покладених на неї вироком суду. Інші обов'язки вона виконувала без порушень, зокрема, звернулася за пошуком роботи до Центру зайнятості. Просить не скасовувати іспитовий строк, надати їй шанс для виправлення.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, особову справу № 14/2022 відносно ОСОБА_3 , суд вважає, що клопотання (подання) про скасування покарання з випробуванням та направлення її в місця позбавлення волі не підлягає до задоволення та виходить з наступного.
Судом встановлено, що вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.05.2022 ОСОБА_3 , засуджена за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України (а.о.с. 2 - 3).
Згідно з розписками засудженої від 14.07.2022, 26.10.2022 ОСОБА_3 під особистий підпис попереджена про наслідки порушення умов та порядку відбуття іспитового строку та з днями явки на реєстрацію (а.о.с. 15, 18, 74, 81).
Судом встановлено, що засуджена ОСОБА_3 в період іспитового строку не повідомила про зміну місця проживання та 20.07.2022, 27.07.2022, 03.08.2022, 10.08.2022, 17.08.2022, 24.08.2022, 07.09.2022, 14.09.2022, 21.09.2022, 05.10.2022, 05.12.2022, 24.03.2023, 01.05.2023, 08.05.2023 та 15.05.2023 не з'явилась на реєстрацію до Монастирищенського РС з питань пробації, за що працівниками Монастирищенського РС з питань пробації винесено письмове попередження (а.о.с. 19, 27, 82).
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Згідно з ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 5 ст.166 КВК України поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7, згідно ч. 2 ст.78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Пунктами 2, 3 розділу 3 Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого Наказом Мінюста від 29.01.2019 №272/5, передбачено, що невиконанням обов'язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов'язків за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених). У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Відповідно до наданих ОСОБА_3 пояснень, які містяться як в матеріалах особової справи, так і особисто в судовому засіданні, засуджена змінила місце проживання та не з'явився на реєстрацію через догляд за її співмешканцем, який проживає в с. Танське Уманського району Черкаської області та зловживання алкогольними напоями, проте на протязі 2022-2023 років до адміністративної відповідальності не притягувалась, інші покладені на неї вироком суду обов'язки виконувала без порушень.
При вирішенні питання про скасування засудженій ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з направленням її в місця позбавлення волі для відбування покарання призначеного за вироком суду, суд враховує характеристики з місця проживання засудженої, відповідно до яких ОСОБА_3 характеризується посередньо.
Суд зазначає, що наведені у клопотанні органу пробації порушення обов'язків, встановлених вироком суду, з урахуванням наданих нею пояснень та характеру даних порушень, не можуть свідчити про її небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Засуджена нового кримінального правопорушення в період іспитового строку не вчинила, будь-яких інших порушень порядку відбування іспитового строку не допускала, до адміністративної відповідальності не притягувалась. Суд вважає, що наявність вказаних в клопотанні порушень є недостатньою підставою для скасування ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення її в місця позбавлення волі, для відбування покарання призначеного вироком суду.
Хоча ОСОБА_3 , і допустила порушення обов'язків, визначених ст. 76 КК України, проте застосування найсуворішого заходу, передбаченого ст. 78 КК України (направлення для відбування покарання) в даному конкретному випадку не співвідноситься як з особою засудженої, так і з обставинами, які стали причиною допущених таких порушень.
Приймаючи до уваги вище зазначене, а також те, що поведінка засудженої не несе загрози для суспільства, що в свою чергу не потребує її ізоляції від суспільства, а тому клопотання (подання) не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 166 КВК України, ст. 372, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання (подання) Уманського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.05.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Монастирищенський районний суд Черкаської області.
Суддя ОСОБА_1