26.07.2023 Справа № 696/648/23
2/696/189/23
26 липня 2023 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Білопольської Н.А., за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Сенс Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство “Сенс Банк” (надалі - АТ “Сенс Банк”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, позичальник), в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 631054094 у розмірі 111999 грн. 83 коп. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством “Альфа Банк” (надалі - АТ “Альфа Банк”) угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631054094 (кредитний договір), відповідно до якої банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався повернути отримані кошти, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит, але, у порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 22 січня 2023 року у останнього утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 111999 грн. 83 коп.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ “Альфа Банк” затверджено рішення про зміну найменування АТ “Альфа Банк” на АТ “Сенс Банк”. Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного рестру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Відповідно до умов укладеного договору, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. З метою досудового врегулювання спору 25 квітня 2023 року на адресу відповідача направлено вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, проте остання залишалась без реагування з боку відповідача.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв'язку з порушенням виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 22 січня 2023 року має заборгованість у розмірі 111999 грн. 83 коп., з якої:
- тіло кредиту - 64652 грн. 44 коп.;
- відсотки за користування кредитом - 129 грн. 30 коп.;
- просрочене тіло кредиту - 44271 грн. 96 коп.;
- відсотки за просрочену заборгованість - 2946 грн. 13 коп.
Оскільки позичальником так і не були повернені кошти за кредитним договором, позивач змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 27 червня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву АТ “Сенс Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Уповноважений представник АТ “Сенс Банк” Рудницький Ю.І. у судове засідання не прибув, направив до суду заяву про підтримання заявлених вимог в повному обсязі та розгляд справи без його участі.
Від відповідача 12 липня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову АТ “Сенс Банк”, застосувавши строк позовної давності по кредитному договору, справу розглядати без його присутності.
Таким чином, учасники справи скористались правом на розгляд справи за їх відсутності, наданим ч. 3 ст. 211 ЦПК України. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені судом, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Приписами частини 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.
Так, відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України укладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України). Положеннями статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання договору 22 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та АТ “Альфа Банк”, яке змінило назву на АТ “Сенс Банк”, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити.
Приписи частини 1 статті 1049 ЦК України встановлюють обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
При цьому, згідно з вимогами статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у встановлений строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені положеннями статті 611 ЦК України. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; відшкодування збитків та моральної шкоди.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач, отримавши від банку кошти у кредит, своїх зобов'язань з їх повернення і сплати відсотків за користування грошима належним чином не виконав.
Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 22 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та АТ “Альфа Банк” була підписана оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631054094, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ “Альфа Банк” на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ “Альфа Банк”, паспорт споживчого кредиту та заява (акцепт) № 248.631054094.111 про прийняття пропозиції украсти договір страхування.
При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання вказаних вище оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631054094, анкети-заяви, а також паспорту споживчого кредиту.
Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.
Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 ЦК України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.
Вказані обставини встановлені судом на підставі наданих позивачем копій документів, що підтверджують аргументи позивача, викладені на обґрунтування наявності підстав для задоволення позову, а саме:
- оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631054094, в якій вказані тип кредиту, сума кредиту та процентна ставка тощо, що власноручно підписана відповідачем 22 листопада 2018 року, що свідчить про його волевиявлення на отримання кредитних коштів;
- анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ “Альфа Банк” на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ “Альфа Банк”;
- паспорта споживчого кредиту, в якому вказані фінансові умови кредитування та тарифи, розміри пені, штрафу за неналежне виконання зобов'язань, з якими відповідач був ознайомлений, про що власноручно поставив підпис.
Судом встановлено, що сторони погодили строк кредитування. Так, розділом 2 “Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача” паспорту споживчого кредиту строк кредитування складає 12 місяців з можливістю продовження дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. Розрахунковий період становить один місяць. Процентна ставка за користування коштами 24%.
Отже, сторони у справі визначили умови щомісячного повернення кредиту, домовились про строк кредитування, умови продовження дії договору.
Користуючись кредитними коштами, відповідач періодично сплачував заборгованість за наданим кредитом, останній платіж він здійснив 10 жовтня 2022 року за умовами пролонгованого договору.
Частинами 1, 3 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено правовий висновок про те, що оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу (пункт 59).
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів (пункти 59, 60 постанови).
У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 27 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (24 місяці з 03 червня 2006 року), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.
Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.
За таких обставин, звернувшись до суду із заявою від 12 липня 2023 року про застосування позовної давності по кредитному договору, відповідач виходить із встановленої ст. 257 ЦК України загальної позовної давності тривалістю три роки без врахування вимог ст. 264 ЦК України про переривання перебігу позовної давності.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 111999 грн. 83 коп. підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 ЦПК України підтверджені належними доказами.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
Враховуючи, що позовні вимоги АТ “Сенс Банк” підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 судових витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 16, 202, 204, 264, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1, 5, 7, 10, 13, 76, 81, 83, 141, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Сенс Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Сенс Банк” заборгованість за угодою про надання кредиту № 631054094 від 22 листопада 2018 року у розмірі 111999 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Сенс Банк” понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач - Акціонерного товариства “Сенс Банк”, адреса місцезнаходження: вул. Велика Василівська, 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А. Білопольська