Справа №345/253/23
Провадження № 3/345/190/2023
24.07.2023 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 03.01.2023 о 14.00 год. в м. Калуш на перехресті вул. В. Винниченка та пр.-ту Лесі Українки біля будинку №94 керував транспортним засобом марки «Бентлі Континенталь», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали адміністративної справи поступили до суду 12.01.2023, а судовий розгляд двічі відкладено за клопотаннями ОСОБА_1 від 06.02.2023 та від 20.02.2023 (а.с. 15, 20). В подальшому, ОСОБА_1 укладено договір з надання правової дороги з адвокатом Івашківим В.М., яким також 14.03.2023 подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, яке судом задоволено (а.с. 23).
На адресу суду 04.04.2023 надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 відповідно до змісту яких провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності просить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 26-31). Зокрема пояснив, що того дня автомобілем в стані алкогольного сп'яніння не керував, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в Калуській ЦРЛ не відмовлявся. Натомість не заперечує той факт, що ним було порушено правила дорожнього руху, а саме перетин суцільної лінії та керування автомобілем без посвідчення водія, з чим погоджується та готовий був сплатити штрафи на місці зупинки, однак працівники поліції розгляд справи затягували та свідомо затримували, знаючи про те, що він поспішає в м. Київ на важливу зустріч. Більше того, ввимкнувши нагрудну камеру поліцейські запропонували йому пройти відповідний медичний огляд в м. Івано-Франківську, від чого він відмовився, однак запропонував пройти такий огляд в Калуській ЦРЛ, де, як стало відомо зі слів працівників поліції, відповідний огляд не проводять. Тому, зважаючи на обставини, що склалися, він погодився на відеокамеру відмовитися від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а в подальшому матиме змогу оскаржити прийняте працівниками поліції рішення в суді. Стверджує, що постанова та протокол, як і будь-які інші документи, в його присутності не складались, прилад Драгер у працівників поліції був відсутній.
Звертає увагу суду на те, що відеозйомка з місця події є обрізаною та не є безперервною, відомості про технічний засіб, яким її здійснено відсутній, а тому даний доказ є недопустимим. Також не може бути визнаний належним доказом протокол про адміністративне правопорушення від 03.01.2023 оскільки дата вчинення правопорушення зазначена «03.01.2022», що унеможливлює притягнення його до адмінвідповідальності.
Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейськими допущено ряд інших процесуальних порушень, що в свою чергу слугує підставою для звільнення його від відповідальності за вказаною статтею.
В судове засідання, призначене на 08.05.2023 адвокат ОСОБА_1 - Івашків В.М. подав до суду клопотання про виклик свідків - поліцейського ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке судом задоволено, відповідних свідків викликано, а розгляд справи у зв'язку з цим відкладено.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні по суті вказав, що того дня від ранку був разом з ОСОБА_1 в автомобілі в якості пасажира та вони поспішали в м. Київ. Перетнувши суцільну лінію їх було зупинено працівниками поліції, які в подальшому пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння в м. Івано-Франківськ, оскільки в м. Калуш такий огляд не проводився, а спецприлад у них був відсутній. При цьому, ОСОБА_1 був тверезим. Так як вони поспішали на важливу зустріч, то поліцейськими ОСОБА_1 було запропоновано на камеру відмовитись від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що він погодився.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 по суті вчиненого правопорушення суду пояснив, що 03.01.2023 близько 13-14 год. перебував неподалік місця зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . В цей час до нього зателефонував ОСОБА_5 і запропонував щоб на нього оформили передачу керування автомобілем, на що він погодився. При цьому, працівники поліції в розмові з ОСОБА_1 пропонували йому на камеру від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовитися, що ОСОБА_1 і зробив оскільки поспішав. При цьому, ОСОБА_1 був тверезим, а в працівників поліції на місці зупинки спецприладу не було, як і повідомлено ОСОБА_5 про те, що відповідний огляд в м. Калуш не проводять, хоч ОСОБА_5 і погоджувався на проходження такого огляду.
Від ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке вмотивовано тим, що вимога працівників поліції на проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 в мед закладі м. Івано-Франківськ є незаконною, оскільки найближчим медичним закладом є КНП «Центарльна районна лікарня Калуської міської та районної ради Івано-Франківської області». Просить врахувати, що у ОСОБА_1 жодні документи не вилучалися, на підпис не надавались, технічний прилад Драгер був відсутній, що унеможливило перевірку стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки від чого ОСОБА_7 фактично і не відмовлявся. Аналогічно як і у поданих ОСОБА_1 письмових поясненнях, звернув увагу на те, що відеозйомка не була безперервною, дані про пристрій, на який її здійснено, відсутні, що є порушенням законодавства.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Івашків В.М. пояснили, що 03.01.2023 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не керував, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не відмовлявся.
Свідок ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, за повідомленням Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за місцем роботи відсутній, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки судом були вжиті всі необхідні та можливі заходи для його виклику у судове засідання.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Статтею 130 КУпАП встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (порушення вимог п. 2.5 ПДР) стверджується, що ОСОБА_1 03.01.2023 о 14.00 год. в м. Калуш на перехресті вул. В. Винниченка та пр.-ту Лесі Українки біля будинку №94 керував транспортним засобом марки «Бентлі Континенталь», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 190650 від 03.01.2023 (а.с. 1), актом огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніня з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2), направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3), зобов'язанням ОСОБА_1 про відсторонення його від керування транспортним засобом (а.с. 4) та відеозаписами з місця події.
Зокрема, судом було переглянуто відеозаписи події, що мала місце 03.01.2023 за участі ОСОБА_1 , за результатами чого встановлено таке.
На першому відеофайлі зафіксовано як водій автомобіля «Бентлі Континенталь», д.н.з. НОМЕР_2 , як потім з'ясувалося ОСОБА_1 , 03.01.2023 о 14.00 год. під час руху допустив порушення вимог ПДР України, що в свою чергу послугувало підставою для його переслідування працівниками поліції та подальшої зупинки для з'ясування обставин.
На другому відеофайлі зафіксовано те, що зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції представився, попросив пред'явити документи та попередив про відеофіксацію. При цьому, поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, а саме останній коментував «нащо того кіна», перепрошував за порушення ним ПДР України та стверджував, що посвідчення водія немає та на вимогу поліцейського представитися не реагував.
В подальшому, працівник поліції в черговий час попросив ОСОБА_1 представитися на що останній прокоментував «ти що мене не знаєш», в процесі розмови висловлювався нецензурною лайкою, стверджував, що документів в нього немає та загалом вів себе зухвало, що зафіксовано на 3 відеофайлі.
На четвертому відефайлі зафіксовано як ОСОБА_1 в черговий раз погоджується з тим фактом, що ним допущено порушення ПДР України під час руху автомобілем, а на пропозицію працівника поліція «ви будете проходити алкотест Драгер на місці» відповідає «ні, я нічого не буду». При цьому, працівники поліції роз'яснили наслідки такої відмови, а ОСОБА_1 прокоментував, що йому такі наслідки відомі і пропонує звернутися з цим питанням до суду. Окрім цього, зафіксовано і пропозицію поліцейського пройти відповідне обстеження в медичному закладі, від чого ОСОБА_1 також відмовився пояснивши, що в нього на це немає часу. Пропозиції працівників поліції пройти обстеження на визначення стану алкогольного сп'яніння були неодноразові від чого ОСОБА_1 постійно відмовлявся.
П'ятий відеофайл також підтверджує той факт, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці, так і в медичному закладі, а саме ствердно сказав «огляд проходити я не буду», в результаті чого працівниками поліції його повідомлено про те, що за таку відмову відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Той факт, що працівники поліції складали протокол про адміністративне правопорушення та встановлювали анкетні дані ОСОБА_1 підтверджує шостий відеофайл, як і зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від підписання будь-яких документів на відеофайлі під №7, на якому також зафіксовано те, що продовжує рух автомобілем інша особа, а ОСОБА_1 сідає на пасажирське сидіння.
Таким чином, всі відеозаписи в сукупності беззаперечно підтверджують факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, що слугувало підставою його зупинки, а також неодноразові пропозиції, з боку працівників поліції ОСОБА_1 , пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку, від чого останній неодноразово та чітко відмовлявся та зазначав, що будь-який огляд проходити відмовляється, наслідки такої відмови йому відомі.
Щодо посилань ОСОБА_1 та його захисника на те, що надані відеоматеріали є неповними, неповністю відображають події, що відбувались 03.01.2023, а відеофіксація не була безперервною, то суд зазначає таке.
Відповідно до ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).
Згідно п. 3.5 Розділу III Інструкції після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Суд погоджується, що в даному випадку відеофіксація не є безперервною, однак в даному випадку це не може слугувати підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності з огляду на наступне.
Так, на долученому диску містяться 7 відеофайлів, які в повній мірі відображають події, що мали місце 03.01.2023 за участю ОСОБА_1 . При цьому, всі важливі для вирішення даної справи фрагменти зафіксовано, вони містять відеопідтвердження пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння та відмови від таких, як на місці зупинки, так і в медзакладі та роз'яснення працівниками поліції наслідків таких відмов.
Таким чином, хоч відеозапис і не є безперервним, однак факт відмови водія від проходження огляду неодноразово підтверджено, та відповідно вина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, доведена.
Посилання ж ОСОБА_1 та його захисника на те, що він погоджувався пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, відсутність у працівників поліції спеціального приладу та направлення його для медичного огляду в м. Івано-Франківськ саме в той час, коли зйомка була припинена, суд розцінює надуманими та не підтвердженими жодними доказами, а також такими, які спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене.
Натомість, під час огляду відеозаписів було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб.
Таким чином посилання захисника та ОСОБА_1 , що матеріали справи не містять повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася, не перешкоджає та не може перешкодити судді винести законну та обґрунтовану постанову. На вказаному відеозаписі у повному обсязі зафіксована подія, що має істотне значення для встановлення істини у справі, а саме: відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Доводи захисника про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамери є неналежним доказом, так як відеофіксація не є безперервною, суд не приймає до уваги, оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовані безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення.
Отже, для фіксування факту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння достатньо зафіксувати його відмову за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис.
Більше того, КУпАП не містить застережень щодо мінімальних чи то максимальних об'ємів відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Із вказаних відеозаписів, чітко вбачається як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку як на місці запинки, так і в медичному закладі. На відеозаписах відображено всі процесуальні дії, які необхідні для фіксації правопорушення у відповідності до вимог закону.
Щодо підставності пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння та подальшого складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, то слід зазначити таке.
Відповідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Цей список є вичерпний, та саме ним повинні керуватися працівники поліції, при виявленні ознак алкогольного сп 'яніння.
Так, в протоколі вказано, що у ОСОБА_1 був запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці та порушення мови, що відповідає вимогам Інструкції №1452/735 та являються ознаками алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, відповідно до інструкції повинно бути щонайменше дві легітимні ознаки сп'яніння для проходження огляду на стан сп'яніння, а тому, з урахуванням письмових матеріалів справи, пропозиція працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння є підставною, а протокол місить легітимні ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 а отже і легітимної процедури пропозиції огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не заслуговують на увагу й посилання сторони захисту на відсутність у працівників поліції спецприладу «Драгер», оскільки на противагу таким твердженням матеріали справи містять відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 7).
Також, суд критично ставиться до тверджень сторони захисту, зокрема в тій частині, що водій ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом було передано іншій особі - ОСОБА_3 , що він сам підтвердив в судовому засіданні, що також зафіксовано на відеозаписі.
Більше того, навіть у випадку відсутності у матеріалах справи даних про виконання поліцейськими норм, передбачених ст. 266 КУпАП, щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, не тягне за собою визнання ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не впливає на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Та й загалом, всі пояснення захисника Івашківа В.М. та ОСОБА_1 щодо невинуватості останнього є голослівними, на думку суду, на увагу не заслуговують, оскільки жодним чином не узгоджуються з матеріалами справи та наявними доказами, які є допустимими та в повній мірі підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо розбіжності в даті складання протоколу про адміністративне правопорушення та даті вчинення правопорушення - «03.01.2023» та «03.01.2022», то це є технічною опискою і в жодному разі не може слугувати підставою звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Вимоги до протоколу передбачено ст. 256 КУпАП, а процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису місця події працівниками поліції вищевказані вимоги дотримано, ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, від чого останній відмовлявся.
Законодавець передбачив, що відмову від проходження на стан сп'яніння поліцейські повинні зафіксувати відеозаписом або у присутності двох свідків. Такі вимоги працівниками поліції також дотримано, що підтверджується відеозаписами.
Твердження захисника про те, що до змісту протоколу не внесено відомості про технічний засіб, яким проводився відеозапис, суд також відхиляє, оскільки стаття 256 КУпАП не містить вимогу щодо внесення до протоколу інформації про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Окрім цього, посилання захисника на правові висновки Верховного Суду, сформовані за результатами розгляду справ за правилами КАСУ та КПК України, на думку суду є недоречними, оскільки під час розгляду справи, суд у якості основного джерела регулювання суспільних правовідносин застосовує положення КУпАП, з огляду на приписи ст. 2 КУпАП.
Щодо тверджень ОСОБА_1 та свідків, викликаних за клопотанням сторони захисту, про те, що він погоджувався пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в перервах між відеофіксацією, а також пропозицію працівників поліції відмовитись на камеру від проходження відповідного огляду, то суд ставить під сумнів об'єктивність таких показів, оцінює їх критично, оскільки такі покази не узгоджуються з матеріалами справи та наявними доказами, а зазначених осіб розцінює як зацікавлених в розгляді даної справи.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимог ст. 7 ч. 1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Суд звертає увагу на те, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Судом не встановлено порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Все зазначене вище в своїй сукупності дає підстави суду дійти висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення п.2.5 ПДР України, доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення та не дають підстав для закриття провадження у справі, а досліджені докази є послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин.
Призначаючи стягнення ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини справи і вважає, що для запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами йому слід обрати стягнення, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Таким чином, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для оплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/ 21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ)- 37951998. Банк отримувача- Казначейство України (ел.адм.подат.) Номер рахунку (IBAN) - UA148999980313070149000009001.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783 Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету:22030106 - 536,80 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.