Справа №: 343/1430/23
Провадження №: 2/0343/419/23
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2023 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
Позивач звернувшись 19.06.2023 в Долинський районний суд з позовом, просить ухвалити рішення, яким:
розірвати шлюб, укладений 15 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , місце державної реєстрації Долинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 62;
сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з ним;
стягнути сплачений судовий збір.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 травня 2018 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, місце державної реєстрації Долинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 62.
У шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 .
Спільне подружнє життя з відповідачкою не склалося через відсутність почуття взаємної любові, поваги, різні характери та погляди на життя, внаслідок чого постійно виникають сварки та непорозуміння. Кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, мають місце непорозуміння з різних питань сімейного життя через взаємні претензій один до одного.
Більшу частину року відповідачка проживає за кордоном, оскільки працює на сезонних роботах. Збереження сім'ї є неможливим. Подальше спільне проживання з відповідачкою та збереження шлюбу суперечить його інтересам у зв'язку із постійними суперечками між ними, що у свою чергу негативно впливають на його психологічний та моральний стан.
В зв'язку з тим, що їх сімейне життя з відповідачкою не склалося, вони фактично припинили спільне проживання, ведення спільного господарства. Тобто їх сім'я остаточно розпалася через непорозуміння, психологічної несумісності, спільного небажання відновити сімейні відносини. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити його інтересам та є недоцільним.
Спорів про поділ майна на даний час між ними не існує.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Додатково пояснив, що він уже звертався в Долинський районний суд з аналогічним позовом, однак його позов було повернуто, оскільки на момент подачі позовної заяви, синові ОСОБА_4 , ще не виповнилось одного року. Фактично вони з відповідачкою, яка більшість часу перебуває на роботах за межами України, не проживають більше півроку. Малолітній син ОСОБА_4 проживає разом з ним і він займається його вихованням та утриманням.
Відповідачка ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі. Не заперечила проти розірвання шлюбу, та визначення місця проживання їх сина ОСОБА_4 з батьком, позивачем по справі. Додатково пояснила, що через непорозуміння, конфлікти, які виникали у неї з позивачем, вона пів року назад перейшла проживати до своєї бабусі з цього часу з позивачем не проживає. У зв'язку з скрутним матеріальним становищем, вона періодично виїжджає за межі України на сезонні роботи, а тому фізично вона не матиме можливості займатись сином.
Cуд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути подано одним із подружжя.
У відповідності до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5) свідчить про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , 15 травня 2018 року був укладений шлюб, зареєстрований Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №62. Прізвища після реєстрації шлюбу : чоловіка " ОСОБА_6 ", дружини " ОСОБА_6 ".
У сторін за час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 а.с.8).
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї. Сторони не бажають зберегти сім'ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту , їх сім'я розпалася.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З огляду на те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Беручи до уваги волевиявлення сторін щодо розірвання шлюбу, а також те, що внаслідок розірвання шлюбу права сторін по справі та їх дитини порушені не будуть, суд вважає за доцільне заяву про розірвання шлюбу задоволити.
Щодо позовних вимог в частині визначення місце проживання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком, суд дійшов до наступного висновку:
Відповідно до положень ч.2 ст.3 СК України, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Статтями 11 та 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з ч.1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до положень ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Копія довідки про реєстрацію місця проживання особи №562 видана виконачим комітетом Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області від 23.09.2019 свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 05.07.2010 по дату видачі даної довідки (а.с.7).
Акт обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 25.07.2023, складений комісією в складі: депутата Вигодської селищної ради Тимочко Я.Я. свідчить про те, що 25.07.2023 проведено обстеження матеріально-побутових умов гр. ОСОБА_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , склад сім?ї, які проживають з ним: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син. Квартирно-житлові умови, в яких живе обстежуваний в задовільному стані. Зі слів сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обстежуваний проживає за вищевказаною адресою з неповнолітнім сином якого виховує сам. Дружина, ОСОБА_2 з ним не проживає та не займається вихованням дитини (а.с.18)
Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Суд бере до уваги те, що син ОСОБА_4 з дня народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з своїм батьком.
Мати дитини, відповідачка ОСОБА_2 , на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 в будинку своєї бабусі, де не створені умови для проживання дитини. Крім цього відповідачка, через постійні виїзди за межі України, не заперечує щодо визначення місця проживання дитини з батьком, ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком - ОСОБА_1 , так як останній у повній мірі здатний забезпечити належні умови для проживання та виховання дитини, що буде повністю відповідати її інтересам та вимогам Закону.
При цьому суд відмічає, що таке рішення суду не позбавляє можливості та обов'язку кожного з батьків, приймати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні дитини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що визначення місця проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, відповідатиме інтересам дитини.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 160 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 206, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 травня 2018 року Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №62 - розірвати.
Малолітню дитину : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з батьком, позивачем по справі, ОСОБА_1 , в буд. АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073. 60 грн, сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш