Справа № 342/581/23
Провадження № 2/342/349/2023
26 липня 2023 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
з участю секретаря судового засідання Матієк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , в якому просить ухвалити судове рішення, яким стягувати з відповідача на її користь на утримання їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій формі у розмірі по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, з подальшою індексацією, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони одружилися 26 листопада 2005 року, шлюб зареєстровано виконавчим комітетом Семаківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6. У шлюбі в них народилися двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є неповнолітніми, проживають з позивачем та перебувають на її вихованні і утриманні. Сімейне життя у сторін склалося невдало, внаслідок чого рішенням Городенківського районного суду від 06.12.2022 шлюб між ними розірваний, неповнолітнього сина ОСОБА_4 залишено прживати з позивачем. Син ОСОБА_3 теж проживає з матір'ю, що доводитья довідкою про реєстрацію місця його проживання. Відповідач фізично здоровий та працездатний. В даний час він працює в ТзОВ «Шляховик», де систематично отримує заробіток в розмірі близько 12 тис.грн. Згідно приписів ст.141 СК України відповідач повинен приймати участь у матеріальному утриманні дітей нарівні з позивачем. Проте, за час роздільного проживання кошти на утримання дітей він не надає взагалі та не приймає жодної участі у їх вихованні і забезпеченні, як це передбачено приписами ст.ст.180, 181 Сімейного кодексу України, що змушує позивача звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів. Син ОСОБА_3 навчається в Івано-Франківському ВПУ №21. Для покращення матеріально-технічної бази гуртожитку, де він проживає, позивач сплатила 3 тис. грн. Кожного тижня ОСОБА_3 приїжджає додому за продуктами. Вартість його переїздів до місця та з місця навчання рейсовим автобусом складає 1200 грн. на місяць (150 грн. помножити на 8 поїздок). На кожен тижень навчання позивач готує синові набір продуктів харчування (купляю м'ясо, молочні продукти, сир, випічку і т.п.), розмір витрат на які складає 2400 грн. (600 грн. на тиждень помножити на 4 навчальні тижні). Щомісяця поповнює йому на 150 грн. рахунок на телефоні. Крм того, позивач дає синові не менше 500 грн. на тижень на поточні витрати (придбання предметів гігієни, ксеркопіювання навчальних матеріалів, трансопртні витрати для проїзду по місту, харчування в обідню переву). Таким чином мінімальні місячні витрати на утримання ОСОБА_3 складають 5750 грн.Син ОСОБА_4 відвідує ДНВЗ «Колосочок» в с.Семаківці. За харчування дитини позивач оплачує 1187,5 грн на місць (47,50 грн. помножити на 25 днів). Хлопчик потребує збалансованого харчування, вітамінів, предметів гігієни, розвиваючих іграшок. Дитина швидко росте, а тому позивач змушена постійно купляти новий одяг та взуття для нього. Після стрімкого росту цін все перелічене вимагає значних матеріальних витрат, і участь відповідача у їх забезпеченні є його обов'язком. Ці витрати носять систематичний характер і повинні покриватися відповідачем щомісяця.Обов'язок забезпечити належний рівень життя для дітей покладається на обидвох батьків. Відповідач у справі за законом зобов'язаний приймати участь у забезпеченні всіх перелічених вище потреб наших синів. Однак, він не вникає у розмір витрат, які виникають на утримання дітей, не цікавиться їхніми потребами та не надає їм жодного матеріального утримання, як того вимагає закон. Рекомендований Сімейним кодексом розмір аліментів на одну дитину становить 2833 грн. Відповідач працевлаштований, фізично здоровий, матеріально забезпечений, отримує заробітну плату в розмірі 12 тис. грн. Іншим особам аліменти він не сплачує. За таких обставин, позивач має всі підстави просити призначити їй аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей у твердій грошовій формі у розмірі по 2500 грн. на кожну дитину щомісяця, але не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття. З огляду на розмір заробітку відповідача, така сума є цілком прийнятною для нього та достатньою для нормального забезпечення наших дітей. Заходи досудового врегулювання спору неможливі, так як відповідач добровільно не бажає надавати кошти на утримання дітей щомісячно.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. До суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку. Відповідач причин неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження згідно гл.10 Розділу ІІІ ЦПК України. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи з ухваленням, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочного рішення. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2022 року по справі № 342/931/22 (провадження № 2/342/526/2022), яке 06.01.2023 набрало законної сили, розірвано шлюб між гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований 26.11.2005 року Семаківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6. Малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на проживанні біля матері ОСОБА_1 .
Сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження, виданими Cемаківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, відповідно: серія НОМЕР_1 від 30.01.2006, серія НОМЕР_2 від 21.07.2017.
Як слідує з копії довідки про реєстрацію місця проживання особи № 41 від 15.07.2020 року, за відомостями Семаківської сільської ради місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7-8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.
Судом встановлено, що відповідач не надає кошти для утримання дітей в достатньому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 184 згаданого Кодексу визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2023 року становить 2833 гривні.
Із копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 22.03.2023, вбачається, що ОСОБА_2 працює у Городенківському ТЗОВ «Шляховик» та отримує заробітну плату.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги зазначені позивачем підстави позовних вимог, розмір встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину певного віку, обставини, визначені ст.ст. 182, 184 СК України, те, що позивачем не надано доказів щодо можливості сплачувати відповідачем аліменти в розмірі по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно, та відсутність даних про те, що відповідач має на утриманні інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітейОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку,з проведенням індексації відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивач звернулася до суду з позовом 19.05.2023, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 19, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку,з проведенням індексації відповідно до закону.
Стягнення аліментів розпочати з 19 травня 2023 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до державного бюджету судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Судове рішення складене 26.07.2023.
Суддя: Федів Л. М.